Постанова № 53054328, 29.10.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

328/3607/15-а

29.10.2015

2-а/328/74/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі: Мацинській О.Є.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Токмак матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області про визнання дій субєктів владних повноважень неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області про визнання дій субєктів владних повноважень неправомірними та зобовязання вчинити певні дії. В позові ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до суду адміністративної юрисдикції та визнати незаконними та неправомірними рішення відповідача, а саме: Розпорядження 122331 від 23.12.2011 року з розрахунком 3 від 01.01.2012 року, Розпорядження 122331 від 28.03.2012 року, Розпорядження на перерахунок з 01.07.2012 року, Розпорядження на перерахунок пенсій з 01.12.2012 року, Розпорядження на перерахунок пенсії з 01.12.2013 року, Розпорядження 122331 від 19.08.2015 року та дії відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Токмаку та Токмацькому районі Запорізької області з 01.01.2012 року, якими було допущено порушення його законних прав та інтересів щодо невірного обчислення та застосування не правильного коефіцієнту, що призвело до фактичного зменшення йому щомісячної державної пенсії, призначеної йому, як ліквідатору 1 категорії ЧАЕС, інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із впливом аварії на ЧАЕС, не виходячи із правильного розрахунку у відповідності до вимог положень ст. ст. 54 і 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон 796-12) та Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1210 від 23. 11. 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також позивач просить зобов'язати відповідача прийняти законне та правомірне рішення у вигляді Розпорядження та вчинити дії щодо законного та правомірного обчислення, перерахунку його державної пенсії з застосуванням правильного коефіцієнту заробітку в розмірі «9,62923», починаючи з 01.01.2012 року, беручи за основу його середньомісячний заробіток за фактично безперервно відпрацьовані ним 31 календарний день у двох місяцях за період часу з 17.12.1986 року по 17.01.1987 році в сумі 1756 крб. та у відповідності до вимог положень ст. ст. 54 і 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон 796 - 12) та Постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і здійснити виплату за вирахуванням раніше сплаченої в неповному обсязі щомісячної державної пенсії. Крім того, просить стягнути на його користь з відповідача грошову суму у розмірі 141279 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування завданої з вини відповідача його незаконними та неправомірними рішенням та діями майнової шкоди за період часу з 01.01.2012 року по 31.07.2015 року, яка полягає в різниці між фактично виплаченою державною пенсією у зменшеному розмірі та не донарахованої та не виплаченої йому щомісячної державної пенсії ліквідатора 1 категорії ЧАЕС, інваліда 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із впливом аварії на ЧАЕС, розраховану відповідно до ст. ст. 54 і 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон 796-12) та Постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має інвалідність II групи внаслідок захворювання, яке пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим отримує пенсію. Він працював на ЧАЕС, у відрядженні, з 17 по 31 грудня 1986 року (відрядження) - 15 календарних днів (немає повного календарного місяця); з 01 по 17 січня 1987 року (відрядження) - 17 календарних днів та з 18 по 31 січня 1987 року (дні відпочинку без оплати) - 14 календарних днів (тобто 1 повний календарний місяць строком 31 календарний день); з 01 по 14 лютого 1987 року (дні відпочинку без оплати) - 14 календарних днів (немає повного календарного місяця). Відповідачем, на думку позивача, неправомірно нараховується йому пенсія за вахтовим методом, шляхом розділення його заробітної плати на 2 місяці, що, на думку позивача, є порушенням чинного законодавства, тому що два календарних місяці містять 62 календарні дні (грудень - 31, січень - 31), а ним відпрацьовано в зоні ЧАЕС 32 календарні дні в двох неповних місяцях, що ніяк не можна вважати двома календарними місяцями.

Таким чином, відповідачем, починаючи з січня 2012 року, йому неправомірно обчислювалась призначена пенсія шляхом заниження середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який повинен враховуватися під час обчислення пенсії. Позивач провів власний розрахунок пенсії та, згідно наданих позивачем розрахунків, з 17.12.1986 р. по 31.12.1986 р. його заробіток склав 757,65 руб. (0,00758 грн.); з 01.01.1987р. по 17.01.1987 р. його заробіток склав 998,26 руб. (0, 00998 грн.). Коефіцієнт заробітної плати за грудень 1986 р. становить: 4,23464=0,00758:0,00179; коефіцієнт заробітної плати за січень 1987 року становить: 5,39459 = 0,00998:0,00185; 0,00179 і 0,00185 - показники середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки , згідно з додатком І до постанови КМУ від 20.11 2003 р. № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян», за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986 р.-1987 р.; 9,62923 (середньомісячний коефіцієнт заробітної плати) = 4,23464 + 5,39459. Відповідачем, починаючи з січня 2012 року, йому неправомірно обчислювалась призначена пенсія шляхом заниження середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який повинен враховуватися під час обчислення пенсії, і який повинен становити розмір 9, 62923, а відповідачем було неправомірно поділено цей розмір коефіцієнта навпіл та застосовано при обчислені розміру щомісячної пенсії. Таким чином, відповідачем у січні 2012 року замість правильного розміру його основної пенсії (без врахування щомісячної додаткової пенсії) повинна була становити, згідно наданих позивачем розрахунків, 6616 грн. 56 коп. натомість відповідач протиправно обчислив йому занижений розмір пенсії у розмірі 2 726 грн. 77 коп., тобто розмір заниження, згідно наданих позивачем розрахунків, становив 4218 грн. 59 коп., і які відповідач йому не виплатив. Тобто, відповідач, на думку позивача, обчислює йому пенсію у зменшеному вигляді, чим завдав майнової шкоди, не доплативши гарантовані державою вірної та повної суми пенсії за період часу з 01 січня 2012 року по липень 2015 року включно, згідно наданих позивачем розрахунків, у сумі 141 297 грн. 80 коп. Також вважає, що відповідач прийняв незаконні та неправомірні рішення: Розпорядження 122331 від 23.12.2011 року з розрахунком 3 від 01 01.2012 року, Розпорядження 122331 від 28. 03. 2012 року, Розпорядження на перерахунок з 01.07.2012 року, Розпорядження на перерахунок пенсій з 01.12.2012 року, Розпорядження на перерахунок пенсії з 01.12.2013 року, Розпорядження 122331 від 19.08.2015 року на підставі яких йому фактично нанесло майнову шкоду, тобто призвело до зменшення розміру на половину його основної пенсії, що гарантована і державою на відшкодування втраченого ним здоров'я внаслідок Чорнобильської катастрофи й заниженням коефіцієнта заробітку. Ураховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Від ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області надійшли заперечення проти позову, в яких відповідач зазначив, що позивач з 02.01.2003 р. отримує пенсію по інвалідності 2 групи захворювання, повязаного з аварією на Чорнобильській АЕС. До матеріалів пенсійної справи позивача долучена видана АТП 33027 Довідка №21 (без дати), яка підтверджує, що в звязку з роботою вахтовим методом ОСОБА_1 надавалась відпустка 28 днів без нарахування заробітної плати. Тому, розрахунок пенсії проведено з урахуванням роботи вахтовим методом. Тобто, з самого початку позивач не мав жодних заперечень стосовно цієї довідки, а, отже, й розрахунку суми його пенсії як працюючому вахтовим методом. Згідно з додатком до постанови Держкомпраці CРСР і Секретаріату ВЦРПС та МОЗ СРСР від 31 грудня 1987 р. № 794/33-82 вахта це час виконання робіт і міжзмінного відпочинку. З питання здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі копії посвідчення про відрядження розяснено, що особам , які виїжджали у службове відрядження на обєкти, на яких роботи проводились вахтовим методом, надавалось посвідчення про відрядження (постанова Держкомпраці CРСР і Секретаріату ВЦРПС від 3 грудня 1981 р. № 333-21-100). Заробітна плата позивача для обчислення пенсії за період з 17.12.1986 р. 31.12.1986 р.; з 01.01.1987 р. 17.01.1987 р. розраховується відповідно до п. 4 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210. А саме «...Якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менш як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.» При розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії застосовано норми ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у випадках коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.». Відповідно до п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210: «Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Ск

Кзс = ----, де:

К

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках;

К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати.»

Тобто, позивач має 15 відпрацьованих днів у грудні 1986 р. та 17 відпрацьованих днів у січні 1987 р. Програмно-технологічний комплекс «Призначення та перерахунок пенсій», що входить до складу програмного забезпечення АСОПД/КОМТЕХ W, яке розроблено Інформаційно-обчислювальним центром ОСОБА_3 соціальної політики України ділить суму коефіцієнтів заробітної плати на 2 місяця відповідно до постанови №1210 та враховуючи індивідуальний коефіцієнт, встановлений для кожного місяця окремо. Сума коефіцієнтів заробітної плати за 2 місяця становить 9,62923, а середньомісячний коефіцієнт для обчислення пенсії позивача становить 4,81462. Саме тому є неможливим і неправомірним розділити заробітну плату тільки на 1 місяць, як того вимагає позивач. Вважають, що розрахунок пенсії позивача проведено згідно з нормами чинного законодавства, законні підстави для перерахунку відсутні, тому просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Токмаку та Токмацькому районі Запорізької області відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, на підтвердження того, що позивач працював на роботах з ліквідації наслідків Чарнобильської АЕС саме у відрядженні, а не вахтовим методом, надав копію «посвідчення про відрядження» № 33, виданого Токмацьким автотранспортиним підприємством № 32308, де вказано, що водій ОСОБА_1 відряджений в м. Чорнобиль з метою перевезення експлуатаційного персоналу Чорнобильської АЕС, строком на 33 дні, з 15.12.1986 р. по 17.01.1987 р., на підставі наказу від 12.12.1986 року № 145; вибув з м. Токмак 15.12.1986 р., прибув до м. Чорнобиль 17.12.1986 р., вибув з м. Чорнобиль 17.01.1987 р., прибув до м. Токмак 19.01.1987 р.

Також, в судовому засіданні ОСОБА_4 надав копію листа за № 853 від 30.10.2012 року Автобусного парку № 8 комунального підприємства «Київпастранс» (колишнє АТП-13027), про надання інформації відповідно листа УПФУ в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області від 16.07.2012 року за № 4589/05 стосовно ОСОБА_1 У вказаному листі зазначено, що в період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з моменту катастрофи до травня 1991 року автотранспорті підприємства колишнього УРСР направляли у відрядження своїх працівників для роботи в зоні відчуження по перевезенню персоналу з ліквідації наслідків аварії на рухомому складі Київського автотранспортного підприємства 13027 (колишнє АТП-33027). Направлення цих працівників підприємствами здійснювалось згідно розпорядження ОСОБА_3 транспорту УРСР. При цьому, працівники АТП Запорізької області не входили до штату АТП-13027, а працювали як прикомандировані працівники АТП Запорізької області. ОСОБА_1 являвся працівником АТП-32308 м.Токмак і був відряджений для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 16.12.1986 р. по 16.01.1987 р. Як зазначено в листі, даних про роботу вахтовим методом колишніх працівників підприємств, направлених для роботи в зону ЧАЕС на рухомому складі АТП-13027 - підприємство не має, наказ про роботу вахтовим методом видавався відносно інженерно-технічних працівників, до яких прикомандировані водії не належали. АТП-33027 провадило підсумований облік робочого часу і нарахування заробітної плати прикомандированим працівникам відповідно до Положення про підсумований облік робочого часу та вимог нормативних актів з праці.

На підставі викладеного вважає, що виходячи з того, що позивач ОСОБА_1 пропрацював у відрядженні в зоні відчуження ЧАЕС 32 календарні дні, пенсія позивачеві повинна розраховуватися відповідно до ст.54 та п.4 ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків; також повинен бути застосований положення частини 3 ст. 57 вказаного закону, відповідно до якого, якщо особа пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи. Тому, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні, просила розрахувати пенсію позивачеві ОСОБА_1 відповідно до наданої в позовній заяві розрахунку, виплати провести з 01.01.2012 року.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнала і суду пояснила, що відповідно до матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ м. Токмак та Токмацького району Запорізької області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи захворювання, повязаного з аварією на Чорнобильській АЕС. Пенсія ОСОБА_1 розрахована на підставі наданої тим Довідки №21 (без дати) виданої АТП 33027, в якій вказано, що ОСОБА_1 з 17.12.1986 року по 17.01.1987 року знаходився у відрядженні на Чорнобильській АЕС та був зайнятий на роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в якості водія, з тарифною ставкою 0,754 коп. У звязку з роботою вахтовим методом, позивачу надані 28 днів відпочинку без оплати. Таким чином, для розрахунку пенсійних виплат позивачеві застосовані ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 4 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210, з розрахунку того, що роботи позивачем проводилися вахтовим методом, а саме, положення про те, що «...Якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менш як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.», розрахунок пенсії наданий в запереченні проти позову. З 01 січня по 03 серпня 2014 року державна пенсія позивачеві виплачувалася, відповідно до судових рішень, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Крім того, у звязку з наданням позивачем нової довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ Токмацьке автопідприємство 12308 за № 71 від 17.08.2015 року, пенсія позивачеві з 01.09.2015 року була перерахована, виходячи із заробітної плати 1756 крб.

Представник відповідача ОСОБА_7 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Пунктом 4 частини 1 статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до вимог ч.1ст.69 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимогиі заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 2статті 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльностісуб'єктавладнихповноважень обов'язокщодо доказування правомірності свого рішення, діїчибездіяльності покладаєтьсяна відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом II групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А № 037327, вкладкою до посвідчення № 0322352, у зв'язку з чим йому була призначена пенсія відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 цього ж Закону.

Відповідно до довідки Токмацького АТП 33027 № 21 (без дати), ОСОБА_1 з 17.12.1986 року по 17.01.1987 року знаходився у відрядженні на Чорнобильській АЕС та був зайнятий на роботах, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в якості водія, з тарифною ставкою 0,754 коп. У звязку з роботою вахтовим методом, позивачу надані 28 днів відпочинку без оплати.

При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що дані, які містяться у довідці № 21, виданої Токмацьким АТП 33027, містять неправдиві або недостовірні відомості. Крім того, правильність внесення до вищевказаної довідки кількості днів, відпрацьованих в зоні відчуження та факту проведення робіт вахтовим методом позивачем за весь час перебування на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області, а саме з 23.01.1995 року, сумніву не піддавались та не оскаржувались.

Згідно з довідкою № 71 від 17.08.2015 року про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана ПАТ «Токмацьке автопідприємство 12308», заробіток ОСОБА_1, який враховується при обчисленні пенсій, склав 0,01756 (нуль гривень 1756 копійок), при цьому заробітна плата за грудень 1986 року складає 0,00758 грн., за січень 1987 року складає 0,00998 грн.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 09.10.2009 року по справі № 2-а-103/2009, адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Токмак про визнання неправомірною відмови в перерахунку державної та додаткової пенсії, зобов'язання провести перерахунок державної та додаткової пенсії задоволений повністю. Визнано неправомірною відмову ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Токмак в Запорізькій області у перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності із статтями 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом та зобов'язано ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Токмак Запорізької області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, починаючи з 22 січня 2008 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, з 01.01.2014 року по серпень 2014 року державну пенсію по інвалідності йому було виплачено відповідно до вищевказаного судового рішення, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з ч. 1ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені вЗаконі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону УкраїниЗакону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції від 09.07.2007 року, згідно зРішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008,) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону УкраїниЗакону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції від 09.07.2007 року згідно зРішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008) особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам другої групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантуєтьсяКонституцією України(ч. 2ст. 46 Конституції України).

При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

14.06.2011 року Верховною Радою України прийнятоЗакон України № 3491-VI«;Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей14,22,37та ч. 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року норми пункту 4Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»визнано такими, що відповідаютьКонституції України, тобто є конституційними.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2012 рік»норми і положення статей20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті96, пунктів 2. 1,6статті116 Конституції Українитреба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно доКонституціїта законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконанняБюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2013 рік»встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Згідно зіст. 3 Бюджетного Кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011 та 2012, 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вищевказаних вимог,постановами Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 рокута№ 1210 від 23.11.2011 рокубули визначені мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, у період з 23.07.2011 року по 31.12.2013 року розмір основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначався відповідно до вказаних постанов КМУ.

В свою чергу,Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»не було передбачено обмежень щодо застосування ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому з 01.01.2014 року діяли положення ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року, який набрав чинності 03.08.2014 року, доповнено Розділ «Прикінцеві положення» ЗУ «Про державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 6-7 яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

На підставі наведеного, з урахуванням внесених змін уЗакон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», які набрали чинності 3 серпня 2014 року, починаючи з цієї дати, повинні застосовуватись положенняПостанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».

Таким чином, в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року позивач мав право на розрахунок пенсії, відповідно до вимог ст.ст. 39, 50, 54 Закону №796-XII, та, відповідачем йому за цей час виплачена пенсія та додаткова пенсія у вищевказаних розмірах, відповідно до Закону №796-XII.

Наведене свідчить про те, що відповідачем по серпень 2014 року було виконано зобов'язання перед позивачем відповідно до чинного положення зазначеної постанови та чинного Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік».

Відповідно до постанови Токмацького районного суду Запорізької області від 08.08.2014 року по справі № 328/2624/14-а, адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Токмаку та Токмацькому районі Запорізькій області про визнання неправомірною відмову у проведенні перерахунку пенсії та стягнення виплат задоволений частково, дії управління Пенсійного фонду України в м. Токмаку та Токмацькому районі Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано протиправними та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Токмаку та Токмацькому районі Запорізькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.01.2014 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена йому в цей період. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2014 року постанова Токмацького районного суду Запорізької області від 08 серпня 2014 року по справі № 328/2624/14-а залишена без змін. Визнано, що позивач ОСОБА_1 має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. При цьому, виплата пенсії позивачу здійснювалась згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, якою встановлено розмір мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).

В силу ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Згідно ч. 4ст. 57 цього Закону, порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1ст. 54 цього Закону, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у справі працював у зоні відчуження вахтовим методом з з 17.12.1986 року по 17.01.1987 року, тобто 32 дня безперервно, що підтверджується довідкою Токмацького АТП 33027 № 21 (без дати).

Відповідно до ч.3 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок) у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Пунктом 4 вищенаведеного Порядку встановлено, якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менш як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.

Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 22 травня 1986 року №585 та наказу ОСОБА_3 енергетики та електрифікації СРСР №381-ДСП для працівників, які були безпосередньо зайняті на роботах по ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС в 30 кілометровій зоні був встановлений вахтовий метод організації праці.

З довідки за № 49 від 25.04.2012 року, виданої ПАТ Токмацьке автопідприємство 12308 вбачається, що розрахунок заробітної плати позивача проводився на підставі чинної на той час постанови Ради Міністрів УРСР за Української республіканської ради профспілок від 10 червня 1986 року № 207-7 та заробітна плата в розмірі 1344,39 руб. була нарахована позивачу одноразово, за одну повну робочу вахту.

ОСОБА_3 праці та соціальної політики України №03-3/1652-018-2 від 13.04.2001р. «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990рр. осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» були надані роз'яснення щодо питань, пов'язаних з підсумованим обліком робочого часу та вахтовим методом організації робіт в зоні ЧАЕС.

У п. 3 вказаного листа було зазначено, що на виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 22 травня 1986р. № 583 «Про заходи про забезпечення введення в експлуатацію резервних енергоблоків ЧАЕС» та на підставі Типового положення про вахтовий метод, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 3 грудня 1981 р. № 333-21-100, із змінами, наказом ОСОБА_3 енергетики і електрифікації СРСР від 17.07.1986 р. № 391 було затверджено Тимчасове положення про вахтовий метод організації робіт на Чорнобильській АЕС. Було встановлено, що вахтовим методом виконуються експлуатаційні, ремонтні, будівельно-монтажні та інші роботи. Відповідальність за формування і комплектування вахт покладалася на Головне виробниче управління по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, керівництво ЧАЕС, ОСОБА_2 будівництва ЧАЕС, субпідрядні та інші організації і підприємства, що приймали участь в аварійно-відновлювальних роботах. При вахтовому методі виконання зазначених робіт встановлювався підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, встановленого законодавством. У зв'язку з тим, що існуюча практика направлення робітників і спеціалістів на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на короткий термін (10-14 днів) негативно позначалася на виконанні ними виробничих завдань, термін відрядження на зазначені роботи рішенням Урядової комісії Ради Міністрів Української РСР від 20 липня 1986 р. № 49 було встановлено не менше одного місяця.

В подальшому постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріатом ВЦСПС, Мінздравом СРСР від 31 грудня 1987 року № 794/33-82 «Про затвердження Загальних положень про вахтовий метод організації робіт» було встановлено, що направлення робітника на вахту не є службовим відрядженням, часом вахти вважаються періоди виконання робіт та міжзмінного відпочинку на об'єкті (дільниці), а тривалість вахти не повинна перевищувати одного місяця. Крім цього зазначалося, що рішення про ведення вахтового методу праці приймається керівником підприємства із узгодженням з профспілкою та з дозволу вищого керівництва.

Приймаючи до уваги, що позивач працював в зоні ЧАЕС 32 календарних дня по спеціальному режиму праці, без межвахтового відпочинку протягом цього періоду часу, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 відпрацював одну повну робочу вахту, тривалістю 32 календарних дня, за яку йому нарахована та виплачена заробітна плата в розмірі 1344,39 рублів, і саме такий термін однієї вахти (не менше одного місяця), протягом якого позивач перебував в зоні Чорнобильської АЕС, був встановлений рішенням Урядової комісії Ради Міністрів Української РСР від 20 липня 1986 р. № 49.

При призначенні пенсії, якщо робота провадилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і середньомісячного заробітку для обчислення пенсій здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менше ніж 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем. При роботі вахтовим методом видається звичайна довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, тобто без розшифровки сум оплати праці. Розрахунок пенсії здійснюється за нормами п.4 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.

Представниками позивача зазначалось, що якщо робота у зоні відчуження позивачем здійснювалась вахтовим методом, це обовязково повинно бути відображено в трудовій книжці.

Дійсно, згідно ізстаттею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року N 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Так, згідно з п.п. 2.4, 4.2 Типового положення про вахтовий метод організації робіт, затвердженого Постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС № 333/21-100 від 03.12.1981 року у всіх випадках при виконанні робіт вахтовим методом у трудовій книжці в графі 3 розділу «Відомості про роботу» вказується, що робота виконується вахтовим методом. Тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 12 годин.

Таким чином, у трудовій книжці ОСОБА_1 повинен бути запис про те, що він працював вахтовим методом.

При цьому, з наявної матеріалах справи копії трудової книжки на імя ОСОБА_1, 02.01.1947 року нарождення слідує, що відомості про виконання позивачем будь- яких робіт в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, відсутні, що ставить під сумнів правильність внесення записів до трудової книжки про роботу ОСОБА_1 у вказаний період, тому відсутність запису в трудовій книжці про роботу ОСОБА_1 саме вахтовим методом до уваги прийнята бути не може.

Суд не може погодитися з наданим позивачем розрахунком розміру його щомісячної державної пенсії, призначеної до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки його законність ним не доведена. Позовні вимоги містять розбіжності та протиріччя, а саме - позивач просить суд зобов'язати відповідача, нарахувати і виплачувати позивачу пенсію, застосувавши при її розрахунку середньомісячний коефіцієнт заробітної плати - 9,62923, який складається з суми двох середньомісячних коефіцієнтів заробітної плати, а саме - коефіцієнту заробітної плати за грудень 1986 р., який становить 4,23464 та коефіцієнту заробітної плати за січень 1987 року, який становить 5,39459, в той час, як з аналізу постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011р., на підставі якої затверджено порядок обчислення пенсій особам які постраждали від аварії на ЧАЕС, середньомісячний коефіцієнт заробітної плати визначений, як середньоарифметична величина, яка розраховується за формулою:

Ск

Кзс = ----,

К

де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках;

К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати.

Крім того, у звязку з наданням позивачем нової довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ Токмацьке автопідприємство 12308 за № 71 від 17.08.2015 року, пенсія позивачеві з 01.09.2015 року була перерахована, виходячи із заробітної плати 1756 крб.

З огляду на викладене, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи, що передбачено загальними нормами теорії права, закон, який звужує права чи обмежує їх у використанні, зворотної сили немає, тобто шестимісячний строк звернення до суду починається з дати введення такої норми в законну силу і не може застосовуватись до попередніх правовідносин. Оскільки ст.99 КАСУ встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, суд знаходить можливим застосувати ст. 87 ч.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) та задовольнити клопотання позивача про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною та поновити строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що з метою всебічного захисту прав позивача, надання позивачу реальної можливості довести перед судом протиправність дій відповідача під час прийняття оскаржуваних рішень, керуючись ст. 102 КАС України, суд вирішив, що пропущений строк звернення до суду позивача підлягає поновленню. Зазначене слугуватиме утвердженню верховенства права та забезпечуватиме дотримання принципів адміністративного судочинства, визначених ст. 7 КАС України.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач, як особа, віднесена до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, був звільнений від сплати судового збору, тому на підставі ст.94 КАС України оплату судового збору слід віднести на рахунок Державного бюджету України держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 12, 17, 70, 71, 94, 99, 158-163, 167, 186 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області про визнання дій субєктів владних повноважень неправомірними та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: