Ухвала суду № 53049040, 10.11.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/29536/14-к

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., при секретарі судових засідань Куса Л.І., за участю слідчого Коцаб'юка Р.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві Коцабюка Р.М. про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100040000225 від 04.09.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва про надання тимчасового доступу до документів, з можливістю їх вилучення, а саме заяви директора ПП «Авен-Єзєр» (код ЄДРПОУ 30977976) ОСОБА_3 № 50 від 13.06.2014 року, що перебуває в володінні управління Укртрансінспекції у місті Києві, що за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 57, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у вказаному провадженні.

У судовому засіданні, слідчий заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

В свою чергу, ухвалою суду, постановленою у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, на підставі положень ч. 2 та ч. 4 ст. 163 КПК України, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі прокурора та представника особи у володінні, якої знаходяться речі і документи.

Тож, слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.

У випадку необхідності отримання тимчасового доступу до речей і документів, сторона кримінального провадження має право, згідно положень ст. 160 КПК України, звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Як убачається з клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що службові особи ПП «Авен-Єзєр», 13.06.2014 року внесли завідомо неправдиві відомості до листа повідомлення управління Укртрансінспекції у м. Києві щодо анулювання ліцензійних карток на автобуси, зазначивши неправдиву інформацію про втрату вказаних карток. Будучи допитаною ОСОБА_4 показала, що близько 10 років її родина, a саме батько ОСОБА_5, мати ОСОБА_6 та сама ОСОБА_4 розпочали діяльність з надання послуг пасажирських перевезень. Вони почали купувати поступово власні автобуси «Богдан», яких на даний час у власності її родини є 10 одиниць. Тривалий час їхнє підприємство ТОВ «Гермес Транс» обслуговувало маршрут №504, однак у 2009 році вони програли тендер у зв'язку з чим були змушені продати Товариство. Так, як у власності у них був транспорт, то вони вирішили почати співпрацю із більш великими перевідниками. Так, на той час вони звернулися до ПП «Авен-Єзєр», директором якого являться ОСОБА_3. Переговори з ОСОБА_3 вела її мама ОСОБА_7 та її брат ОСОБА_8 Вони запропонували створити та накатати своїм транспортом 523 маршрут (вул. Каштанова-метро «Дружби Народів»). ОСОБА_3 погодився на співпрацю та зазначив, що надасть ОСОБА_4 та її сімї необхідну документацію та повідомив, що для його підприємства збільшення кількості маршрутів буде позитивним. Оскільки у них склались на той час дружні відносини, то ОСОБА_3 сказав, що ніякої грошової виголи від їх співпраці не вимагає, а ОСОБА_4 з сімєю можуть лише щомісяця надавати символічну плату, яка буде йти на витрати підприємства - придбання канцелярії, оплата праці бухгалтера, тощо. Так, у 2010 році між ПП «Авен-Єзєр» з однієї сторони та родиною ОСОБА_4 був укладений договір оренди транспортних засобів, відповідно до якого останні надавали в оренду 10 автобусів. Згідно усної домовленості, свій транспорт родина ОСОБА_4 мала обслуговувати самостійно. Так з 2010 року родина ОСОБА_4 почала співпрацювати з ПГІ «Авен-Єзєр». Від ОСОБА_9 вони отримали для роботи наступні документи: паспорт маршруту, тимчасові технічні паспорта у кількості 10 шт. га ліцензійні картки у кількості 10 шт. (на кожен автобус). Спочатку ОСОБА_4 чи хтось з її рідних раз у тиждень відвозили до ПП «Авен Єзер» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 5 гроші в розмірі 500 грн., однак ця сума збільшувалась, за вимогою ОСОБА_3 та станом на травень 2014 року складала 11500 грн. Грошові кошти до ПП «Авен Єзєр» возила ОСОБА_4 або її батько та передавали їх касиру чи брату ОСОБА_3 - ОСОБА_10, який є генеральним директором ПП «Авен-Єзєр». З 2012 року ОСОБА_4 був заведений окремий зошит, в якому відмічались сума грошових коштів, час передачі та підпис отримувача. 06.06.2014 ОСОБА_3 викликав ОСОБА_4 та її маму ОСОБА_6 до себе в офіс що по вул. Віскозна, 5 в м. Києві га повідомив їм, що потрібно піти з маршруту і їхня співпраця з ним з цього часу закінчилась. Будь-яких причин прийняття такого рішення ОСОБА_3 не повідомив. ОСОБА_3 лише наголосив, що з 12.06.2014 їхні автобуси більше не повинні виїзджати на маршрут. Ніяких пояснень він не надав. ОСОБА_4 з родиною були шоковані таким ходом полій та стали намагатись вийти якимось чином з такої ситуації. Вони просили ОСОБА_3 надати їм більше часу, пояснивши, що їм потрібно знайти нове місце, однак він категорично відмовився надати їм цей час. На той час усі документ на маршрут продовжували знаходитись у неї. 12.06.2014 автобуси ОСОБА_4 та її родини у кількості 5 одиниць вийшли на маршрут попри вказівки ОСОБА_3, оскільки за такий короткий час неможливо було відшукати інше місце. Через кілька днів на кінцеву зупинку маршруту біля метро «Дружби Народів» прибули працівники Управління «Трансінспекцї», які стали перевіряти лише автобуси ОСОБА_4 та її сімї. Під час перевірки працівники «Трансінспекції» повідомили, що ліцензійні картки, які знаходяться на автобусах, що перевіряються були анульовані, як втрачені, відповідно до заяви ОСОБА_3 хоча картки весь час з відома останнього знаходились в ОСОБА_4 Тоді ОСОБА_4 зрозуміла, що ОСОБА_3 навмисно подав таку заяву (про втрату ліцензійних карток), оскільки хотів, щоб було швидше залишено маршрут. Також згідно акту проведення позапланової перевірки додержання ліцензантом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», № 423 від 16 жовтня 2014 року в ПП Авен-Єзєр» виявлено ряд порушень, що являються підставами для анулювання ліцензії. В зв'язку з цим Управлянням «Укртрансінспекції у м. Києві» складено Акт про неможливість ліцензанта забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», № 423/1 від 16 жовтня 2014 року. Матеріали перевірки Управлінням «Укртрансінспекції в м. Києві» були направлені на розгляд до ліцензійної комісії Укрдержтрансінспекції. Під час допиту, заступник директора ПП «Авен-Єзєр» ОСОБА_10 в порядку ст. 63 Конституції України відмовився відповідати на питання чи його підпис в зошиті, що надала ОСОБА_4 та пояснила, що саме в цьому зошиті посадові особи ПП «Авен-Єзєр» ставили свої підписи за отримані грошові кошти з маршруту 523.

Дані обставини, на думку автора клопотання, підтверджують необхідність надання тимчасового доступу, з метою встановлення відомостей визначених ст. 91 КПК України, у даному кримінальному провадженні, виконання завдань визначних ст. 2 КПК України.

При цьому, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів з розпорядженням про можливості їх вилучення за умови, що сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що вони мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а без вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів (ч. 5 та ч. 7 ст. 163 КПК України).

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання органу досудового розслідування за своєю суттю в цілому відповідає вимогам ч. 6 ст. 132, ст. 160 КПК України, обставин, регламентованих п. п. 1-3 ч. 3 ст. 132, ст. 161 та абз. 2 ч. 6 ст. 163 КПК України, не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Порушень вимог Глави 10 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Глави 15 КПК України - тимчасовий доступ до речей і документів, у судовому засіданні, слідчим суддею не виявлено.

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи та безпосередньо саме кримінальне провадження в оригіналі, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи, та інші) свідчать про те, що слідчим у судовому засіданні, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, надано ґрунтовні докази, які дають змогу прийти до висновку про неможливість іншим способом, на даному етапі, довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 4 ст. 132, ст. 163 КПК України), забезпечити повноту, всебічність та неупередженість розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, отримати відомості, що є необхідними для з'ясування всіх важливих обставин у їх сукупності, кореспондуються з вимогами ст. 132 КПК України, та свідчать про те, що без вилучення існує реальна загроза зміни, знищення речей або ж документів, а таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів, а тому воно підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 159-166, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Надати розпорядження (забезпечити) слідчому СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві старший лейтенант міліції Коцабюку Р.М. право тимчасового доступу до речей і документів управління Укртрансінспекції у місті Києві, що за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 57 стосовно оригіналу заяви директора ПП «Авен-Єзєр» (код ЄДРПОУ 30977976) ОСОБА_3 № 50 від 13.06.2014 року, з можливістю їх вилучення (здійснення виїмки).

Строк дії ухвали, не може перевищувати одного місяці з дня її постановлення.

Роз'яснити, особі, яка зазначена в ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, як володілець речей або документів, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Особа, яка зазначена в даній ухвалі слідчого судді, як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених речей і документів вказаній особі за умови пред'явлення копії цього судового рішення.

Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов'язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, або ж на вимогу останнього залишено копію вилучених документів.

У разі невиконання даної ухвали слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до інформації, яка міститься в оператора та провайдера телекомунікацій, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя: О.В. Бірса