Постанова № 53060757, 20.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2015 року № 826/22133/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Гарника К.Ю., Кобилянського К.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом»

до Міністерства юстиції України,

Державної казначейської служби України

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі - Відповідач 1), Державної казначейської служби України (надалі - Відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не повернення ДП «НАЕК «Енергоатом» грошових коштів у сумі 98840,32 грн., як безпідставно стягнутого виконавчого збору згідно розпоряджень державного виконавця від 03.04.2014 року №36363275/1, від 08.04.2014 року №36363275/1, від 25.05.2014 року №36363275/1; стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, рахунок №2600920001975 у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк», МФО 322313, ідентифікаційний код: 24584661) - 98840 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот сорок гривень) 32 коп. безпідставно сплачену суму виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору скасовано в судовому порядку, а тому необхідним є повернення Позивачу, як боржнику у виконавчому провадженні, розміру сплаченого ним на підставі вказаної постанови виконавчого збору. Однак, Відповідач 1 проявив протиправну бездіяльність, а саме не звернувся в особі департаменту Державної виконавчої служби України з відповідним поданням до органу казначейства України про повернення на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» безпідставно стягнутого виконавчого збору у розмірі 98840,32 грн.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Відповідача 1 щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» не містить норм, які передбачають повернення боржнику виконавчого збору у разі, коли підстава, на якій він був сплачений, згодом відпала. Також, представник Міністерства юстиції України зазначив, що останній не наділений повноваженнями щодо повернення коштів з бюджету та визначення і розрахунку сум, які підлягають поверненню. В частині позовних вимог до Відповідача 2 зазначив, що вона не підсудна адміністративному суду, оскільки є вимогою виключно майнового характеру та не пов'язана із здійсненням Відповідачами будь-яких владних управлінських функцій.

Представник Відповідача 2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Враховуючи, що в судове засідання не прибув представник Відповідача 2, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, правонаступником якої є Міністерство юстиції України, перебувало виконавче провадження №41849052 про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ПрАТ «Укратоменергобуд» боргу в сумі 50475248,81 грн.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. 05.02.2014 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41849052 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ПрАТ «Укратоменергобуд» боргу в сумі 50475248,81 грн.

Постановою від 19.02.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. постановлено стягнути з Позивача виконавчий збір в сумі 5 047 525,18 грн.

Згідно з розпорядженнями: від 03.04.2014 року № 36363275/1, від 08.04.2014 року № 36363275/1, від 23.05.2014 року № 36363275/1 з ДП «НАЕК «Енергоатом» стягнуто виконавчий збір у сумах 85176,20 грн., 17,98 грн., 13646,14 грн. відповідно, що загалом становить 98840,32 грн.

Так, 23.05.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43447182 на підставі постанови від 19.02.2014 року ВП №41849052 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Також, 04.06.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві надійшла винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43516107 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 19.02.2014 року ВП №41849052.

ДП «НАЕК «Енергоатом» не погодившись з постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М. від 19.02.2014 ВП № 41849052 про стягнення з боржника ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору в сумі 5 047 525,18 грн., оскаржило її в судовому порядку.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2015 по справі №826/7880/14 в задоволенні адміністративного позову ДП «НАЕК «Енергоатом» до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанову ДВС України від 19.02.2014 ВП № 41849052 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору в розмірі 5047525,18 грн. - відмовлено повністю.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року у справі №826/7880/14 апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ДП НАЕК «Енергоатом» задоволено, визнано протиправною і скасовано постанову Державної виконавчої служби України від 19.02.2014 року ВП №41849052 про стягнення з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанії «Енергоатом» виконавчого збору в розмірі 5047525,18 грн.

Позивач 14.08.2015 року №11874/10 звернулось до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві з заявою про повернення безпідставно стягнутого виконавчого збору у розмірі 98840,32 грн.

Також, 18.08.2015 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою №12004/10, відповідно до якої просило забезпечити повернення безпідставно стягнутого виконавчого збору у розмірі 98840,32 грн. або розглянути можливість зарахування вказаної заборгованості по іншому виконавчому провадженню (щодо стягнення виконавчого збору).

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіально управління у м. Києві Листом від 20.08.2015 р. №7227/04-03-28 надано відповідь, що державним виконавцем 10.07.2015 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання даного виконавчого провадження. Під час перебування вищезазначеного виконавчого провадження на виконанні, стягнень по постанові відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19.02.2014 № 41849052 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві не проводилось.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (надалі - Закон №606) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Закону №606 державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Згідно з пп. 4.1.7 п. 4.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, суми, які підлягають перерахуванню на користь держави, при відсутності витрат на організацію та проведення виконавчих дій та інших стягнень перераховуються до Державного бюджету України або місцевих бюджетів у порядку, встановленому Державною казначейською службою України, а виконавчий збір - на відповідний рахунок органу ДВС. Відповідна квитанція банку про отримання коштів приєднується до акта вилучення готівки та підшивається разом з актом до матеріалів виконавчого провадження.

З аналізу вище викладених норм вбачається, що органом, який контролює справляння надходження виконавчого збору, є орган державної виконавчої служби.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Відповідно до п. 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

З аналізу вище викладених норм вбачається, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яке (подання) платник разом зі своєю заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, подає до органу Казначейства.

Тобто, орган, який контролює справляння надходження виконавчого збору, в даному випадку орган державної виконавчої служби, у разі наявності судового рішення, яке набрало законної сили, про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, зобов'язаний скласти подання, яке платником подається до органу Казначейства.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року у справі №826/7880/14 апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ДП НАЕК «Енергоатом» задоволено, визнано протиправною і скасовано постанову Державної виконавчої служби України від 19.02.2014 року ВП №41849052 про стягнення з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанії «Енергоатом» виконавчого збору в розмірі 5047525,18 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що Позивач звертався до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві із відповідними заявами щодо повернення коштів.

Проте, як свідчать матеріали справи та не спростовано Відповідачами, що належного реагування на заяви Позивача щодо повернення коштів з боку органу державної виконавчої служби не було вжито та не було вчинено жодних дій та не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується протиправна бездіяльність Відповідача 1 щодо неперерахування безпідставно стягнутої суми виконавчого збору в розмірі 98840,32 грн.

Згідно з пп. 5 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань: здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45) (далі - Порядок № 845).

Відповідно до п.п. 3, 17, 6 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у п. 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених п. 23 цього Порядку.

У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Отже, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, Судом встановлено протиправність бездіяльності Відповідача 1 щодо неповернення Позивачу сплачених у якості виконавчого збору грошових коштів, Суд прийшов до висновку про наявність підстав та доцільність задоволення заявлених позивачем вимог повністю.

Тому, у разі коли орган стягнення в установлений законом строк не надає відповідне подання органу державного казначейства, платник вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів (повернення надміру сплаченої суми) з державного бюджету.

При цьому, суд зазначає, що стягнення грошових коштів із Державного бюджету України на користь Позивача повинне здійснюватись через Відповідача 2.

З огляду на викладене, належним способом захисту прав позивача є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача грошових коштів (безпідставно сплаченого виконавчого збору) у розмірі 98840,32 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своєї бездіяльності з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не повернення ДП «НАЕК «Енергоатом» грошових коштів у сумі 98840,32 грн., як безпідставно стягнутого виконавчого збору згідно розпоряджень державного виконавця від 03.04.2014 року №36363275/1, від 08.04.2014 року №36363275/1, від 25.05.2014 року №36363275/1.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, рахунок №2600920001975 у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк», МФО 322313, ідентифікаційний код: 24584661) - 98840 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот сорок гривень) 32 коп. безпідставно сплачену суму виконавчого збору.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) судові витрати в сумі 1482,60 грн. (однієї тисячі чотирьохсот вісімдесяти двох гривень 60 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді К.Ю. Гарник

К.М. Кобилянський