Ухвала суду № 53055805, 26.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/593/15 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/783/4653/15 Доповідач в 2-й інстанції: Кабаль І. І.

Категорія: 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Кабаля І.І.,

суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: представника апелянта - Сидоренко Л.М.,

позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» на заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» про зобов'язання відновлення незаконно змінених істотних умов праці, виплату різниці в окладі за період вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2015 року вказаний вище позов задоволено частково.

Зобов'язано Державне підприємство «Український державний геологорозвіду-вальний інститут» відновити ОСОБА_3 істотні умови праці, які існували до прийняття наказу № 5 від 31.01.2011 року.

Стягнуто з Державного підприємства «Український державний геологорозві-дувальний інститут», ЄДРПОУ 01432032, різницю в окладі за період з 05.04.2011 року по 16.01.2012 року в сумі 22758 ( двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 75 коп.(з цієї суми підлягають відрахуванню всі податки та обов'язкові платежі).

В решті позовні вимоги відхилено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржило Державне підприємство «Український державний геологорозвідувальний інститут».

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права. Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, пояснюючи наступне: ОСОБА_3 працювала у Львівському відділені УДГРІ на посаді старшого наукового співробітника, звільнена з роботи 02 липня 2012 року за скорочення штату у зв'язку з ліквідацією цього відділення. Трудовий спір між позивачем та відповідачем про стягнення заборгованості по заробітній платі уже був предметом судового розгляду. Позивачка про зміну істотних умов праці була повідомлена з дотриманням вимог ч.3 ст. 32 КЗпП України, своїх трудових відносин після такої зміни умов праці не припинила, її вихід на роботу один раз на тиждень підтверджується табелями обліку робочого часу, оплата праці в цей період проводилася пропорційно відпрацьованому часу. Доводи ОСОБА_3 про те, що у даній справі є інший предмет позову, а саме зарплата за вимушений прогул у спірний період, не заслуговують на увагу, оскільки незалежно від інтерпретації формулювання вимог їх суть та предмет є стягнення різниці у заробітній платі між ставкою в розмірі 0,2 та 0,6 у період з 05 квітня 2011 року по 16 січня 2012 року та покладання на відповідача обов'язку по сплаті необхідних платежів.

Просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта - Сидоренко Л.М., позивача ОСОБА_3, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що у період з 05.04.2011 року по 16.01.2012 року за час дії наказу № 5 від 31.01.2011 року про встановлення неповного робочого тижня з виплатою 0,2 ставки, який в послідуючому був скасований, позивач має право на виплату заробітної плати в сумі 22758 грн. 75 коп. за вказаний період на підставі ст. 235 КЗпП України у зв'язку з порушенням істотних умов праці, які існували до прийняття наказу.

Проте такого висновку суд дійшов внаслідок порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є заробітна плата ОСОБА_3, яка працювала у Львівському відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту (ЛВ УкрДТРІ) на посаді старшого наукового співробітника, за період з 05 квітня 2011 року по 16 січня 2012 року в розмірі 0,6 ставки, за час дії наказу № 5 від 31 січня 2011 року щодо встановлення їй неповного робочого тижня з оплатою 0,2 ставки, а також зобов'язання відповідача сплатити з цієї суми обов'язкові податки та збори.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2012 року встановлено, що фактично предметом позову є перерахунок заробітної плати за період дії наказу № 5 від 31.01.2011 року і суд у своєму рішенні прийшов до висновку про безпідставність вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованої плати на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати в сумі 24906 грн. за період з квітня 2011 року по березень 2012 року включно, оскільки в цей період діяв наказ Львівського відділення Українського Державного геологорозвідувального інституту № 5 від 31.01.2011 року, а тому в задоволенні позову в цій частині було відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Відповідно були відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача сплачувати обов'язкові платежі за цей період.

У цьому ж рішенні суду прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний відновити умови оплати праці позивача, які існували до видачі скасованого наказу та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_3 заробітної плати на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати лише за період з 17 січня 2012 року по 19 березня 2012 року (а.с. 69-71).

Додатковим рішення цього ж суду від 26 березня 2013 року з відповідача в користь позивача ОСОБА_3 за період роботи на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати за період з 17 січня 2012 року по 19 березня 2012 року стягнуто 3984,54 грн. зі сплатою з вказаної суми щомісячних податків і зборів (а.с.72-73).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2013 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2012 року залишено без змін (а.с.74-77).

Таким чином, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2012 року, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 різниці в заробітній платі за період з квітня 2011 року по березень 2012 року - набрало законної сили.

Колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_3 про те, що у даній справі є інший предмет позову, а саме зарплата за вимушений прогул у спірний період, не заслуговують на увагу, оскільки незалежно від інтерпретації формулювання вимог їх суттю та предметом є стягнення різниці у заробітній платі між ставкою в розмір 0,2 та 0,6 у період з 05 квітня 2011 року по 16 січня 2012 року та покладення на відповідача обов'язку по сплаті необхідних платежів.

Встановлено, що позивач зверталась з аналогічним позовом до відповідача та просила відновити умови оплати праці, які існували до видачі скасованого наказу № 5 від 31.01.2011 року, стягнення заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2011 року по березень 2012 року та зобов'язання відповідача сплатити податки та обов'язкові платежі.

Оскільки задовольняючи позов суд першої інстанції цих обставин не врахував, чим допустив порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 205 ч.1 п.2, 303, 304, 307 ч.1 п.4, 310 ч.1, 314 ч.1 п.3, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» задовольнити частково.

Заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2015 року скасувати та провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» про зобов'язання відновлення незаконно змінених істотних умов праці, виплату різниці в окладі за час вимушеного прогулу за період з 05.04.2011 року по 16.01.2012 року- закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Кабаль І.І.

Судді: Копняк С.М.

Монастирецький Д.І.