Рішення № 53049550, 12.10.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20063/15-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Сторожук Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант", ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами до відповідачів ТДВ «СК «Альфа-Гарант» і ОСОБА_2 і просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант" на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 22 800,00грн., витрати проведенного дослідження в розмірі 1 000грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю в розмірі 19 897грн., франшизу в розмірі 500грн., компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 5 000грн., а також стягнути з вказаних відповідачів пропорційно витрати понесені позивачем на правову допомогу в розмірі 4 000грн. Вимоги позивачем обґрунтовані тим, що відповідачі в порушення вимог чинного законодавства не здійснюють у повному обсязі своїх обов'язків щодо виплати страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди яка виникла з вини ОСОБА_2 При цьому за наслідками цієї пригоди позивачу було завдано і моральних страждань у зв'язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача ТДВ «СК «Альфа-Гарант» Ліповуз Д.І. вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення в частині, що пред'явлена до ТДВ «СК «Альфа-Гарант», посилаючись на те, що страхова виплата була сплачена позивачу згідно чинного законодавства у повному обсязі з урахування дослідження проведеного страховиком.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином за місцем свого проживання зареєстрованого у встановленому законом порядку, своїх заперечень або пояснень по суті позову до суду не подав.

Суд вислухавши позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_3, представника відповідача Ліповуз Д.І., дослідивши письмові докази надані сторонами, прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що 20.02.2015 року, о 20 год. 50 хв., на перехресті вул. Дніпровська Набережна - вул. Ахматової, в місті Києві, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2) та автомобіля НОМЕР_2, який знаходився під керуванням та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (далі - Позивач).

За результатами даної дорожньо-транспортної пригоди на Відповідача-2 за порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, складено протокол про адміністративне правопорушення.

03.04.2015 року Постановою Дарницького районного суду міста Києва, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача-2 застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0616302, укладеним з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - ТДВ «CK «Альфа-Гарант» - Відповідач-1).

Основним нормативним документом, що регулює правовідносини в даній сфері господарської діяльності є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ «Про ОСЦПВ»).

23.02.2015 року на підставі даної події та у відповідності до ст. 33 ЗУ «Про ОСЦПВ» Відповідачу-1 подано Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілого.

Згідно п. 34.2 ст. 34 ЗУ «Про ОСЦПВ», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 ЗУ «Про ОСЦПВ», якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення матеріального збитку автомобіля НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, Позивачем було подано заяву від 26.02.2015 року про проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу.

Про час та місце проведення огляду пошкодженого транспортного засобу Відповідач-2 повідомлявся телеграфом, проте на огляд транспортного засобу не з'явився, про причини неявки не повідомили.

Дане дослідження було проведене у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», за виконання якого Позивач поніс витрати в розмірі: 1000 (одна тисяча) гривень, 00 копійок, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 59 від 05.03.2015 року.

Відповідно до Звіту Про визначення вартості матеріального збитку № С 15-54 від 02.03.2015 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає: 69897 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) гривень, 10 копійок.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про ОСЦПВ», страховим випадком - є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про ОСЦПВ», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про ОСЦПВ», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0616302 встановлено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень, 00 копійок на одного потерпілого.

Умовами п. 12.1 ст. 12 ЗУ «Про ОСЦПВ» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи, відповідно до Полісу ОСЦПВ № АІ/0616302, становить 500 (п'ятсот) гривень, 00 копійок.

10.03.2015 року Відповідачу-1 подано Заяву про виплату страхового відшкодування із зазначенням реквізитів для її виплати.

Умовами п. 36.1 ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВ» передбачено, що рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.

Положеннями п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВ» на Страховика покладено обов'язок протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

28.05.2015 року Відповідач-1 частково здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 26700 (двадцять шість тисяч сімсот) гривень, 00 копійок, що підтверджується випискою по картці від 05.06.2015 року № 150605/811.

Згідно п. 9.4 ст. 9 ЗУ «Про ОСЦПВ», страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами.

За умовами вищевикладеного Відповідач-1 зобов'язаний сплатити страхове відшкодування за даним випадком з урахуванням франшизи у повному обсязі. Також, відповідно до п. 34.3 ст. 34 Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати на проведення оцінки (дослідження) КТЗ у розмірі 1000,00 грн.

Умовами ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену Небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, становить: 69897 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) гривень, 10 копійок.

Оскільки вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, перевищує розмір страхової суми, різниця має бути компенсована Відповідачем-2 у повному обсязі.

Крім того, згідно п. 36.6 ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВ», страхувальником або особою відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона передбачена договором страхування.

Таким чином, для повного відшкодування завданої майнової шкоди, Відповідача-2 зобов'язаний сплатити Позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що складає 19 897,10грн. та 500грн. франшизи.

Заперечення відповідача суд відхиляє з наступних підстав. 23.02.2015 року, до Товариства звернувся ОСОБА_5 із повідомленням про ДТП, яке мало місце 20.02.2015 року, в результаті якого було пошкоджено належний йому транспортний засіб «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4.

Пунктом 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), передбачено що страховик зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Пунктом 34.3. ст. 34 Закону, передбачено якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Оскільки страховик свого представника на експертне дослідження не направив, до 10 березня 2015 року дослідження не провів, слід визнати безпідставним твердження про невідповідність дій позивача вимогами чинного законодавства. Крім того слід врахувати те , що наданий відповідачем звіт № 11139 від 12.03.20015 року, виконаний ТОВ «Експертум-АВЕ», де вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з врахуванням зносу (0,684) склала 32 640,00 грн. з врахуванням ПДВ, не відповідає вимогам встановленим для оцінювання майна.

Автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3, є власністю Позивача. Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений цього права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. З п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Положеннями ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, були порушені актуальні життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив і трудових планів, нової продуктивної самореалізації.

Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.

З огляду на всі викладені факти, слід дійти висновку, що вимоги щодо стягнення з Відповідача-2 моральної шкоди в розмірі 2 500грн. є законними та обґрунтованими, а також відповідатимуть вимогам розумності та справедливості.

08.06.2015 року Позивач уклав Договір № 1/06 «Про надання правової допомоги» з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі за текстом - Виконавець) та сплатив 4 000грн., підтверджується квитанцією серії 03 ААВ № 600311 від 08.06.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

При цьому враховуючи вимоги встановлені Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» відшкодуванню підлягає 2 436грн. з урахуванням витраченого часу для складання позову та участі представника в судовому засідання, що складає п'ять годин х487,26грн.

Відповідачі повинні сплатити судовий збір з урахуванням задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15,16,22, 23,1167,1187,1194 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант" на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 22 800,00грн., витрати проведенного дослідження в розмірі 1 000грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1 218грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю в розмірі 19 897грн., франшизу в розмірі 500грн., компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 2 500грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1 218грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа Гарант" в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 243,60грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ,- в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Цокол Л.І.