Постанова № 53060152, 20.10.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 р. Справа №818/2150/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення №0052241705/57776 від 04.11.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 18 055,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем отримано податкове повідомлення рішення №0052241705/57776 від 04.11.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 18 055.60 грн. Це податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі Акту перевірки № 4244/18-19-17-09/138. В Акті перевірки зазначено про порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, а саме не включення до складу доходу фізичної особи сум списаного боргу.

З висновками Акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням позивач не згоден з нижчезазначених причин.

Між фізичною особою ОСОБА_2 Б та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 750/4-5733 від 11.08.2008 року, в подальшому банком здійснено анулювання заборгованості за цим договором в сумі 84 967,50 грн.

Позивач зазначає, що Законом України № 321-VIII від 09.04.2015 до Податкового Кодексу України внесено зміни, а саме:

Підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" доповнений пунктом 8 такого змісту:

«Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.»

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 1-рп/99 від 09.02.99р., положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так;що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Позивач вважає, що враховуючи те, що Законом України № 321-VIII від 09.04.2015р. пом»якшено систему оподаткування в частині справляння податку з доходів фізичних осіб у випадку списання заборгованості по кредитним договорам фізичних осіб (такі нематеріальні блага не є об'єктом оподаткування). Позивач вважає, що в даному випадку Закон України № 321-VIII від 09.04.2015р., відповідно до статті 58 Конституції України-має зворотну силу в часі, тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила суд, відмовити в їх задоволенні.

Так, відповідач зазначає, що громадянин ОСОБА_2, отримавши дохід в 2013 році у вигляді анулювання кредитної заборгованості, повинен був подати до Державної податкової інспекції у м. Сумах декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок з доходів фізичних осіб за ставкою визначеною п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України. Таким чином ОСОБА_2Б .повинен був задекларувати дохід в сумі 84967,50 грн та сплатити податок на доходи фізичних осіб в сумі 14444,48 грн.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області проведено позапланову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_2, за результатами якої складено акт перевірки від 22.10.2014 № 4244/18-19-17-05- 09/138 (далі по тексту акт перевірки, а.с. 7 10). На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0052241705/57776 від 04.11.2014, яким ОСОБА_2Б збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18055, 60 грн. ( з них 14444,48 грн. - основного платежу та 3611,12 грн. штрафні санкції, а.с. 11).

З матеріалів перевірки суд вбачає, що між фізичною особою ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 750/4-5733 від 11.08.2008 року. Відповідно до повідомлення ПАТ «Укрсоцбанк» від 17.12.2013р. № 06.1 -02/53.12, банком здійснено анулювання заборгованості за Договором кредиту № 750/4-5733 від 11.08.2008 року в сумі 84 967,50 грн. Також, дану суму ПАТ «Укрсоцбанк» відобразив у податковому розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Дані факти позивачем не заперечуються, при цьому декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік громадянином ОСОБА_2 до ДПІ у м. Сумах не надавалась.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, .п.п. 168.1.3. п.168.1 ст168 Податкового кодексу України щодо заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 14444,48 грн., у частині декларування доходу у вигляді анульованої банком заборгованості.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд враховує наведене нижче.

В силу п.162.1 ст.162 КАС України, платниками податку з доходів фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2.164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2ст.164 ПК України.

В силу абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З урахуванням зазначених вище норм ПК України обов»язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов :

отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу;

включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду;

відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Отже, враховуючи те, що ПАТ «Укрсоцбанк» було належним чином повідомлено позивача про анулювання (прощення) боргу та включено ці суми до розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, суд доходить висновку про правомірність нарахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб на суму не повернутого позивачем кредиту.

Разом з тим, з'ясовуючи наявність зазначених вище умов, у випадку анулювання банком заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В свою чергу, в силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Таким чином, відповідно до положень ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Відтак, суд вважає, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17п.164.2 ст.164 ПК України.

Відповідно до довідки ПАТ «Укрсоцбанк», банком здійснено анулювання заборгованості за Договором кредиту № 750/4-5733 від 11.08.2008 року в сумі 84 967,50 грн., з них основна сума кредиту 35086,07 грн. та сума нарахованих процентів 49881,43 грн. (а.с. 34)

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідач неправомірно нарахував ОСОБА_2 податок з доходів фізичних осіб на суму анульованої банком заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом, яка не є його доходом. Отже, суд вважає, що в даному випадку відсутні умови для застосування абз. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

Таким чином, враховуючи те що відповідачем було безпідставно нараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 8479,84 грн. (49881,43 грн.х17%) на суму анульованої банком заборгованості по відсотках за користування кредитом, безпідставним є також є і застосування штрафних санкцій в сумі 2119,96 грн. (8479,84 х 25%). Відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, посилання позивача на ст. 58 Конституції України щодо того, що Закон України від 09.04.2015 року № 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань" має зворотну силу в часі, суд вважає безпідставним, оскільки норми даного Закону не змінюють відповідальність особи, а встановлюють інший порядок оподаткування.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 04.11.2014 року № 0052241705/57776 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 8 479,84 грн. (вісім тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 84 коп.) та нарахування штрафних санкцій в розмірі 2 119,96 грн. (дві тисячі сто дев'ятнадцять гривень 96 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Гайдара, 2, код НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 107,26 грн. (сто сім гривень 26 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 26 жовтня 2015 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек