Постанова № 53059290, 19.10.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 р. Справа № 805/3994/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 року у сумі 9 272,22 грн, та пеню у сумі 2 864,19 грн, разом 12 136,41 грн, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач мав працевлаштувати 1 інваліда, фактично у 2013 році не працювало жодного інваліда, що є порушенням статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.

Разом із позовною заявою позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що у період встановленого законом строку звернення до суду з адміністративним позовом триває антитерористична операція з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України у відповідності до Указу Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014. Вказане стало підставою для переведення низки державних органів управління Донецької області до інших міст області, закриття будівлі місця розташування відділень Фонду, переїзду робітників відділення Фонду (у тому числі працівників юридичної служби) до інших населених пунктів та роботи на віддалених робочих місцях в інтернет-режимі. Крім того, припинено роботу частини відділень поштового звязку, у відповідності до чого відділення Фонду не може здійснювати свою діяльність в повному обсязі.

На підставі викладеного суд визнає причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, разом з поданням позовної заяви просив розглянути справу без участі представника позивача, через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, місце і час слухання справи належним чином повідомлений, письмових заперечень суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, є суб`єктом владних повноважень, яка в даних правовідносинах реалізує надані їй Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, вул. Іонова, буд. 20 «а», кв.1 м. Донецьк, Донецька область,83101) згідно інформації з безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців пройшов передбачену процедуру державної реєстрації з 25.01.2001 року, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до статті 7 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів від 21 березня 1991 року N 875-XII (Далі - Закон № 875-ХІІ) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Так, згідно зі статтею 17 Закон № 875-ХІІ метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачаться зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2013 році становила 9 осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, визначена у звіті, становить 1 особа, проте кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 0 осіб. (а.с.6)

Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Таким чином, відповідачем у відповідності до викладених приписів не було виконано нормативу по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Згідно до вимог статті 20 Закону № 875-ХІІ відповідач мав сплатити позивачеві адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджений Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів(далі Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті відповідачем становить 9 272,33 грн, що підтверджується звітом та відповідним розрахунком.(а.с.7)

Відповідно до п 4 Порядку, порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Відповідачем у встановлений статтею 20 Закону № 875-ХІІ строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) не були сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 9 272,33 грн, що дало підстави позивачеві нарахувати пеню відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ і пункту 4 Порядку, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення та складає 2 864,19 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 12 136,41 грн.

Суд зазначає, що частиною 3 статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ, Державна служба зайнятості здійснює пошук належної роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Доказів надання зазначених звітів відповідачем до суду не надано. За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач не інформував Центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому Центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем до суду не надано доказів виконання вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні в частині прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, вул. Іонова, буд. 20 «а», кв.1 м. Донецьк, Донецька область,83101) на користь державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році в сумі 9 272 (девять тисяч двісті сімдесят дві) грн 22 коп та пеню в сумі 2 864 (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн 19 коп, усього 12 136 (дванадцять тисяч сто тридцять шість) грн 41 коп. на р/р 31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ(ГУ ДКСУ) 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000, код ЄДРПОУ (стягувача-відділення Фонду)13492430.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.