Постанова № 53060775, 28.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2015 року № 826/22115/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до

Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про

визнання протиправними дій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі – позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі – відповідач) з урахуванням змінених позовних вимог поданих представником позивача через канцелярію суду від 30.09.2015 року (вх. № 01-5/85265/15) та прийнятих судом до розгляду в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників по складанню та затвердженню актів опису майна ПАТ «Укрнафта» у податкову заставу від 04.11.2014 р. № 33, від 18.08.2015 р. № 15, від 21.08.2015 р. № 16, від 27.08.2015 р. № 17, від 03.09.2015 р. № 18, від 10.09.2015 р. № 19, від 18.09.2015 р. № 20.

- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо прийняття рішення про здійснення опису у податкову заставу природного газу власного видобутку у 2006 році ПАТ «Укрнафта» в обсязі 2 061 805, 134 тис. куб.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно прийняв акти опису майна ПАТ «Укрнафта» у податкову заставу від 04.11.2014 р. № 33, від 18.08.2015 р. № 15, від 21.08.2015 р. № 16, від 27.08.2015 р. № 17, від 03.09.2015 р. № 18, від 10.09.2015 року № 19, від 18.09.2015 р. № 20, оскільки рішення відповідача від 31.04.2014 р. № 19817/10/28/10/25/17, яке слугувало підставою для прийняття актів про опис майна, на той момент оскаржувалося в судовому порядку.

Також позивач наголошував на тому, що відповідач при прийнятті оскаржуваних актів порушив вимоги ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про забезпечення позову від 05.11.2014 р. по справі № 826/17075/14, якою було зупинено дію податкової вимоги від 31.10.2014 № 296-25, винесеної Міжрегіональним Головним управлінням Міністерства доходів і зборів України - Центральним офісом з обслуговування великих платників та заборонено відповідачу вчиняти дії по виконанню рішення про опис майна у податкову заставу від 31.10.2014 № 9817/10128-10-25-17.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог представник відповідача зазначив, що акти опису майна ПАТ «Укрнафта» прийняті правомірно та обґрунтовано, оскільки фактичної сплати узгодженого грошового зобов’язання позивачем не було здійснено, контролюючий орган мав усі підстави винесення податкової вимоги та як наслідок мав підстави для складення акту опису майна.

В судовому засіданні ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з податковою декларацією з податку на прибуток ПАТ “Укрнафта” за 2013 рік від 28.02.2014 р. №9090976603 ПАТ “Укрнафта” задекларовані авансові внески з податку на прибуток в розмірі 34 500 852 грн., що підлягають щомісячній сплаті у березні-грудні 2014 року, січні-лютому 2015 року.

31.10.2014 податковим органом прийнято податкову вимогу №296-25, якою повідомлено позивача, що станом на 31.10.2014 він має податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 28 500 065,95 грн.

Також, 31.10.2014 р. податковим органом прийнято рішення №19817/10/28-10-25-17 про опис майна ПАТ “Укрнафта” у податкову заставу.

У зв’язку із надходженням на адресу позивача рішення про опис майна ПАТ «Укрнафта» листом від 03.11.2014 р. № 18-33/921 було надано перелік активів для опису. Відповідачем самостійно було визначено майно для опису, на підставі чого було складено Акт опису майна від 04.11.2014 р. № 33 та внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 994,00 тони нафти, які ПАТ «Укрнафта» ще не видобуло.

17.08.2015 р. листом № 20223/10/28-10-23-26 відповідач в доповнення до листа від 31.10.2014 р. № 19818/10/26-10-25-17 звернувся до ПАТ «Укранафта» з вимогою надати перелік активів для опису.

На вищевказану вимогу відповідача ПАТ «Укрнафта» листом від 18.08.2015 р. №10/2502 надало перелік активів для опису в податкову заставу - природний газ власного видобутку у 2006 році ПАТ «Укрнафта» в обсязі 2 061 805,134 тис. куб.м. Ліквідність майна підтверджувалась розрахунком його вартості (13 607 913 884,40 грн.) на підставі граничного (максимального) рівня ціни на природний газ, визначений постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.07.2015 р. №2104, актами закачки природного газу в ПСГ «ДК «Укртрансгаз» та копіями судових рішень у справі №6/521.

Відповіді на лист від 18.08.2015 р. №10/2502 ПАТ «Укрнафта» не отримало, натомість, листом Відповідача від 18.08.2015 р. №20328/10/28-10-23-26 ПАТ «Укрнафта» було проінформовано про складання Акту опису майна від 18.08.2015 р. №15.

20.08.2015 р. листом №20442/10/28-10-23-26 відповідач, в доповнення до листів від 31.10.2014 р. №19818/10/28-10-25-17, від 17.08.2015 р. №20223/10/28-10-23-26, звернувся до ПАТ «Укрнафта» з вимогою терміново надати перелік основних засобів ПАТ «Укрнафта» із зазначенням їх балансової вартості, для подальшого їх опису в податкову заставу.

Відповідач повідомив ПАТ «Укрнафта» листом від 21.08.2015 р. №20662/10/28-10-23-26 про складання Акту опису майна від 21.08.2015 р. №16.

Вартість майна (нерухомість), що зазначена в Акті опису майна від 21.08.2015 р. №16 - 426 438 720,04 грн.

ПАТ «Укрнафта» листом від 26.08.2015 р. №10/2471 повідомив відповідача, що опис запропонованого позивачем для передачі в податкову заставу майна, надавався ввідповідачу листом від 18.08.2015 р. №10/2502.

Листом від 27.08.2015 року №20930/10/28-10-23-26 відповідач повідомив ПАТ «Укрнафта» про складання чергового Акту опису майна від 27.08.2015 р. №17.

Листом від 01.09.2015 року №21456/10/28-10-23-26 відповідач повідомив ПАТ «Укрнафта» про складання чергового Акту опису майна від 03.09.2015 р. №18.

ПАТ «Укрнафта» отримало акти опису майна у податкову заставу від 10.09.2015 р. № 19 та від 18.09.2015 р. № 20.

31.10.2014 р. ПАТ «Укрнафта» отримав податкову вимогу від 31.10.2014 року №296-25 та рішення Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників про опис майна у податкову заставу від 31.10.2014 р. № 19817/10/28-10-25-17 та оскаржив отриману податкову вимогу та рішення відповідача про опис майна у податкову заставу до Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/17075/14).

05.11.2014 р. ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про забезпечення позову задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про вжиття заходів забезпечення позову; зупинено дію податкової вимоги від 31.10.2014 № 296-25, винесеної Міжрегіональним Головним управлінням Міністерства доходів і зборів України - Центральним офісом з обслуговування великих платників і заборонено Міжрегіональному Головному управлінню Міністерства доходів і зборів України - Центральному офісу з обслуговування великих платників вчиняти дії по виконанню рішення про опис майна у податкову заставу від 31.10.2014 № 19817/10/28-10-25-17.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2014 р. апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників – залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства “Укрнафта” до Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкової вимоги та рішення – залишено без змін.

Разом з тим, постановою від 15.07.2015 року по справі № 826/17075/14 за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” до Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування вимоги від 31.10.2014 року №296-25, рішення про опис майна у податкову заставу від 31.10.2014 року №19817/10/28-10-25-17 - позов задоволено в повному обсязі та визнано протиправними та скасовано податкову вимогу від 31.10.2014 №296-25, рішення про опис майна у податкову заставу від 31.10.2014 № 19817/10/28-10-25-17 винесені Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів – Центральним офісом з обслуговування великих платників.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2015 року апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 року залишено без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

В ч. 1 ст. 255 КАС України встановлено наслідки набрання законної сили судовим рішенням, а саме, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, та ч. 2 ст. 255 визначає, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, та у відповідності до ч.2 судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У відповідності до ст. 117 КАС України, яка визначає процедуру забезпечення адміністративного позову - суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ч. 3 ст. 117 КАС України встановлює, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Ст. 118 КАС України визначено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 2 ст. 118 вищезазначеного кодексу визначає, що відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань визначено ч. 3 ст. 118 КАС України.

У відповідності до ч. 4 ст. 118 КАС України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим, та у відповідності до п. 5 виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Згідно з ч. 6 ст. 118 КАС України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто на час вчинення оскаржуваних дій шляхом прийняття актів опису майна ПАТ «Укрнафта» у податкову заставу від 18.08.2015 р. № 15, від 21.08.2015 р. № 16, від 27.08.2015 р. № 17, від 03.09.2015 р. № 18, від 10.09.2015 р. № 19, від 18.09.2015 р. № 20 ухвала про забезпечення адміністративного позову від 05.11.2014 р. набрала чинності з 05.11.2014 та в своє чергу, підлягала негайному виконанню на підставі ч. 5 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції одночасно з прийняттям постанови або після цього не постановлено ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим, то позовна вимога про визнання протиправними дій Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників по складанню та затвердженню актів опису майна ПАТ «Укрнафта» у податкову заставу від 18.08.2015 р. № 15, від 21.08.2015 р. № 16, від 27.08.2015 р. № 17, від 03.09.2015 р. № 18, від 10.09.2015 р. № 19, від 18.09.2015 р. № 20 підлягає задоволенню.

Позовна вимога про визнання протиправними дії по складанню та затвердженню акту опису майна від 04.11.2014 р. № 33 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пункт 95.1 ст. 95 ПК України встановлює, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, що перебувають у його власності, а в разі недостатності – шляхом продажу майна, такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 89.1.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати в строки, встановлені цим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна.

У відповідності до Податкового кодексу України, Міжрегіональним головним управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників було прийняте рішення від 31.10.2014 року № 19817/10/28-10-25-17 про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна № 33 від 04.11.2014 р.

Тобто, на момент складення акту опису майна № 33 від 04.11.2014 р. фактичної сплати узгодженого зобов’язання позивачем не було здійснено, контролюючий орган мав всі підстави винесення податкової вимоги та як наслідок, мав підстави для складення акту опису майна.

Оскільки на момент прийняття акту опису майна від 04.11.2014 р. № 33 податкова вимога не була скасована, та оскільки ухвала про забезпечення позову набрала чинності з 05.11.2014 р., то вищезазначений акт опису майна був прийнятий правомірно та не підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПК України) майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, в свою чергу до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Згідно з підп. 2 ч. 89.3 статті 89 ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику у відповідності до підпункту 3 п. 89.3 ст. 89 ПК України, а також підп. 4 п. 89.3 ст. 89 зазначає, що відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

п. 87.2. ст. 87 ПК України встановлює, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 89.2. статті 89 ПУ України та з урахуванням положень статті п. 89.3 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Підп. 2 п. 89.5 ст. 89 ПК України встановлює, що платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна, а контролюючий орган, в свою чергу, зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2015 р. листом № 20223/10/28-10-23-26 відповідач в доповнення до листа від 31.10.2014 р. № 19818/10/26-10-25-17 звернувся до ПАТ «Укранафта» з вимогою надати перелік активів для опису.

На вищевказану вимогу ввідповідача ПАТ «Укрнафта» листом від 18.08.2015 р. №10/2502 надало перелік активів для опису в податкову заставу - природний газ власного видобутку у 2006 році ПАТ «Укрнафта» в обсязі 2 061 805,134 тис.куб.м.

Ліквідність майна підтверджувалась розрахунком його вартості (13 607 913 884,40 грн.) на підставі граничного (максимального) рівня ціни на природний газ, визначений постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.07.2015 р. №2104, актами закачки природного газу в ПСГ «ДК «Укртрансгаз» та копіями судових рішень у справі №6/521.

Відповіді на лист від 18.08.2015 р. №10/2502 ПАТ «Укрнафта» не отримало, натомість, листом Відповідача від 18.08.2015 р. №20328/10/28-10-23-26 ПАТ «Укрнафта» було проінформовано про складання Акту опису майна від 18.08.2015 р. №15, тобто відповідачем в порушення вимог підп. 2 п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України не було проінформовано позивача про відмову контролюючого органу у включенні самостійно визначеного майна до акту опису.

Проте, як вбачається з матеріалів справи ненадання відповіді відповідачем на лист від 18.08.2015 року не є предметом оскарження у даній справі.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо прийняття рішення про здійснення опису у податкову заставу природного газу власного видобутку у 2006 році ПАТ «Укрнафта» в обсязі 2 061 805, 134 тис. куб.м. суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ

Статтею 3 КАС України визначено, що адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Тобто необхідними умовами для набуття особою права на судовий захист є:

безпосередня участь цієї особи (позивача у справі) в переданих на вирішення до адміністративного суду публічно-правових відносинах;

володіння позивачем у цих відносинах певним обсягом прав;

здійснення неправомірного зазіхання державою на ці права позивача у спірних правовідносинах, внаслідок чого належні позивачеві права стають порушеними.

Наявність цих ознак є обов'язковою умовою для одержання особою захисту порушених прав та здійснення державною примусової сили для їх захисту шляхом прийняття адміністративним судом відповідного рішення.

У випадку, якщо позивач не є безпосереднім учасником спірних правовідносин, а дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень в цих відносинах не здійснюють жодного управлінського впливу на позивача, фактично має місце позов, спрямований не на відновлення порушених прав, а на досягнення інших цілей, забезпечення яких не відповідає встановленим ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства.

Таким чином, особа може одержати захист своїх прав в судовому порядку лише в тому випадку, якщо ця особа є учасником відповідних відносин, спір в яких переданий на вирішення суду, і в цих відносинах певним чином були порушені, невизнані або оспорені права цієї особи.

В іншому випадку особа не є носієм порушеного права, а отже вона не є суб'єктом права на судовий захист.

У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення має тягнути за собою відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду, викладеними в Ухвалі від 18.08.2015 року № К/800/48703/14.

Враховуючи, що з 05.11.2014 року у зв’язку із забезпеченням адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" шляхом зупинення дії податкової вимоги від 31.10.2014 № 296-25 та забороною вчиняти дії по виконанню рішення про опис майна у податкову заставу від 31.10.2014 № 19817/10/28-10-25-17, суд приходить до висновку про правомірність бездіяльності відповідача в тому числі і в частині прийняття будь-яких рішень про опис майна у податкову заставу.

А тому у даному випадку не можуть порушуватись права позивача з боку Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників у зв’язку з відсутністю підстав для вчинення відповідних дій, а відтак суд не має правових підстав для задоволення даних позовних вимог, оскільки обов'язковою умовою визнання бездіяльності протиправною є порушення у зв'язку з її наявністю прав та охоронюваних законом інтересів особи – позивача.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» частково.

2. Визнати протиправними дії Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України – Центрального офісу з обслуговування великих платників по складанню та затвердженню актів опису майна ПАТ «Укрнафта» у податкову заставу від 18.08.2015 р. № 15, від 21.08.2015 р. № 16, від 27.08.2015 р. № 17, від 03.09.2015 р. № 18, від 10.09.2015 р. № 19, від 18.09.2015 р. № 20.

3. Відмовити в задоволенні іншої частини вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В. І. Келеберда