Ухвала суду № 53060005, 29.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

судового засідання про закриття провадження в адміністративній справі

29 жовтня 2015 року№ 813/2049/15

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Бігуна Н.Т.

з участю:

позивача ОСОБА_1,

від відповідача не прибув,

від третьої особи не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, третя особа ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з позовом до Реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області (далі РС Дрогобицького МУЮ у Львівській області, відповідач), третя особа ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, третя особа), з наступними позовними вимогами:

- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3, індексний номер 17810938 від 08.12.2014 року про реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 92 кв. м., житловою площею 50,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 за власником ОСОБА_2;

- зобов'язати Реєстраційну службу Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області скасувати запис номер 7485814 Державного реєстру прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наявність оскаржуваного запису про державну реєстрацію права власності на спірне майно в Державному реєстрі речових прав створює умови для подальшого порушення її прав. Позивач звертає увагу суду на те, що підставою для реєстрації права власності на спірне майно була мирова угода, затверджена ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у цивільній справі № 442/8527/14-ц від 14.11.2014 року. Враховуючи те, що вказана ухвала скасована ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17.03.2015 року, позивач вважає, що правова підстава для внесення оскаржуваного запису до Державного реєстру речових прав відпала, відтак, даний запис має бути скасований.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та наданих суду поясненнях, підтримала, просила задовольнити. Додатково пояснила, що підставою звернення до суду стала прибудова до квартири, яку звела ОСОБА_2 на ділянці спільного користування прибудинковій земельній ділянці будинку № 8 по вул. Зварицькій. Вказана прибудова заважає проходу як позивачки, так і інших мешканців багатоквартирного будинку до своїх квартир, створює перешкоди в користуванні власністю. Водночас, зазначила, що як таких претензій до державного реєстратора немає, зауважень чи заперечень до порядку проведення державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 або до пакету документів, який надавався до реєстрації, не має.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, скерував 13.05.2015 року на адресу суду письмові заперечення за вх. № 754 ел., суть яких полягає в тому, що внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав здійснюється виключно за рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що на момент проведення реєстраційної дії набрало законної сили. Також, представник відповідача просив проводити розгляд справи без його участі.

Третя особа в судове засідання не прибула, причин неявки суду не повідомила. Належним чином повідомлялася про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та зясувавши фактичні обставини по справі, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі слід закрити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з ч.1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому вказаним Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас субєктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення субєктом владних повноважень певних дій чи прийняття рішень, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, при обґрунтуванні позовних вимог, позивач покликається на те, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 проведена відповідачем без достатніх на те правових підстав.

Згідно предмету регулювання, яке міститься у КАС України, вбачається, що право вимагати визнання дій протиправними та скасування реєстрації права власності має особа, якої він стосується.

Як вже зазначалось судом, позивач оскаржує реєстрацію права власності, здійснену субєктом владних повноважень. При цьому, реєстрація права власності породжує права й обовязки тільки для того субєкта, якому вона адресована, тобто для ОСОБА_2

Право на захист це самостійне субєктивне право, яке зявляється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

Таким чином, відсутність у позивача прав чи обовязків у звязку із оскаржуваними рішеннями не породжує для нього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Посилання позивача на порушення його прав є безпідставними, оскільки зазначені дії не стосуються його безпосередньо.

Так, згідно з рішенням по державну реєстрацію прав та їх обтяжень №17810938 від 08.12.2014 року, право власності на квартиру загальною площею 92 кв. м., житловою площею 50,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване за власником ОСОБА_2

При цьому в судовому засіданні позивачка зазначила, що підставою звернення до суду стала прибудова до квартири, яку звела ОСОБА_2 на ділянці спільного користування прибудинковій земельній ділянці будинку № 8 по вул. Зварицькій в м. Дрогобичі. Вказана прибудова заважає проходу як позивачки, так і інших мешканців багатоквартирного будинку до своїх квартир, створює перешкоди в користуванні власністю. Крім того, ОСОБА_2 забороняє, в тому числі і ОСОБА_1, ходити біля її прибудови, яка (прибудова) є незаконною.

Відтак, з огляду на вищенаведене, суд зазначає, що обраний позивачкою спосіб захисту не призведе до поновлення порушених, на її думку, прав, оскільки дії відповідача по реєстрації права власності вичерпали свою дію після їх реалізації і подальше оспорювання правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на обєкт нерухомості має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне, а саме спір щодо усунення перешкод в користуванні власністю ОСОБА_1

Таким чином, системний аналіз обставин цієї справи дає підстави стверджувати, що метою звернення до суду з цим позовом не є відновлення порушеного права, оскільки його вирішення не зможе розв'язати юридичний конфлікт, що існує між позивачкою та третьою особою ОСОБА_2

З огляду на це, встановлені судом обставини унеможливлюють розгляд цього позову в порядку адміністративного судочинства.

Підстави, порядок та правові наслідки закриття провадження у справі визначені ст. 157 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження в адміністративній справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, суд вважає за доцільне закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до РС Дрогобицького МУЮ у Львівській області про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дії.

Крім того, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 157 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, суд вважає за необхідне стягнути в користь позивача з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп.

У зв'язку з вищенаведеним, керуючись ст. ст. 3, 4, 17, 128, 157, 160, 165, 167 КАС України, суд, -

ухвалив:

провадження в адміністративній справі № 813/2049/15 за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, третя особа ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дії закрити.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса проживання: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Зварицька, 8/2) 73 (сімдесят три) гривні 08 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, або у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.11.2015 року.

Суддя Потабенко В.А.