Ухвала суду № 53055549, 27.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/4854/15 Головуючий у 1 інстанції: Івасівка А.П.

Провадження № 22-ц/783/6038/15 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.,

з участю секретаря Бохонко Е.Р.,

з участю: представника ДКП "Стебниктеплокомуненерго" - Вариводи І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго" на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду м.Львова від 17 липня 2015 року у справі за заявою Державного комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за теплопостачання,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою суду відмовлено в прийнятті заяви Державного комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за теплопостачання.

Ухвалу суду оскаржило ДКП "Стебниктеплокомуненерго". В апеляційній скарзі представник стверджує про порушення норм процесуального права. Зазначає, що суд не мав підстав для відмови в прийнятті заяви з підстав спливу строку позовної давності. Посилається на те, боржник в листопаді 2012 року здійснив оплату за послуги в сумі 300 грн., чим перервав строк позовної давності. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відкриття наказного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ДКП "Стебниктеплокомуненерго" Вариводи І.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2015 року ДКП "Стебниктеплокомуненерго" подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за теплопостачання в сумі 2980 грн. 36 коп. (а.с.1-2)

Відмовляючи в прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пред»явлено вимогу поза межами строку позовної давності, внаслідок чого сума заборгованості та правомірність її нарахування може заперечуватися, не визнаватися та оспорюватися боржником, а також, що судовий наказ видається тільки за умови безспірності вимог.

Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції .

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

За змістом ст.98, п.2 ч.3 ст.100, ст.103 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги ст.ст.58 і 59 цього Кодексу щодо належності та допустимості доказів.

Таким чином, судовий наказ може бути видано тільки щодо безспірної матеріально-правової вимоги заявника.

Згідно п.2 ч.3 ст.100 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до роз»ясень, які містяться у п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказаного провадження» про наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу можна встановити, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ДКП "Стебниктеплокомуненерго", такий проведено за період з січня 2011 року по грудень 2014 року. (а.с.18)

Також з вказаного розрахунку вбачається, що боржником в грудні 2011 року оплачено 3018,68 грн. та в листопаді 2012 року оплачено 300 грн. (а.с.18-зворот)

А відтак, відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України строк позовної давності здійсненням оплати в сумі 3018,68 грн. та 300 грн. за централізоване опалення боржником перервано, закінченням строку позовної давності є листопад 2015 року, з чого слідує, що заява про видачу судового наказу подана у межах строку позовної давності.

Тому, висновок суду про те, що заборгованість нарахована за період, що перевищує трирічний строк позовної давності є невірним та не відповідає матеріалам справи.

Так як заявник подав заяву про видачу судового наказу у межах строку позовної давності, то підстав вважати наявність спору про право немає.

Таким чином, в зв»язку з відсутністю правових підстав для постановлення апеляційним судом ухвали про відкриття наказного провадження, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п.4 ч.2 ст.307, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго" задовольнити частково.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду м.Львова від 17 липня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Ніткевич А.В.