Рішення № 53052809, 09.10.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/8279/15-ц

Номер провадження №2/243/4322/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

« 09 » жовтня 2015 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Чемодурової Н.О.,

при секретарі Жмарьові П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, про встановлення розміру ідеальних часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку, визнання права спільної часткової власності та права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2015 року позивач звернувся до Словянського міськрайонного суду Донецької області з уточненим в ході судового розгляду позовом до ОСОБА_3, яка діє від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, від імені та в інтересах ОСОБА_2, про встановлення розміру ідеальних часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку, визнання права спільної часткової власності та права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 лютого 2006 року померла його мати - ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_6, відкрилася спадщина: 29/600 часток житлового будинку з господарськими та побутовими будовами і спорудами, та частка земельної ділянки площею 0,1047 га передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовані за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Будьонного, 12. Для оформлення спадкових прав після смерті матері, позивач звернувся до Першої слов'янської державної нотаріальної контори, де йому було видано свідоцтво про право па спадщину за законом від 05 березня 2015 року на 29/600 часток вищезазначеного житлового будинку, та постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 березня 2015 року. У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,1047 га, розташовану за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Будьонного, 12, оскільки спірна земельна ділянка, належала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю, яким не визначено розміру ідеальних часток земельних ділянок, що перебувають у спільній сумісній власності. Для вирішення питання про визнання права власності, позивачу було запропоновано звернутися до суду.

Житловий будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Будьонного, 12, належить на праві приватної власності: 513/600 часток належать позивачу ОСОБА_1, з них 29/600 часток на підставі свідоцтва про право власності від 26.02.2002 року виданого Словянською міською радою, 455/600 часток на підставі договору купівлі-продажу будинку від 05.08.2005 року, та 29/600 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.03.2015 року після померлої ОСОБА_6;

29/600 часток вказаного житлового будинку належать відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 26.02.2002 року виданого Словенською міською радою;

29/600 часток належать також відповідачу ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 26.02.2002 року виданого Словянською міською радою;

29/600 часток належать ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 26.02.2002 року виданого Словянською міською радою.

145/600 часток спірної земельної ділянки площею 0,1047 га, переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Будьоного, 12, на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 20.09.2002 року належить на праві спільної сумісної власності позивачу, відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та померлій ОСОБА_6 Також 455/600 часток вищезазначеної земельної ділянки належать на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини земельної і ділянки від 05.08.2005 року. Оскільки в державному акті на право приватної власності на землю від 20.09.2002 року не визначений розмір ідеальних часток у спільній сумісній власності на 145/600 часток спірної земельної ділянки, а посвідчення договору про уточнення часток у спільній сумісній власності є неможливим у звязку із смертю одного зі співвласників (ОСОБА_6В.), позивач позбавлений можливості оформити спадкові права на частку земельної ділянки належної йому після померлої ОСОБА_6

На підставі викладеного, просив суд, визначити, що в спільній частковій власності на 145/600 часток земельної ділянки площею 0,1047 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер №1414100000:01:006:1071, розташованої за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Будьонного, 12, частки рівні та відповідають часткам встановленим свідоцтвом про право власності від 26.02.2002 року виданого Словянською міською радою на житловий будинок: позивачу ОСОБА_1 29/600 часток, ОСОБА_2 29/600 часток, ОСОБА_3 29/600 часток, та ОСОБА_6 29/600 часток;

Визнати за позивачем право приватної спільної часткової власності на 29/600 часток земельної ділянки площею 0,1047 га, переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер №1414100000:01:006:1071, розташованої за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Будьонного, 12, в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_6В;

Визнати за позивачем, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, право приватної спільної часткової власності на 116/600 часток , в рівних частках, земельної ділянки площею 0,1047 га, переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер №1414100000:01:006:1071, розташованої за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Будьонного, 12.

Позивач, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності №682 від 18.02.2014 року (а.с.14), будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, в залу суду не зявились, надали суду заяви, в яких просили розгляд справи провести у їх відсутності, позов задовольнити (а.с. 64, 68).

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, до судового засідання не зявився, відомостей про причини неявки суду не надав.

Відповідач ОСОБА_3, яка діє від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, від імені та в інтересах ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, до судового засідання не зявилась, надала суду заяву в якій просила розглянути справу без її участі, проти задоволення позову не заперечувала (а.с. 65).

Суд, розглянувши надані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання та оспорювання. Частиною другою цієї ж статті визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 391 ЦК Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, 23.02.2006 року, у віці 76 років за місцем свого постійного мешкання у м. Словянську, померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 24 лютого 2006 року, серія І-НО №092651 (а.с. 16).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, у склад якої увійшли 29/600 часток житлового будинку № 12 розташованого у м. Словянську по вул. Будьонного; 1/6 частка земельної ділянки для цілей обслуговування житлового будинку і господарських будівель, загальною площею 0,1047 га. (а.с. 22).

Згідно даних Спадкового реєстру спадщина відкрилась за законом. Заповіт відсутній (а.с. 22).

Спадкоємцем першої черги за законом є син померлої позивач ОСОБА_1, матірю у свідоцтві про народження якого значиться ОСОБА_6, згідно свідоцтва про народження від 23.03.1981 року серії ІV-ТО №278475 (а.с. 17).

Після смерті матері, позивач прийняв спадщину та у передбачений законом строк звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою, на підставі якої було заведено спадкову справу 14/2014.

За наслідками звернення до нотаріальної контори, 05.03.2015 року, державним нотаріусом Першої Словянської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право па спадщину за законом на 29/600 часток вказаного житлового будинку №12 з відповідними господарськими та побутовими будовами і спорудами, розташованого у місті Словянську по вул. Будьонного (а.с. 19).

У видачі ж свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, на 1/6 частку земельної ділянки розташованої у м. Словянську по вул. Будьонного №12, позивачу, постановою державного нотаріуса Першої Словянської державної нотаріальної контори від 19.03.2015 року №587-02-31, було відмовлено, оскільки вказана земельна ділянка, згідно державного акту на право приватної власності на землю, належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності (а.с. 22).

Так, згідно державного акту на право приватної власності на землю від 19.09.2002 року №083248 серії І-ДН, виданого Словянською міською Радою народних депутатів (а.с. 27, 27 з.б.) земельна ділянка площею 0,1047 га. розташована на території Словянської міської ради по вул. Будьоного, 12, була передана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель у спільну сумісну власність ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2Ф, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 (а.с. 27).

Наведене підтверджується також повідомленням Відділу Дерземагенства у м. Словянську від 23.09.2015 року № 01-17/651 (а.с. 53), відповідного до якого, згідно архівних даних, рішенням виконкому Словянської міської ради від 18.09.2002 року №469/4, спірну земельну ділянку площею 0,1047 було передано у спільну сумісну власність ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2Ф, ОСОБА_10 та ОСОБА_4

Згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №20725629 від 18.04.2014 р. (а.с. 25), право власності на 455/600 часток вказаної земельної ділянки, значиться зареєстрованим за позивачем ОСОБА_1

Так, 455/600 часток спірної земельної ділянки позивач отримав на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 05.08.2005 року р.№2079 (а.с. 28, 28 з.б.), укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_1

11.05.2011 року, співвласником ОСОБА_10 було змінено прізвище на «Зровко» у звязку із укладенням шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 11.05.2011 року Серії №248400 (а.с. 18).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в спільній частковій власності на 145/600 часток земельної ділянки площею 0,1047 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер №1414100000:01:006:1071, розташованої за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Будьонного, 12, частки є рівними та відповідають часткам встановленим свідоцтвом про право власності від 26.02.2002 року виданого Словянською міською радою на житловий будинок, а саме: позивачу ОСОБА_1 29/600 часток, ОСОБА_2-29/600 часток, ОСОБА_3 29/600 часток, ОСОБА_4 29/600 часток, та ОСОБА_6 29/600 часток .

Однак, враховуючи неможливість проведення державної реєстрації права власності за померлою ОСОБА_6, та отримання нею свідоцтва про право власності на належну їй частку земельної ділянки, суд вважає що позовна вимога про встановлення ідеальних часток у спільній сумісній власності задоволенню не підлягає.

Крім того, спору з приводу з заявленої позовної вимоги судом не встановлено.

У відповідності до ч. 1ст. 368 Цивільного кодексу України, - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно дост. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду у порядку позовного провадження.

Звернення позивача до суду з вимогами про встановлення розміру ідеальних часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку, та визнання права приватної спільної часткової власності на земельну ділянку, зумовлене порушенням його прав на отримання власності.

Так, постановою нотаріуса, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, та доведено до відома, що не видаються свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку на підставі державного акта, зокрема, який містить виправлення, або ж на земельну ділянку, яка належала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності, оскільки нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спільному майні.

Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5ст. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно дост. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Згідно положень ч.ч. 1,2статті 370 ЦК України ,співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч. 4ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті у звязку з чим, на даний час, посвідчити договір про уточнення часток у спільній сумісній власності є неможливим, оскільки один зі співвласників земельної ділянки (ОСОБА_6В.) помер.

У відповідності до ч. 5ст. 89 Земельного кодексу Україниподіл земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Окрім того, відповідно до пункту г. частини 1статті 87 Земельного кодексу Україниправо спільної часткової власності на земельну ділянку може виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 1ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У відповідності до ч. 1ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Враховуючи неможливість проведення державної реєстрації права власності та отримання свідоцтва на власну частку земельної ділянки померлою ОСОБА_6, суд вважає що позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 права власності на 29/600 часток спірної земельної ділянки, належних йому після смерті матері, підлягає задоволенню.

У звязку з наведеним, без урахування частки належної позивачу після померлої ОСОБА_6, яка становить 29/600 часток, та 455/600 часток належних позивачу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, залишкові 116/600 часток земельної ділянки площею 0,1047 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Будьонного, 12, слід визнати такими, що належать ОСОБА_1, ОСОБА_2Ф, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на праві приватної спільної часткової власності.

Враховуючи викладене, а також відсутність іншого способу відновлення порушеного права, позивач обґрунтовано звернувся з позовом до суду за захистом свого права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 131, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, яка діє від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_2, про встановлення розміру ідеальних часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку, визнання права спільної часткової власності та права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП:НОМЕР_1) право приватної спільної часткової власності на 29/600 часток земельної ділянки площею 0,1047 га, переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер №1414100000:01:006:1071, розташованої за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Будьонного, 12, в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП:НОМЕР_1), ОСОБА_2, ОСОБА_3 (РНОКПП:НОМЕР_2), ОСОБА_4 (РНОКПП:НОМЕР_3) право приватної спільної часткової власності на 116/600 часток , в рівних частках, земельної ділянки площею 0,1047 га, переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер №1414100000:01:006:1071, розташованої за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Будьонного, 12.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14 жовтня 2015 року.

Суддя Н.О. Чемодурова