Рішення № 53057648, 26.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015№910/23200/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Грабовської А.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23200/15

за позовом державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський", м. Київ,

до державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд", м. Київ,

про стягнення 9 915,17 грн.,

за участю представників:

позивача - Війтенко О.М. (довіреність від 03.08.2015 №09);

відповідача - не з'явився.

Державне підприємство "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" (далі - ДП «НСК «Олімпійський») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства "Об'єднання спортивно - господарських споруд" (далі - ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд»): 4 569,98 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 20.06.2007 про надання послуг водопостачання та водовідведення від мереж Національного спортивного комплексу «Олімпійський» (далі - Договір); 1 099,24 грн. пені; 69,88 грн. 3% річних та 4 176,07 грн. втрат від інфляції, а всього 9 915,17 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2015 порушено провадження у справі.

У судових засіданнях, у тому числі 26.10.2015, представник позивача надавав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримував у повному обсязі; представник відповідача у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2015 і від 05.10.2015 були надіслані відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 05.10.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.06.2007 ДП «НСК «Олімпійський» (абонент) та державним підприємством навчально-спортивною базою «Атлет» (субабонент) укладено Договір, за умовами якого:

- абонент зобов'язується забезпечувати субабонента питною водою та приймати від нього стічні води в системі каналізації за чинними тарифами організації публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», а субабонент зобов'язується своєчасно сплачувати за це на умовах, визначених Договором (пункт 1.2 Договору);

- абонент має право вимагати від субабонента своєчасно сплачувати за послуги водопостачання (підпункт 3.2.9 пункту 3.2 Договору);

- субабонент зобов'язується здійснювати оплату за споживання води за рахунком абонента у 5 (п'ятиденний) термін з дня одержання рахунку. За несплату за рахунком абонента в термін 5 (п'яти) банківських днів субабонент сплачує пеню у розмірі не більше двох ставок Національного банку України (далі - НБУ) від суми несплати за кожен прострочений день (підпункт 3.3.6 пункту 3.3 Договору);

- Договір діє з 20.06.2007 по 30.06.2008 (пункт 5.1 Договору);

- Договір вважається продовженим на той самий термін, якщо сторони не пред'явили письмового повідомлення до закінчення строку його дії (пункт 5.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання (пункт 5.7 Договору);

- субабонент сплачує абоненту за послуги користування інженерними мережами водопостачання та водовідведення 10% від суми нарахування спожитої води за кожен місяць (пункт 6.1 Договору).

02.01.2012 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою внесено зміни до пункту 6.1 Договору та викладено його в такій редакції: «субабонент сплачує абоненту за послуги користування інженерними мережами водопостачання та водовідведення 15% від суми нарахування спожитої води за кожен місяць».

Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 30.08.2010 «Про реорганізацію державного підприємства навчально-спортивної бази «Атлет» названу базу було реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд»; отже, правонаступником всіх договірних зобов'язань державного підприємства навчально-спортивної бази «Атлет» є відповідач.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов Договору сторонами укладено акти приймання-передачі (надання послуг) на загальну суму 4 695,31 грн., а саме: від 22.12.2014 №571 на суму 1 287,54 грн.; від 22.01.2015 №15 на суму 1 278,96 грн.; від 23.02.2015 №62 на суму 806,86 грн.; від 23.03.2015 №129 на суму 721,02 грн.; від 23.04.2015 №201 на суму 540,77 грн. та від 31.05.2015 №316 на суму 60,16 грн.

При цьому, судом встановлено, що акти від 23.03.2015 №129 та від 23.04.2015 №201 підписані лише зі сторони ДП «НСК «Олімпійський», всі інші вказані акти підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін.

За приписами частини третьої статті 212 ЦК України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Таким чином, оскільки відповідачем ніяким чином не спростовано те, що ДП «НСК «Олімпійський» були надані послуги за лютий 2015 рік (акт від 23.03.2015 №129) та за березень 2015 рік (акт від 23.04.2015 №201), а також не надано жодної відмови від підписання вказаних актів, то суд вважає, що позивачем було належним чином виконані умови Договору та надано послуги відповідачу на загальну суму 4 695,31 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач здійснив лише часткову оплату отриманих послуг на суму 125,33 грн. (відповідно до платіжного доручення від 19.03.2015 №175).

Отже, ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд» належним чином не виконало умови Договору, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 4 569,98 грн. (4 695,31 грн. - 125,33 грн.).

ДП «НСК «Олімпійський» на адресу ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд» було надіслано претензію від 14.05.2015 № 8-2/311 з вимогою про сплату заборгованості на загальну суму 11 081,64 грн., з яких основна заборгованість у сумі 4 509,82 грн., пеню у сумі 561,32 грн., втрати від інфляції у сумі 5 977,36 грн. та 3% річних у сумі 32,94 грн.

Вказану претензію було надіслано на адреси відповідача 14.05.2015, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи та копіями фіскальних чеків №6771 та №6772.

Проте, ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд» на претензію позивача не відреагувало, суму заборгованості на рахунок позивача не перерахувало.

Разом з тим, позивачем подано суду акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2014 року - липень 2015 року, з якого вбачається, що станом на 31.07.2015 заборгованість ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд» перед ДП «НСК «Олімпійський» становить 4 569,98 грн.

Вказаний акт звірки взаємних розрахунків підписаний та скріплений печаткою лише ДП «НСК «Олімпійський».

Таким чином, судом встановлено обов'язок відповідача щодо сплати позивачеві суми основного боргу, а тому суд вбачає за можливе вимогу позивача про стягнення у сумі 4 569,98 грн. задовольнити.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 1 099,24 грн. пені, 69,88 грн. 3% річних та 4 176,07 грн. втрат від інфляції.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Підпунктом 3.3.6 пункту 3.3 Договору передбачено, що субабонент зобов'язується здійснювати оплату за споживання води за рахунком абонента у 5 (п'ятиденний) термін з дня одержання рахунку. За несплату за рахунком абонента в термін 5 (п'яти) банківських днів сплачує пеню у розмірі не більше двох ставок НБУ від суми не сплати за кожен прострочений день.

Позивачем встановлено такі періоди нарахування 3% річних та втрат від інфляції:

з 29.12.2014 по 03.08.2015 на суму 21,46 грн. 3% річних та 3 055,57 грн. втрат від інфляції;

з 29.01.2015 по 03.08.2015 на суму 19,55 грн. 3% річних та 520,54 грн. втрат від інфляції;

з 01.03.2015 по 03.08.2015 на суму 10,35 грн. 3% річних та 294,50 грн. втрат від інфляції;

з 29.03.2015 по 03.08.2015 на суму 7,59 грн. 3% річних та 213,42 грн. втрат від інфляції;

з 29.04.2015 по 03.08.2015 на суму 4,31 грн. 3% річних та 91,93 грн. втрат від інфляції;

з 29.05.2015 по 03.08.2015 на суму 6,63 грн. 3% річних та 0,10 грн. втрат від інфляції.

Однак, господарський суд не погоджується з визначеними позивачем періодами нарахування 3% річних та втрат від інфляції; судом визначено такі періоди нарахування 3% річних та втрат від інфляції:

з 28.12.2014 по 18.03.2015 (сума заборгованості 1 287,54 грн.) на суму 8,57 грн. 3% річних та 261,23 грн. втрат від інфляції;

з 19.03.2014 по 03.08.2015 (сума заборгованості 1 162,21 грн., оскільки 19.03.2015 було сплачено 125,33 грн.) на суму 13,18 грн. 3% річних та 183,68 грн. втрат від інфляції;

з 28.01.2015 по 03.08.2015 (сума заборгованості 1 278,96 грн.) на суму 19,76 грн. 3% річних та 449,06 грн. втрат від інфляції;

з 01.03.2015 по 03.08.2015 (сума заборгованості 806,86 грн.) на суму 10,35 грн. 3% річних та 228,43 грн. втрат від інфляції;

з 29.03.2015 по 03.08.2015 (сума заборгованості 721,02 грн.) на суму 7,59 грн. 3% річних та 113,95 грн. втрат від інфляції;

з 29.04.2015 по 03.08.2015 (сума заборгованості 540,77 грн.) на суму 4,31 грн. 3% річних та 18,56 грн. втрат від інфляції;

з 06.06.2015 по 03.08.2015 (сума заборгованості 60,16 грн.) на суму 0,29 грн. 3% річних та -0,36 грн. втрат від інфляції.

Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 64,05 грн. та 1 254,55 грн. втрат від інфляції за розрахунком суду; у стягненні ж 5,83 грн. 3% річних та 2 921,52 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Щодо стягнення пені, то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.

Позивач просить суд стягнути 1 099,24 грн. пені за такі періоди: з 29.12.2014 по 01.07.2015 на суму 283,56 грн.; з 29.01.2015 по 31.07.2017 на суму 365,61 грн.; з 01.03.2015 по 03.08.2015 на суму 205,52 грн.; з 29.03.2015 по 03.08.2015 на суму 151,71 грн.; з 29.04.2015 по 03.08.2015 на суму 86,23 грн.; з 29.05.2015 по 03.08.2015 на суму 6,63 грн.

Проте, суд також не погоджується з визначеними позивачем періодами нарахування пені; за розрахунком суду сума пені становить 1 173,37 грн. та розрахована за такі періоди: з 28.12.2014 по 18.03.2015 на суму 107,02 грн.; з 19.03.2014 по 03.08.2015 на суму 263,65 грн.; з 28.01.2015 по 28.07.2015 на суму 353,41 грн.; з 01.03.2015 по 03.08.2015 на суму 205,52 грн.; з 29.03.2015 по 03.08.2015 на суму 151,71 грн.; з 29.04.2015 по 03.08.2015 на суму 86,23 грн.; з 06.06.2015 по 03.08.2015 на суму 5,83 грн.

Однак, такий перерахунок суми пені може призвести до виходу суду за межі позовних вимог.

Так, у пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення пені, а тому стягненню з відповідача підлягає 1 099,24 грн. пені за розрахунком позивача.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» (01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 42; ідентифікаційний код 37102382) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду на користь державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55; ідентифікаційний код 14297707): 4 569 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 98 коп. заборгованості; 1 099 (одну тисячу дев'яносто дев'ять) грн. 24 коп. пені; 64 (шістдесят чотири) грн. 05 коп. 3% річних; 1 254 (одну тисячу двісті п'ятдесят чотири) грн. 55 коп. втрат від інфляції та 1 287 (одну тисячу двісті вісімдесят сім) грн. 60 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2015.

Суддя О. Марченко