Постанова № 53059120, 28.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р. Справа № 804/7906/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» (далі позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі відповідач) з вимогами про:

- скасування наказу від 29.01.2015 р. № 114 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» та повідомлення від 29.01.2015 р. № 20 як таких, що не відповідають вимогам діючого законодавства;

- скасування акту № 8/22-05/01880993 від 10.02.2015 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.» як такого, що складений безпідставно;

- визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 26.02.2015 р. № НОМЕР_1, винесеного Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Перевірку підприємства проведено з численними процедурними порушеннями. Так, наказ про проведення перевірки винесений 29.01.2015 р., а перевірку призначено на 02.02.2015 р. Вказаний наказ був отриманий підприємством17.02.2015 р., тобто, після проведення перевірки. Крім того, податковим органом при призначенні та проведенні перевірки не враховано дію мораторію на проведення перевірок платників податків. Також, податкове повідомлення-рішення складено з помилкою невірно вказано дату складання акту перевірки. Відповідачем не дотримано строків нарахування податкового зобовязання, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України.

Позивач здійснює сплату орендної плати щодо земельної ділянки площею 2,954 га, стосовно якої підприємством та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди. Позивачем здійснюється сплата орендної плати своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов укладеного договору. Після внесення змін до законодавства між позивачем та Дніпропетровською міською радою не було досягнуто згоди щодо розміру орендної плати. Спір вирішувався в судовому порядку. Після набрання рішенням суду законної сили підприємством подано уточнюючі декларації за податкові періоди, які слідують за датою набрання чинності рішенням суду. Доводи податкового органу щодо необхідності збільшення розміру орендної плати не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки до істотних умов договору оренди, до яких відноситься розмір орендної плати, не одразу внесенізмінищодопідвищення плати. Після внесення змін до договору на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, виникли підстави для сплати орендної плати в підвищеному розмірі. Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції уЖовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.02.2015 р. № НОМЕР_1 суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представниквідповідача в судовезасідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд приходить до наступного висновку.

Приватне акціонерне товариство «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» зареєстровано 27.03.1998 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 01880993 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області.

14.08.2004 р. Відкритим акціонерним товариством «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» (Орендар)та Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1008 га, кадастровий номер 1210100000:03:054:0005, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Праці, 9.

14.08.2004 р. Відкритим акціонерним товариством «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» (Орендар) та Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,9554 га, кадастровий номер 1210100000:03:054:0016, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Праці, 9.

Відповідно до п. 4.1 розділу 4 договорів річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1 % віднормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку. Згідно п. 4.7 договорів розмір орендної плати переглядається в разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2013 р. по справі № 17/5005/17116/2011 внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2004 р. укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» щодо земельної ділянки площею 2,9554 га, кадастровий номер 1210100000:03:054:0016,зокрема, «п. 4.2 річна орендна плата за земельну ділянку на момент внесення змін до договору встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1 271 475,14 грн. Річна орендна плата не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у трьохкратному розмірі земельного податку, що встановлюється цим кодексом.»

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2013 р. по справі № 17/5005/17116/2011 залишено без змін.

29.01.2015 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено наказ № 114 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «ТСФ «Дніпрооблопттрогр».

Відповідно до вказаного наказу належить провести перевірку підприємства з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району м. Дніпропетровська, за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. з 02.02.2015 р.

На підставі наказу винесено повідомлення від 29.01.2015 р. № 20.

04.02.2015 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району м. Дніпропетровська, за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.

За результатами перевірки складено акт № 8/22-05-01880993 від 10.02.2015 р.

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Приватним акціонерним товариством «ТСФ «Дніпрооблопттрогр»:

- пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижена орендна плата за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району, на загальну суму 1 109 011,44 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки тим, що Приватне акціонерне товариство «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» здійснило сплату орендної плати за земельну ділянку по договору оренди від 14.08.2004 р. земельної ділянки площею 2,9554 га, кадастровий номер 1210100000:03:054:0016, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Праці, 9, без урахування положень ст. 288 Податкового кодексу України, відповідно до яких розмір орендної плати за земельні ділянки не може бути меншим, ніж трикратний розмір земельного податку.

26.02.2015 р. на підставі акту № 8/22-05-01880993 від 10.02.2015 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування податком з плати за землю є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, щонастає за плановимперіодом.

Згідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку заземельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Відповідно до п.п. 286.1-286.3 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січняі не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітнуподаткову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно до п.п. 288.1-288.5 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правова позиція Верховного Суду України щодо розгляду аналогічних справ викладена в постановівід 02.12.2014 р. та полягає в наступному: «Розмір та умови орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПК; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним в договорі.»

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правова позиція Верховного Суду України щодо оскарження певних положень акту перевірки викладена в постанові від 10.09.2013 р. № 21-237а13: «акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта».

Згідно з ст. 244-2 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїнирішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести тіобставини, на якихґрунтуютьсяїївимоги та заперечення, крімвипадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, щоПриватним акціонерним товариством «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» здійснювались нарахування та сплата орендної плати за земельні ділянки відповідно до умов укладеного договору оренди без урахування положень Податкового кодексу України про встановлення розміру орендної плати.

Доводи представника позивача стосовно відсутності необхідності сплати орендної плати в розмірі, визначеному Податковим кодексом України, з підстав не внесення змін до укладеного договору оренди, не враховуються судом, оскільки не відповідають вимогампп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України. Умови договорів не можуть суперечити вимогам чинного законодавства. Підприємством здійснюється користування земельною ділянкою. Таким чином, незважаючи на не внесення змін до укладеного договору оренди, орендарю належить сплачувати орендну плату в розмірі, встановленому законодавством. При цьому, законодавством встановлена нижня гранична межа річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним в договорі.

Процедурні порушення при винесенні податкового повідомлення-рішення та недоліки оформлення не є підставою для його скасування, оскільки не нівелюють порушень податкового законодавства, допущених платником податку.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області від 26.02.2015 р. № НОМЕР_1 відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи представників позивача щодо процедурних порушень при проведенні перевірки не приймаються судом до уваги. Після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі акту, складеного за результатами перевірки, правові наслідки оскаржуваних дій по призначенню та проведенню перевірки є вичерпаними, оскільки після проведення перевірки права особи порушують лише наслідки її проведення.

Також, процедурні порушення податкового органу при призначенні та проведенні перевірки не нівелюють порушень податкового законодавства, допущених платником податків.

Таким чином, позовна вимога про скасування наказу від 29.01.2015 р. № 114 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» як такого, що не відповідає вимогам діючого законодавства є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішенням субєкта владних повноважень, а є засобом документування дій контролюючого органу під час проведення перевірки та носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Зазначений документ не породжує правових наслідків, не спрямований на регулювання тих чи інших відносин та не має обовязкового характеру для платника податків. На підставі акта перевірки приймається відповідне рішення контролюючого органу. Податковий орган має право викладати в акті перевірки певні висновки щодо встановлених обставин. При цьому, оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення висновків в акті перевірки та щодо змісту висновків надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі акту.

В звязку з викладеним, позовна вимога про скасування акту № 8/22-05/01880993 від 10.02.2015 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Жовтневого району за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.» як такого, що складений безпідставно,є неналежним способом захисту порушеного права та не підлягає задоволенню.

Повідомлення про проведення перевірки від 29.01.2015 р. № 20 також не є рішенням субєкта владних повноважень в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, тому позовна вимога про його скасування не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VIвід08.07.2011 р. (в редакції, чинній на момент звернення до суду) ставки судового зборувстановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позовумайнового характеру 2відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На момент подачі позову до суду максимальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позовумайнового характеру становив 4 872,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено частково судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 487,20 грн.

В звязку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 4 339,80 грн.підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення відмовити.

Судові витрати в розмірі 4 339,80 грн. стягнути з Приватного акціонерного товариства «ТСФ «Дніпрооблопттрогр» до Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 30.10.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_5