Постанова № 53059530, 12.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року о/об 12 год. 57 хв.

Справа № 808/7165/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» про стягнення податкового боргу,

за участю представників: від позивача – не з’явився, від відповідача – не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4164,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) та зазначено, що відповідач має узгоджений податковий боргу перед бюджетом у сумі 4164,00 грн. з податку на додану вартість, який виник в результаті несплати відповідачем суми штрафних санкцій, нарахованих податковим органом у податковому повідомленні-рішенні.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, 12 жовтня 2015 року до суду надійшло клопотання в якому просить розглянути адміністративну справу за відсутності представника Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, на задоволенні позову наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином, заперечень, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суддя, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та матеріали позовної заяви, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» (ідентифікаційний код 35371678) зареєстроване як юридична особа 28 серпня 2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21173682 від 15 вересня 2015 року, який міститься в матеріалах адміністративної справи.

Відповідно вищезазначеного Витягу, 23 січня 2012 року Господарським судом Запорізької області по справі №5009/157/12 винесено рішення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Судом встановлено, що фахівцями Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року ТОВ «Альфа-горизонт», за результатами якої складено Акт №51/153-018/35371678 від 19 лютого 2013 року.

На підставі акту перевірки №51/153-018/35371678 від 19 лютого 2013 року позивачем 11 березня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000541503, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість, а саме нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у загальній сумі 4250,00 грн.

На момент виникнення вказаного податкового зобов’язання у відповідача обліковувалась переплата у сумі 86,00 грн., отже залишок до сплати склав 4164,00 грн.

Оскільки вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржене, воно вважається узгодженим.

Отже з урахуванням вищевикладеного, загальна сума податкового зобов’язання відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) складає 4164,00 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення вказаного податкового зобов’язання згідно з положеннями статті 59 ПК України, а саме Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 07 червня 2013 року була сформована податкова вимога №263-19 на суму 4164,00 грн., яка надсилалась відповідачу засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте станом на час розгляду справи у суді ТОВ «Альфа-горизонт» податкове зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у сумі 4164,00 грн. не сплатило.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У пункті 57.3 статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами пункту 111.1 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

фінансова;

адміністративна;

кримінальна.

Згідно пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пунктом 116.1 статті 116 ПК України встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом з акту перевірки №51/153-018/35371678 від 19 лютого 2013 року встановлено, що дані камеральної перевірки ТОВ «Альфа-горизонт» свідчать про неподання податкової звітності з ПДВ за грудень 2011 року, січень-квітень 2012 року, та відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Також судом встановлено, що до відповідача на підставі висновків акту перевірки №51/153-018/35371678 від 19 лютого 2013 року застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4250,00 грн.

Суд звертає увагу, що згідно з положеннями пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення податкового повідомлення-рішення) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби.

Суд наголошує, що пунктом 1.3 статті 1 ПК України встановлено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд зазначає, що умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14 травня 1992 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2343-ХІІ).

Стаття 1 Закону №2343-ХІІ визначає банкрутство як визнану господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

За правилами частини 1 статті 2 Закону №2343-ХІІ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 2 Закону №2343-ХІІ встановлено, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов’язаних з банкрутством суб’єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №2343-ХІІ у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.

Під ліквідацією розуміється припинення суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

За приписами частини 1 статті 38 Закону №2343-ХІІ з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Так, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у позивача судом було витребувано: відомості про рух ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт»; копії процесуальних документів всіх інстанцій з приводу справи про банкрутство та ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» - завірені належним чином.

Але на виконання вимог ухвали суду позивачем витребуваних документів надано не було.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В матеріали адміністративної справи позивачем надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №19486369 від 22 жовтня 2014 року, відповілно до якого в розділі «Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення» зазначено «з 22 листопада 2012 року в стані припинення за судовим рішенням про банкруцтво. Судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, 23 січня 2012 року, 5009/157/12, Господарський суд Запорізької області».

Така обставина підтверджується також Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №21173682 від 15 вересня 2015 року, виготовленим Запорізьким окружним адміністративним судом.

Отже судом, під час розгляду справи з матеріалів, наданих позивачем, встановлено, що 23 січня 2012 року Господарським судом Запорізької області по справі №5009/157/12 винесено рішення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, суд зазначає, що податковий орган всупереч вимогам частини 1 статті 38 Закону №2343-ХІІ застосував до відповідача штрафні санкції, оскільки на момент винесення (11 березня 2013 року) відповідачу податкового повідомлення-рішення №0000541503, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Тому, зважаючи на все вищевикладене та обставини справи, суд приходить до висновку, що нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальній сумі 4250,00 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) є неправомірним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, пояснень та доказів з приводу нарахування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальній сумі 4250,00 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) за податковим повідомленням-рішенням №0000541503 від 11 березня 2013 року не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що нарахування податковим повідомленням-рішенням №0000541503 від 11 березня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальній сумі 4250,00 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) не ґрунтується на вимогах закону та є неправомірним, отже відсутні підстави для стягнення з відповідача заявленої до стягнення по цій справі суми позову у розмірі 4164,00 грн., а тому позов податкового органу є недоведеним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-горизонт» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4164,00 грн. – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов