Рішення № 53052670, 22.10.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5145/15-ц

Провадження № 2-о/265/130/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О. О.,

за участю секретаря Симонової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за заявою Маріупольської міської ради про визнання спадщини відумерлою, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Маріупольської міської ради ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, відумерлою та визнання права власності на дану квартиру. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 42,24 кв.м., жилою 25,2 кв.м., належала ОСОБА_3, ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності №37163 від 20 липня 1995 року.

Згідно з копією особистого рахунку № 204236, складеного Житлово-комунальним підприємством «Азовжитлокомплекс», ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем. ОСОБА_3 померла 11 березня 2014 року, ОСОБА_2 померла 26 липня 2014 року.

Право власності на квартиру в порядку спадкування ніхто не оформлював. На підставі викладеного просив визнати спадщину у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, відумерлою.

Представник заявника, який діє на підставі довіреності, до судового засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності та задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви за наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_2 зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про права власності №37163 від 20 липня 1995 року ( а.с.9-11).

Згідно з копією особистого рахунку № 204236, складеного Житлово-комунальним підприємством «Азовжитлокомплекс», ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем(а.с.4).

ОСОБА_3 померла 11 березня 2014 року( а.с.36), ОСОБА_2 померла26 липня 2014 року(а.с.7).

З повідомлення Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 відсутня (а.с.37).

Відповідно до ст.1268 ЦК України ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину у вигляді 1/2 частини вищевказаної квартири, яка належала ОСОБА_3 оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_2 на момент розгляду справи належала померлій ОСОБА_2 та є спадковим майном, що залишилося після її смерті.

З повідомлення Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори та зі Спадкового реєстру від 27 серпня 2015 року за №41332055 вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до ст. 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 278 Цивільного процесуального кодексу України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

З урахуванням вищевикладених норм права та матеріалів справи, з яких вбачається, що спадкоємців за заповітом та за законом у ОСОБА_2 після її смерті встановлено не було, ніхто в нотаріальну контору для прийняття спадщини після її смерті, з дня якої пройшло більше одного року, не звертався, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви Маріупольської міської ради, внаслідок чого задовольняє заяву та визнає спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_3, яка залишилися після смерті ОСОБА_2, померлої 26 липня 2014 року, відумерлою.

При цьому суд в сенсі ст.278 ЦПК України не знаходить правових підстав для задоволення вимог в частині визнання права власності на вищевказану квартиру за територіальною громадою м. Маріуполя, оскільки суд може ухвалити рішення лише про передачу квартири територіальній громаді за місцем відкриття спадщини, внаслідок чого відмовляє у задоволені в цій частині вимог.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву Маріупольської міської ради про визнання спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_3, яка залишилися після смерті ОСОБА_2, померлої 26 липня 2014 року, відумерлою, задовольнити частково .

Визнати спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_3, яка залишилися після смерті ОСОБА_2, померлої 26 липня 2014 року, відумерлою.

В решті вимог заяви відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О.Костромітіна