Вирок № 53053254, 02.11.2015, Василівський районний суд Запорізької області

Справа№311/3276/15-к

Провадження№1-кп/311/282/2015

02.11.2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі Кириченко О.В., за участю прокурора Гіди І.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Санкт-Петербург, РФ, громадянина України, росіянина, не одруженого, утриманців не маючого, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 02 грудня 1998 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 101, ст.44, КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. 16 січня 1999 звільнений з Запорізького СІЗО (№2) по відбуттю строку покарання;

- 07 липня 2000 року Василівським районним судом Запорізької області за ст. 229-6 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. 07 липня 2000 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 21 серпня 2002 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.309, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 21 листопада 2005 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.2 ст. 306, ч.3 ст.307, ч.2 ст.311, ч.2 ст.317, 70, КК України засуджений до 9 років позбавлення волі, з конфіскацією майна та правом займати посади пов'язані з обслуговування медикаментами. На підставі ст.71 КК України, частково приєднано не відбуте покарання за вироком від 21 серпня 2002 року до відбування - 10 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна з позбавленням права займати посади пов'язані з обслуговування медикаментами. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05 липня 2006 року вирок змінено перекваліфіковано ч.3 ст.307 на 4.2 ст.307 КК України, за ч.2 ст.306. ч.2 ст.317, ч.2 ст.311 КК України провадження припинено; на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків призначено до відбування - 5 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, в іншій частині вирок залишений без змін, зараховано в строк відбуття покарання тримання під вартою з 21 січня 2002 року по 21 серпня 2002 року. 27 лютого 2009 року звільнений з Софіївської ВК Запорізької області (№55) за відбуттям строку покарання;

7) 08 лютого 2011 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 307, ч1 ст. 69, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70, ч.3 ст.70 КК України засуджений до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 14 лютого 2014 року звільнений з Роменської ВК (№56) за відбуттям строку покарання

за ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2015 року приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_1, знаходячись на городі прилеглому до території домоволодіння НОМЕР_1 розташованого по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, умисно, з метою крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, знайшов та таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_2: багатожильний мідний електрокабель ПВС 1x1,5, довжиною 80 метрів, ить по ціні 4 грн. 50 коп. за 1 м., загальною вартістю 360 грн. та одножильний мідний електрокабель ПВС 1x1,5, довжиною 80 метрів, по ціні 4 грн. за 1 м., загальною вартістю 320 грн. Після чого зник з викраденим майном загальною вартістю 680 грн., причинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Потерпілий у судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи без його участі, вказав, що претензій до обвинуваченого не має , цивільний позов у справі не заявлений.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у скоєнні інкримінованих йому дій визнав повністю, та пояснив, що він дійсно 23 липня 2015 року приїхав у с.Підгірне Василівського району Запорізької області з метою знайти підробіток. Коли ходив по селу в пошуках роботи, побачив на одному з городів кабель, який змотав та поніс з собою, з тією метою, щоб використати в подальшому для власних потреб. Кабель поклав у свою сумку, в якій знаходилися його власні речі: брюки, ключі від квартири, мобільний телефон, кросівки. Сумку лишив на деякий час, а коли за нею повернувся, сумки вже не було. У скоєному щиро розкаявся, просив його суворо не карати та призначити покарання на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та матеріалів щодо речових доказів.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії середнього степеня тяжкості, особу винного, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, формально характеризується за місцем проживання, не працює, те що мав місце лише один епізод злочинної діяльності, його ставлення до скоєного. Суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання: повне визнання вини, щире каяття у скоєному, повне відшкодування завданої майнової шкоди потерпілому, активне сприяння розслідуванню злочину. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд враховує рецидив злочинів. Із врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт, оскільки він є особою працездатного віку, інвалідності не має.

Судові витрати суд покладає на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 160 (сто шістдесят) годин громадських робіт.

Речові докази:

-полімерну пляшку з надписом «Молочанська», картонну пачку з написом «Прилуки класичні», що зберігаються в камері схову Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити(квитанція №894);

-два електрокабеля в ізоляції білого та зеленого кольору, довжиною 20 метрів; багатожильний мідний електрокабель, який представляє собою два електрокабеля в ізоляції білого та зеленого кольору, довжиною 60 метрів, які знаходяться у потерпілого ОСОБА_2 - залишити в його розпорядженні;

-сумку синього кольору; предмет зовні схожий на інструмент «кусачки», чоловічі брюки джинсові з ременем; зв'язку з двох ключів; пару кросівок «адідас», які знаходяться в камері зберігання речових доказів Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (квитанція №895) - передати засудженому ОСОБА_1

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 лишити тим же - особисте зобов'язання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 306 грн. 90 коп. (платіжні реквізити для зарахування коштів на користь держави: рахунок № 31116115700009, одержувач - УК у Шевч. р-ні м.Запоріжжя /Шевч./ 24060300; код банку : 813015; код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку : ГУДКСУ у запорізькій області).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Кочева І.В.