Рішення № 53058092, 26.10.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р.Справа № 922/4565/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровой Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "УніКредитЛізинг" м. Київ до 1.Публічного АТ "Харківський підшипниковий завод" м. Харків 2.ТОВ "УПЕК Трейдинг", м. Харків 3.Приватного АТ "У.П.Е.К." м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. б/н від 20.10.2015 року;

від першого відповідача: ОСОБА_3 за дов. №12/54 від 03.02.2014 року;

від другого та третього відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ", Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (надалі - відповідачі), в якому просило суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на свою користь суму заборгованості в розмірі 1 827 047,36 грн., а також суму витрат з оплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором фінансового лізингу №2669L11/00-LD від 29.06.2011 року , та неналежним виконання Відповідачами 2 та 3 своїх обов'язків поручителів за договорами поруки, укладеними з Позивачем.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2015 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.09.2015 року о 12:30год.

Ухвалою суду від 03.09.15р. розгляд справи відкладено на 24.09.15.

У судове засідання представник позивача не з'явився, проте через канцелярію суду 22.09.2015р. надав заяву про збільшення позовних вимог (вх. 37995). Загальна сума заборгованості за даною заявою складає 2 086 894 грн. 09 коп. Заяву було судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Крім того, відповідачем 23.09.2015 р. (вх. №38223) надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із проведенням переговорів с позивачем щодо можливості врегулювання спору.

Ухвалою суду від 24.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 09.10.2015 року.

09.10.2015 року через канцелярію суду представник відповідача надав клопотання (вх. № 40812), в якому просить суд продовжити строк розгляду даного спору за межами двомісячного строку та відкласти розгляд справи на іншу дату у звязку з необхідністю додаткового часу надання додаткових документів.

Ухвалою суду 09.10.2015 року в порядку ст. 69 ГПК України розгляд справи було продовжено до 27.10.2015 року з відкладенням його розгляду на 26.10.2015 року.

Нез'явлення представників другото та третього відповідача у судові засідання, ненадання витребуваних судом документів розцінюється судом як зловживання процесуальними правами, спрямоване на штучне затягування судового процесу, що в свою чергу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Представники другого та третього відповідача у призначене судове засідання на 26.10.2015 ркоу не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення другого та третього відповідача про час та місце розгляду справи, проте останні не скористалися своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.10.2015 року представник позивача зазначив, що у зв'язку із частковим погашенням заборгованості через канцелярію суду позивачем надана заява-клопотання про зменшення позовних вимог (за вх.№43199) за якою розмір заборгованості складає 2 016 855 гривень 39 копійок (два мільйони шістнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 39 копійок) з яких 1 526 357 грн. 04 коп.основний борг, 314 985 грн. 29 коп. пеня за прострочення лізингових платежів, 16 840 грн. 60 коп. три проценти річних, 158 672 грн. 46 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Зважаючи на те, що дана заява не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та продовжує розгляд справи з її врахуванням.

Представник першого відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" (перший відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 2669L11/00-LD (далі договір), відповідно до умов якого позивач приймає на себе зобов'язання придбати у власність від Продавця, що обраний Лізингоодержувачем, ОСОБА_4 лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування Лізингоодержувачу (першому відповідачу) на строк та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що передача відповідачу ОСОБА_4 Лізингу та документів до нього оформляється підписанням сторонами акту приймання-передачі ОСОБА_4 лізингу. При цьому сторорони визначили, що у випадку одночасної передачі декількох ОСОБА_4 лізингу, достатнім доказом такої передачі буде підписання одного чи кількох актів приймання-передачі ОСОБА_4 лізингу, за умови, що такий документ буде відображати передачу ОСОБА_4 лізингу, у кількості, обумовленій цим Догвором.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх складові частини та ОСОБА_5 платежів визначаються у графіку лізигових платежів, що містяться у Додатках до цього договору.

Згідно п.5.3.2. та умов Розділу "Визначення" Договору фінансового лізингу Періодичні Лізингові ОСОБА_5 сплачуються після передачі ОСОБА_4 лізингу у користування Лізигоодержувачу за Курсом продажу. Курс продажу - безготівковий курс продажу долара США, встановлений на Офіційному сайті ПАТ "Укрсоцбанк" на дату, що передує ОСОБА_5 або іншій даті, визначеній в цьому договорі. Офіційний сайт ПАТ "Укрсоцбанк" - сайт ПАТ "Укрсоцбанк", який на день підписання цього Договору є usb.com.ua або інший, який може його замінити в майбутньому.

У зв'язку зі зміною вартості ОСОБА_4 Лізингу, Сторони домовились викласти Додаток №2669L11/01, №2669L11/02, №2669L11/03, №2669L11/04, 2669L11/05, 2669L11/06 до Договору в новій редакції, що додається до Додаткової угоди №1 від 29.06.2011 року.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором фінансового лізингу.

Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами ст.2 зазначеного вище закону, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Позивач на виконання умов договору передав у користування першому відповідачу, а перший відповідач прийняв обраний ним предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі від 27.07.2011р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було встановлено судом, перший відповідач зобов'язався здійснювати лізингові платежі згідно погодженого між сторонами графіку, погодженого у графіку лізингових платежів (Додаток №1 до Договору фінансового лізингу).

Перший відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 23.10.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 1 526 369 грн. 04 коп., яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідачів суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 158 672 грн. 46 коп. та 3% річних 16 840 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" офіційний індекс споживчих цін обчислюється Державним комітетом статистики України і визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового парва та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є правомірними та обгрунтованими, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 12.3 Договору фінансового лізингу у випадках несплати відповідачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової стаки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 314 985 грн. 29 коп. за період з 25.01.2015 року по 25.08.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 29.06.2011р. між позивачем , першим відповідачем та ТОВ "УПЕК ТРЕЙДИНГ" (другий відповідач), в забезпечення зобов'язань першого відповідача, укладено договір поруки № 2669L11/01/SUR (далі - договір поруки), відповідно до умов якого другий відповідач на добровільних засадах зобов'язався перед позивачем, як поручитель, відповідати по зобов'язанням першого відповідача за договором лізингу № 2669L11/00-LD від 29.06.2011р., включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати сплатити позивачу на першу вимогу позивача у разі невиконання або неналежного виконання першим відповідачем своїх зобов'язань у терміни та на умовах, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі в разі їх невиконання першим відповідачем.

Також 29.06.2011р. між позивачем , відповідачем та ПАТ "У.П.Е.К." (третій відповідач), в забезпечення зобов'язань першого відповідача, укладено договір поруки № 2669L11/02/SUR (далі - договір поруки), відповідно до умов якого другий відповідач на добровільних засадах зобов'язався перед позивачем, як поручитель, відповідати по зобов'язанням першого відповідача за договором лізингу № 2669L11/00-LD від 29.06.2011р

Відповідно до п.1.3 договорів поруки, які є тотожніми, сторони погодили, що зобов'язання є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором, не потребують.

Поручитель зобов'язуэться сплатити платежі, зазначені в п.1.1. Договору, якщо йому надіслана Лізингодавцем письмова вимога, протягом п'яти днів з дати отримання такої Вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо Вимоги, буз будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань.

Пунктом 2.1. h) Договору поруки зазначено, що поручитель ознайомлений та погоджений зі всіма умовами Договору фінансового лізингу та дає згоду на будь-які нові умови Договору фінансового лізингу автоматично та збільшення обсягу відповідальності Поручителя зв'язку з такими змінами.

Поручитель зобов'язаний відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань першого відповідача, що вказані в Договорі фінансового лізингу у тому ж обсязі, що й перший відповідач, та виконувати будь-які та всі інші умови договору.

Частинами 1 та 2 ст.553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У відповідності до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

24.07.2015р. позивач на адресу другого та третього відповідача направив вимоги про виплату заборгованості за договором лізингу протягом п'яти днів з моменту отримання вимоги , що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень №0407018299332, 0407018299340, 0407018299359, які були залишені останніми без відповіді та задоволення.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали суду доказів на підтвердження сплати ними заборгованості перед позивачем за договором лізингу у сумі 2 016 855 грн. 39 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при задоволенні позову покладається на першого , другого та треього відповідача порівну.

Також судом враховано, що у відповідності до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір повертається позивачу в розмірі переплаченої суми. Таким чином, у зв'язку із зменшенням позовних вимог сума повернення складає 1050 грн. 58 коп.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 530, 554, 553, 546, 610, 611, 612, 806 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", статтею 292 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", код ЄДРПОУ 05808853 (61089, м. Харків, проспект Фрунзе, 3, п/рахунок 26001001304474 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) , Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ", код ЄДРПОУ 31150404 (61052, м. Харків, вул. Чоботарська, 23, п/р 26007001328816 в АТ "ОТП БАНК" м. Київ, МФО 300528) та Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К.", код ЄДРПОУ 23001858 (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, п/р 26005001304683 в АТ "ОТП БАНК" м. Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", код ЄДРПОУ 33942232 (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, п/р 26008000000593 в ПАТ "Укрсоцбанк" у м. Києві, МФО 300023) суму основного боргу 1 526 357 грн. 04 коп., пеню за прострочення сплати лізингових платежів у сумі 314 985 грн. 29 коп., три проценти річних у сумі 16 840 грн. 60 коп., інфляційні втрати у сумі 158 672 грн. 46 коп., та 39 388 грн. 07 коп. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", код ЄДРПОУ 33942232 (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, п/р 26008000000593 в ПАТ "Укрсоцбанк" у м. Києві, МФО 300023) судовий збір, зайво сплачений за платіжним дорученням №2264 від 18.09.2015 року у розмірі 1050 грн.58 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_1