Рішення № 53058118, 12.10.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2015 р.Справа № 921/937/15-г/16Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №14-90 від 18.04.2014 р.

відповідача: не з'явився.

Суть справи: Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Шептицького, 20, м.Тернопіль про cтягнення 22387 грн. 19 коп. основного боргу, 8243 грн. 19 коп. пені, 3167 грн. 09 коп. - 3% річних, 1318 грн. 80 коп. інфляційних втрат.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 13-347-ТКЕ(Б) від 04.01.2013 року щодо дотримання строків оплати за поставлений природний газ.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав в повній мірі. Представником позивача до матеріалів справи подано Пояснення № без номера від 09.10.2015 р. (вх. № 21639 від 12.10.2015 р. згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області) у справі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача: вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль ухвалу від 07.09.2015 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 28.09.2015 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду.

Ухвала про порушення провадження у справі від 07.09.2015 року направлена відповідачу судом за адресою вказаною в позовній заяві, та яка є юридичною адресою відповідача та вручена повноважному представнику відповідача 14.09.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа, направленого 10.09.2015 року відповідачу (повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/937/15-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представнику позивача розяснено його права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, надалі "Продавець", з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", надалі "Покупець", з другої сторони, було укладено договір на купівлю-продаж природного газу №13-347-ТКЕ(Б), у відповідності до пункту 1.1. розділу 1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ (далі газ), а "Покупець" зобов'язується прийняти і оплатити газ на умовах цього договору.

Як визначається в п. 1.2 р. договору, газ, що продається за цим договором, використовується "Покупцем" виключно для подальшої реалізації суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію. У тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих в обсягах природного газу, що використовуються для виробництва теплової енергії для потреб бюджетних установ та організацій та інших споживачів (далі споживачам "Покупця").

У відповідності до п. 2.1 р. 2 договору "Продавець" передає "Покупцеві" у 2013 році газ в обсязі до 42,000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягсічень7,000квітень2,000липень-жовтень2,000лютий8,000травень-серпень-листопад8,000березень5,000червень-вересень-грудень10,000І кв.20,000ІІ кв.2,000ІІІ кв.-ІV20,000Згідно п. 3.4 р. 3 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, "Покупець" зобов'язується надати "Продавцеві" підписані та скріплені печаткою "Покупця" два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. "Продавець" не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу. зобов'язується поврнути "Покупцеві" один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У відповідності до п. 5.2 р. 5 договору ціна за 1000 куб. м газу становить 3509 грн. без урахування податку на додану вартість ,збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того: податок на додану вартість за ставкою 20%.

До сплати ціна за 1000 куб м. природного газу 3509 грн. крім того ПДВ 20% 701 грн. 80 коп., усього з ПДВ 4210 грн. 80 коп.

Згідно п. 5.4 р. 5 договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

У відповідності до п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється "Покупцем" виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

Як визначається в п. 6.2 р. 6 договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання "Покупця" на поточний рахунок із спеціальним режимом використання "Продавця" відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ та зараховується, як оплата за газ.

Згідно р. 11 договору на купівлю-продаж природного газу № 13-347-ТКЕ(Б) від 04.01.2013 року цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення.

10.07.2013 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору на купівлю-продаж природного газу № 13-347-ТКЕ(Б) від 04.01.2013 року, згідно п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти з 01 липня 2013 року пункт 5.2 статті 5 "Ціна газу" договору у наступній редакції : "Ціна за 1000 куб. м газу становить 3459 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того: податок на додану вартість за ставкою 20%.

До сплати ціна за 1000 куб м. природного газу 3459 грн., крім того ПДВ 20% 691 грн. 80 коп., усього з ПДВ 4150 грн. 80 коп."

Як слідує з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в період : січень 2013 року по квітень 2013 року здійснила поставку природного газу відповідачу - Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" згідно наступних актів приймання-передачі природного газу:

-від 31 січня 2013 року 8,818 тис. куб. м. на суму 37130 грн. 83 коп.;

-від 28 лютого 2013 року 7,871 тис. куб. м. на суму 33143 грн. 21 коп.;

-від 31 березня 2013 року 8,432 тис. куб. м. на суму 35505 грн. 47 коп.;

(належним чином засвідчені копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками позивача та відповідача.

Всього позивачем було поставлено відповідачу 28,451 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 119801 грн. 47 коп.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було допущене неналежне виконання договірних зобов'язань, визначених у договорі на купівлю-продаж природного газу № 13-347-ТКЕ(Б) від 04.01.2013 р., а саме було допущено прострочення термінів оплати за переданий природний газ, та борг відповідача перед позивачем склав 22387 грн. 65 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про оплату за переданий природний газ, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 22387 грн. 19 коп. основного боргу підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем, у відповідності зі ст.ст.33, 34 ГПК України, належними і допустимими доказами, не суперечать нормам чинного законодавства, умовам договору та не заперечуються відповідачем.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.7.2 р. 7 договору на купівлю-продажу природного газу № 13-347-ТКЕ(Б) від 04.01.2013 року сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов пункту 6.1 договору, "Покупець" зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий природний газ, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 20.02.2013 по 19.11.2013 року (по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо) в сумі 8243 грн. 19 коп.

Судом здійснено перерахунок суми пені згідно подвійної облікової ставки Національного банку України (по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо) та з врахуванням п.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення, зокрема, пені).

За результатами здійсненого перерахунку (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи) суд вважає, що заборгованість по пені становить 8239 грн. 54 коп. пені.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 грн. 65 коп. пені слід відмовити, як безпідставно заявлених.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 3167 грн. 09 коп. 3% річних за період з 20.02.2013 по 05.03.2014 року по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3166 грн. 31 коп. - 3% річних, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 0 грн. 78 коп. - 3% річних слід відмовити як безпідставно заявлених.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1318 грн. 80 коп. інфляційних втрат, які нараховані за період : березень 2013 року лютий 2014 року.

Судом здійснено перерахунок сум інфляційних втрат. За результатами здійсненого перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1318 грн. 80 коп. інфляційних втрат, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд:

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Шептицького, 20, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 21155959, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ, ідентифікаційний код 20077720:

- 22387 грн. 19 коп. основного боргу;

- 8239 грн. 54 коп. пені;

- 3166 грн. 31 коп. - 3% річних,

- 1318 грн. 80 коп. інфляційних втрат.

- 1826 грн. 75 коп судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 19 жовтня 2015 року

СуддяС.О. Хома