Постанова № 53058686, 28.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа№ 911/1529/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Хоптинець А. Б. - представник на підставі ордеру КВ№ 156330 від 27.07.2015

від відповідача: Цибульський В. В. - представник за довіреністю № 04-08/1544 від 24.07.2015

Якубенко С. В. - представник за довіреністю від 27.07.2015

від третьої особи 3: Пацалюк А. В. - представник за довіреностями № 9-5/3488 від 12.10.2015 та № 9132/209 від 24.02.2015

від третьої особи 4: Іваницька Т. Б. - представник за довіреністю № 13030-08/4 від 31.03.2015

від інших учасників судового процесу: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015

у справі № 911/1529/15 (суддя Карпечкін Т. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбуд-ХХІ»

до Бучанської міської ради Київської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Київська обласна державна адміністрація

2. Головне управління державної казначейської служби України у Київській області

3. Кабінет Міністрів України

4. Міністерство фінансів України

5. Державна казначейська служба

про стягнення 7 309 670,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 000 000 грн. за виконані за договором № 2811 від 28.11.2011, але неоплачені роботи, 3 % річних в сумі 481 643,84 грн. та збитків від інфляції в сумі 1 798 026,80 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 30 000 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.06.2015, повний текст якого підписано 12.06.2015, у справі № 911/1529/15 позов задоволено повністю, крім того, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено витрати на послуги адвоката в сумі 6 000 грн.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті виконаних за спірним договором робіт.

Присуджуючи до стягнення 6 000 грн. витрат на послуги адвоката з заявлених до стягнення 30 000 грн., суд першої інстанції зазначив про те, що укладений між позивачем та Адвокатським бюро Хоптинця А. Б. договір про надання правової допомоги № 03/11 від 03.11.2014 укладено на надання юридичних послуг загального характеру (без визначення та обмеження їх обсягу спірним договором підряду та відповідним судовим процесом), документ про надання послуг (відповідний акт) з детальним переліком послуг та їх вартості по кожній послузі та кількості затраченого часу саме щодо спірного судового процесу не надано, з огляду на що суд дійшов висновку про необґрунтованість та неспіврозмірність заявлених адвокатських витрат складності справи та фактично наданій у справі правовій допомозі. Виходячи з середньої вартості адвокатських послуг в Україні, складності справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, зокрема, підготовка позовних матеріалів та участь в декількох судових засіданнях, суд присудив до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 6 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Бучанська міська рада Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі № 911/1529/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що спірне рішення є незаконним, необгрнутованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, в обґрунтування чого відповідач послався на ті саме обставини, що й під час розгляду справи судом першої інстанції, а саме на те, що спірні роботи мають бути оплачені за рахунок коштів держаного бюджету України, проте вказані кошти на даний час на рахунки відповідача не надходили, в той час як відповідач вчиняв всіх залежних від нього дій для їх отримання.

Ухвалою від 30.06.2015 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді Мальченко А.О., Суховий В.Г. апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі №911/1529/15 прийнято до провадження.

Ухвалою від 27.07.2015 залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державну казначейську службу України, строк розгляду апеляційної скарги продовжено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.09.2015.

Розпорядженням керівника апарату від 14.09.2015 № 09-52/1167/15, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) у справі Жук Г.А. у відпустці та відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 911/1529/15.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №911/1529/15 між суддями від 14.09.2015, справу №911/1529/15 призначено судді-доповідачу Калатай Н.Ф.

Ухвалою від 14.09.2015 апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І.

В судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про заміну неналежного відповідача Бучанської міської ради Київської області належним - Київською обласною державною адміністрацією.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечив, представник третьої особи 3 залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду, представник третьої особи 4 проти задоволення вказаного клопотання не заперечив.

Після заслуховування сторін по суті спору колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача Бучанської міської ради Київської області належним - Київською обласною державною адміністрацією з підстав, які викладені нижче.

Треті особи 1, 2, та 5 представників в жодне судове засідання не направили.

Треті особи 2, 5, на виконання ухвали апеляційного суду, долучили до матеріалів справи письмові пояснення з доданням відповідних документальних доказів на підтвердження викладених у поясненнях обставин.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третіх осіб 1, 2 та 5 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники відповідача апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін, представники третьої особи 3 та третьої особи 4 залишили вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб 3 та 4, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

28.11.2011 позивач як генпідрядник та відповідач як замовник уклали договір № 2811 (далі Договір) (а.с. 16-24 т. 1), відповідно до умов якого позивач зобов'язався у 2011-2012 роках виконати роботи з капітального будівництва, а саме роботи з будівництва спортивного блоку загальноосвітньої школи № 2 по вул. Шевченка, 14 в м. Буча, а відповідач - прийняти та оплатити такі роботи.

Пунктом 3.1. Договору сторони визначили ціну Договору та графік фінансування.

Згідно з п. 3.1 Договору в редакції, яку сторони погодили при підписанні Договору (в подальшому п. 3.1 Договору неодноразово викладався в нових редакціях - примітка суду), ціна Договору становить 20 230 124 грн. (з урахуванням ПДВ), фінансування по рокам: 2011 рік - 8 937 430 грн., 2012 рік - 11 292 694 грн.

З матеріалів справи слідує, що у грудні 2011 року позивач на виконання умов Договору виконав для відповідача роботи з придбання і змонтування устаткування на загальну суму 5 000 000 грн.

Факт виконання вказаних робіт відповідачем не заперечується та підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями актів №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 (типова форма №КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за грудень 2001 року від 30.12.2011 (типова форма №КБ-3) (а.с. 27-66 т. 1).

Зі змісту вказаних документів слідує, що робіт було виконано на загальну суму 4 833 501,20 грн., вартість змонтованого устаткування становить 166 498,80 грн.

Порядок забезпечення робіт матеріалами, виробами, конструкціями, обладнанням, устаткуванням та послугами сторони погодили в розділі 9 Договору, в якому, зокрема, передбачили, що забезпечення робіт устаткуванням здійснює позивача, який замовляє, постачає, приймає, розвантажує, складує, подає їх на будівельний майданчик та зберігає право власності на вказані матеріально-технічні ресурси до моменту передачі їх відповідачу на підставі актів виконаних робіт.

Отже, загалом в грудні 2011 року позивач виконав для відповідача роботи на загальну суму 5 000 000 грн., які останній мав оплати.

Порядок здійснення оплат встановлений розділом 4 Договору, згідно з яким:

- розрахунки провадяться на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) попередньої оплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» у межах затвердженої для фінансування робіт річної суми видатків (п. 4.1);

- фінансування робіт буде здійснюватися поетапно відповідно до затверджених річних сум видатків (п. 4.2);

- відповідач перераховує позивачу проміжні платежі за виконані роботи на підставі оформленої підписами і печатками сторін довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 та акту приймання виконаних робіт по формі КБ-2 до неї протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання виконаних робіт в межах не більш як 95 відсотків загальної вартості робіт за договірною ціною. Акт приймання виконаних робіт по формі КБ-2 та довідку про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 готує позивач, підписує і передає уповноваженому представнику відповідача для перевірки у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник відповідача на протязі 3 робочих днів перевіряє та оформляє їх в установленому порядку (п. 4.5);

- остаточні розрахунки за Договором здійснюються після виконання позивачем і приймання відповідачем всіх передбачених Договором робіт та, за умови передачі позивачем відповідачу виконавчої документації, протягом 15-ти календарних днів після підписання остаточного Акта приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.7);

- вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається договірною ціною, на підставі документів по обліку робіт в капітальному будівництві (форми КБ-2в та КБ-3), із врахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат позивача, підтверджених відповідними документами (п. 4.9).

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується той факт, що роботи на загальну суму 5 000 000 грн., які позивач виконав за Договором в грудні 2011 року, відповідач не оплатив.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документальними доказами.

Так, в період з грудня 2011 року по грудень 2014 року сторонами вносились зміни до п. 3.1 Договору шляхом укладення відповідних додаткових угод (№1 від 29.12.2011, № 2 від 31.12.2011, № 3 від 27.01.2012, № 4 від 09.11.2012, № 5 від 15.04.2013, № 7 від 04.01.2013№ 8 від 01.09.2014, № 9 від 06.11.2014 та № 10 від 10.12.2014) (а.с. 179-188 т. 1).

Згідно з п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 10 від 10.12.2014 ціна Договору становить 20 230 124 грн., фінансування по рокам:

- 2011 рік - 5 000 000 грн. заборгованість відповідача за рахунок коштів державного бюджету;

- 2012 рік - 2 215 053,56 грн., з яких 1 000 000 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету та 1 215 053,56 грн. за рахунок субвенції з ДБ МБ на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів;

- 2013 рік - 970 000 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету;

- 2014 рік - 99 165,94 грн. за кошти місцевого бюджету, 37 951,94 грн. погашення кредиторської заборгованості 2013 року, 61 214 планові призначення 2014 року;

- 2015 рік - 11 945 904,50 грн.

Отже, зі змісту вказаної додаткової угоди слідує, що сторонами погоджений факт виконання позивачем за Договором в грудні 2011 року робіт на загальну суму 5 000 000 грн. та невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті вказаних робіт.

31.12.2013 року між сторонами була укладена додаткова угода № 6 до Договору (а.с.25 т.1), згідно з якою сторонами продовжено дію Договору до 31.12.2014.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду, до яких відноситься спірний договор, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності у відповідача станом на дату винесення рішення у справі заборгованості перед позивачем за виконані за умовами Договору в грудні 2011 року роботи на загальну суму 5 000 000 грн. належним чином доведений і відповідачем не спростований.

Виходячи з принципу справедливості, який відповідно до статті 3 ЦК України відноситься до загальних засад цивільного законодавства, позивач, виконавши для відповідача спірні роботи, має право отримати за це плату.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 000 000грн. за виконані за Договором роботи. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо обставин, на які відповідач послався як на підставу для відмови у задоволенні позову, слід зазначити таке.

Відповідач зазначає, що кошти, які він мав сплатити позивачу за спірні роботи, мали бути відповідачем отримані з державного бюджету України, проте таких коштів, незважаючи на неодноразові звернення до відповідних інстанції, відповідач не отримав, і що починаючи з 2011 року і по теперішній час, відповідач подає місячну, квартальну та річну звітність по спірній кредиторській заборгованості за КПКВ 7801800 «Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури Київської області» до головного розпорядника коштів - Київської обласної державної адміністрації.

З огляду на вказані обставини, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач просив залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Київську обласну державну адміністрацію, Міністерство фінансів України, Державну казначейську службу, Головне управління державної казначейської служби України в Київській області з посиланням на те, що заявлені до стягнення суми, на його думку, мають бути стягнуті з державного бюджету України.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідач звернувся до суду з усним клопотанням про заміну неналежного відповідача Бучанської міської ради Київської області належним - Київською обласною державною адміністрацією.

Проте, жодна з вище перелічених осіб, які залучені до участі у справі в якості третіх осіб, не є стороною Договору та, відповідно, не брали на себе ніяких обов'язків за Договором, а відтак, правові підстави як для залучення вказаних осіб до участі у справі в якості співвідповідачів, так і для покладення на вказаних осіб обов'язку оплатити спірні роботи відсутні.

З огляду на вказані обставини, у задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача Бучанської міської ради Київської області належним - Київською обласною державною адміністрацією колегією суддів відмовляється.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» наголошено на тому, що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Виходячи зі змісту Договору, саме на відповідача покладений обов'язок оплатити виконані позивачем за умовами Договору роботи. При цьому, Договором обов'язок оплатити роботи не поставлений в залежність від будь-яких обставин, в тому числі і від наявності бюджетного фінансування.

З огляду на висновки, що їх дійшов суд під час апеляційного перегляду справи, обставини, пов'язані з ненадходженням з державного бюджету коштів на фінансування спірних робіт, а також наявні в матеріалах справи документальні докази на підтвердження вказаних обставин, в порядку ч. 1 ст.34 ГПК України до уваги колегією суддів не приймаються і не досліджуються як такі, що не мають значення для справи.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 481 643,84 грн. та збитків від інфляції в сумі 1 798 026,80 грн. слід зазначити таке.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 481 643,84 грн. та збитків від інфляції в сумі 1 798 026,80 грн. є законними і підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Водночас колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що 3 % річних та збитки від інфляції входять до складу грошового зобов'язання та за свою правовою природою не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. (постанова Верхового суду України від 15.11.2010 у справі № 4/720).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, відповідач вказаних обставин належними та допустимим доказами не спростував.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідач витрат на послуги адвоката в сумі 30 000 грн. слід зазначити таке.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми, судові витрати на послуги адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження своїх витрат на послуги адвоката у цій справі в розмірі 30 000 грн. позивач надав суду копії договору про надання правої допомоги № 03/11 від 03.11.2014, укладеного між Адвокатським бюро Хоптинця А. Б. в особі директора - адвоката Хоптинця А. Б., платіжного доручення 165 від 31.03.2015 (доказ здійснення оплати адвокатському бюро позивачем в розмірі 30 000 грн.), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3133 від 29.11.2007 на ім'я Хоптинця А. Б.

Як слідує з матеріалів справи, участь в судових засіданнях в якості представника позивача брав особисто адвокат Хоптинець А. Б.

Дослідивши вказані докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір про надання правової допомоги № 03/11 від 03.11.2014 між позивачем та Адвокатським бюро Хоптинця А. Б. укладено на надання юридичних послуг загального характеру (без визначення та обмеження їх обсягу спірним договором підряду та відповідним судовим процесом), документа про надання послуг (відповідний акт) з детальним переліком послуг та їх вартості по кожній послузі та кількості затраченого часу саме щодо спірного судового процесу не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість та неспіврозмірність заявлених адвокатських витрат складності справи та фактично наданій у справі правовій допомозі, та, виходячи з середньої вартості адвокатських послуг в Україні, складності справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, зокрема, підготовка позовних матеріалів та участь в декількох судових засіданнях, обґрунтовано присудив до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 6 000 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Бучанської міської ради Київської області задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі № 911/1529/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Бучанську міську раду Київської області.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Бучанської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі № 911/1529/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2015 у справі № 911/1529/15 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1529/15.

Повний текст постанови складено: 30.10.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді В.І. Рябуха

Л.М. Ропій