Рішення № 53043467, 26.10.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/176/15-ц

Провадження № 2/638/2269/15

26 жовтня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Омельченко К. О.

при секретарі - Помазан М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Лекс» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс» про визнання договору іпотеки недійсним, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова, збільшивши розмір позовних вимог, до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лекс» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 29.10.2013 між ним та відповідачем був укладений договір позики грошей (Договір позики).

Відповідно до п.1 Договору позики, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець передав (позичив) у власність Позичальника, грошові кошти у сумі 4 157 760,00 (чотири мільйони сто п'ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок. Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів до 18-ої години 20.02.2014 за місцем проживання Позикодавця або за іншою адресою, вказаною Позикодавцем.

Підписанням Договору позики Позичальник підтвердила, що отримала від Позикодавця вказану суму грошових коштів (п. 4. Договору).

29.10.2013 на забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором позики між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Лекс» (ОСОБА_3) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2148 (Договір іпотеки).

20.02.2014 між Позикодавцем та Позичальником був укладений Додатковий договір до Договору позики (далі - Додатковий договір).

Відповідно до умов Додаткового договору, у зв'язку із збільшенням суми позики, сторони внесли зміни до пункту 1 Договору позики, встановивши що Позикодавець передав у позику Позичальнику грошові кошти в сумі 8 990 000 (вісім мільйонів дев'ятсот дев'яносто тисяч) гривень 00 копійок, що еквівалентно 1 000 000 (одному мільйону) доларів США за курсом продажу доларів США ПАО КБ «Правекс-Банк» на день укладення цього Додаткового договору до Договору позики, виходячи з того, що 1 (один) долар США дорівнює 8,99 грн. (восьми гривням дев'яноста дев'яти копійкам). Сторони прийшли до згоди, що розмір позики збільшується прямо пропорційно збільшенню курсу продажу доларів США ПАО КБ «Правекс-Банк», і таке збільшення не вимагає укладення відповідних додаткових договорів.

Підписанням додаткового договору до Договору позики Позичальник підтвердила отримання від Позикодавця вказаної суми грошових коштів (п. 2 Додаткового договору).

Відповідно до змін, внесених Додатковим договором до Договору позики, Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів до 18-ої години 15.09.2014 за місцем проживання Позикодавця або за іншою адресою, вказаною Позикодавцем.

23.04.2014 у зв'язку із підписанням Додаткового договору до Договору позики, між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Лекс» (ОСОБА_3) був укладений Додатковий договір до Договору іпотеки, яким передбачено забезпечення іпотекою виконання зобов'язань Позичальника в обсязі, передбаченому Договором позики із урахуванням змін, внесених Додатковим договором.

Так, відповідно до п.1.1 Договору іпотеки із змінами, внесеними Додатковим договором до нього, в порядку та на умовах даного Договору ОСОБА_3 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання перед Іпотекодержателем за Договором позики грошей від 29.10.2013 та додатковим договором до нього від 20.02.2014, укладеним між Іпотекодержателем та Позичальником, в тому числі зобов'язань з повернення боргу ОСОБА_2, в сумі 8 990 000 (вісім мільйонів дев'ятсот дев'яносто тисяч) гривень 00 копійок що еквівалентно 1 000 000 (одному мільйону) доларів США за курсом продажу доларів США ПАО КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на день укладання вищезазначеного Додаткового договору від 20.02.2014 до Договору позики, виходячи з того, що 1 (один) долар США дорівнює 8,99 грн. (далі за текстом «Зобов'язання») передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. «А-3» загальною площею 2370,8 кв.м., що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Ахсарова, 4/6-А (чотири дріб шість літера «А»), (далі за текстом - «Предмет іпотеки»).

Згідно із п.1.8 Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет іпотеки за цим Договором здійснюється на підставі цього Договору або виконавчого напису нотаріуса, або за рішенням суду у порядку, встановленому цим Договором та діючим законодавством України.

Підпунктом 1 пункту 2.1.3 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_3 в разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання Позичальника за договором позики від 29.10.2013 воно не було виконане в повному обсязі.

21.02.2014 Позичальник повернув ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 700 000,00 (сімсот тисяч) гривень 00 копійок, що еквівалентно 76 923,07 доларам США за курсом продажу долару США, встановленого ПАО КБ «Правекс-Банк» на день такого повернення (курс становив 9,1 грн. за 1 долар США).

Решту грошових зобов'язань за Договором позики у встановлений договором строк Позичальник не виконав, чим порушив прийняті на себе за Договором позики зобов'язання.

Також позивач просить стягнути неустойку за порушення умов договору іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Надала пояснення відповідно до викладених у позові.

Представник відповідача ТОВ фірма «Лекс» позовні вимоги визнав частково, просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, не заперечував проти стягнення з ОСОБА_2 суми боргу.

ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про визнання договору іпотеки зі змінами недійсним.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до п. 1.1. Договору іпотеки передбачено, що Майновий поручитель з метою забезпечення належного виконання зобов'язання перед Позикодавцем по поверненню боргу Позичальником за Договором позики передає, а Позикодавець приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. «А-3» загальною площею 2370,8 кв.м., що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Ахсарова, 4/6-А. Викладена умова Договору іпотеки прямо суперечить встановленим ст. 1052 ЦК України вимогам щодо забезпечення виконання зобов'язання Позичальником, зокрема встановлює, що забезпечення виконання зобов'язань за договором позики встановлюються виключно договором позики. Посилається на те, що відповідно до змісту Договору позики жодного забезпечення виконання Позичальником зобов'язань не встановлено, а тому сторони Договору іпотеки не мали права його укладати без внесення відповідних змін до Договору позики, а тому укладений Договір іпотеки має бути визнаний судом недійсним на підставі ч. 2 ст. 203 ЦК України (сторони Договору іпотеки не мали необхідний обсяг цивільної дієздатності).

Також посилається на вимоги Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який визначає, що операції з грошима, здійснені за власний рахунок з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів є фінансовими послугами (ч. 4, 5, ст. 1 Закону), а саме надання коштів у позику (ч. 6 ст. 4 Закону), що мають право здійснювати лише фінансові установи, або якщо це прямо передбачено законодавством, фізичні особи-підприємці. Застосування у Договорі позики одночасно засобів забезпечення виконання зобов'язань (укладений Договір іпотеки) та еквівалентності грошового зобов'язання до іноземної грошової валюти (п. 1.1. Договору позики у редакції 20 лютого 2014 року) відповідає ознакам мети отримання прибутку та збереження реальної вартості грошей переданих за Договором позики, тобто не можуть бути застосовані одночасно у Договорі позики, коли позичальник не має статусу фінансової установи (не внесений до Державного реєстру фінансових установ) (ст. 7 згаданого вище Закону).

Оскільки викладені у Договорі позики Позичальником та Позикодавцем умови надання позики відповідають попередньо оговореним намірам сторін, за умови визнання Договору іпотеки недійсним, він повністю стане відповідати вимогам діючого законодавства України, тобто щодо Договору позики будуть усунуті усі підстави до визнання його недійсності.

Вважає, що таким чином, Договір іпотеки має бути визнаний судом недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки суперечить актам цивільного законодавства, а саме вимогам ст.ст. 1, 4, 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та представлені докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ст.. 530 ЦК України).

Відповідно до ст..533 ЦК України, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно із ч.1 ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі і у разі часткового виконання боржником зобов*язання (ч.4 ст. 590 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Боржник та іпотекодавець вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо.

Судом встановлено, що 08.10.2014 року Іпотекодержатель направив на адресу боржника (Позичальника) та ОСОБА_3 письмові вимоги про виконання зобов'язань за Договором позики від 29.10.2013 року з подальшими змінами та Договором іпотеки від 29.10.2013 року з подальшими змінами.

Вказану вимогу отримано боржником - ОСОБА_5 - 09.10.2014 року, а ОСОБА_3 - TOB фірма «Лекс» - 10.10.2014 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

До цього часу боржник та іпотекодавець зобовязань за договорами не виконали.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачами своїх зобов'язань за договором позики, з оглядом на Постанову Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.12 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позивач має право вимагати стягнення суми заборгованості за позикою (виконання в натурі зобов'язання) та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Крім того, відповідно до п. 1.9. Договору іпотеки в редакції Додаткового договору від 23.04.2014 року до нього, за порушення п.1.4., 1.2. та п.1.5. цього Договору ОСОБА_3 сплачує Іпотекодержателю штраф у розмірі 30 (тридцять) % від вартості Предмета іпотеки, визначеної у п.1.1. цього Договору.

Оскільки п.1.2. Договору іпотеки передбачає обов'язок ОСОБА_3 виконати грошове зобов'язання за Договором позики, яке ОСОБА_3 порушив, то Позивач в силу положень ст. 611 Цивільного кодексу України має право вимагати від нього сплати неустойки у розмірі, визначеному іпотечним договором.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги з урахуванням курсу долару США на день прийняття рішення судом.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то вони задоволенню не підлягають, оскільки заявлені неналежним позивачем. З оглядом на Постанову Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.09 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», право на оскарження договору має лише сторона такого договору або особа, яка доведе, що її право порушене цим договором.

Відповідач ОСОБА_2 не була стороною оспорюваного договору іпотеки зі змінами, не довела порушення своїх прав цим договором, а тому суд приходить до висновку про те, що вона не є належним позивачем.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, понесені та документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 29.10.2013 року з подальшими змінами у розмірі 923076,93 дол. США ( девятсот двадцять три тисячі сімдесят шість доларів США 93 центи), станом на 26.10.2015 року за курсом 22,57 грн. за 1 дол. США, що становить 20833846,31 грн. ( двадцять мільйонів вісімсот тридцять три тисячі вісімсот сорок шість гривень 31 коп)..

Звернути стягнення заборгованості за договором позики від 29.10.2013 року з подальшими змінам, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у розмірі 923076,93 дол. США, що станом на 26.10.2015 року становить 20833846,31 грн. ( двадцять мільйонів вісімсот тридцять три тисячі вісімсот сорок шість гривень 31 коп) на предмет іпотеки, шляхом набуття ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. «А-3» загальною площею 2370,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул.. Ахсарова, 4/6-А, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Лекс» на праві приватної власності.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лекс» ( код ЄДРПОУ: 22701364) неустойку у розмірі 5819760,00 грн. ( пять мільйонів вісімсот девятнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.) за договором іпотеки від 29.10.2013 року з подальшими змінами, укладеними між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Лекс».

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2) сплачений судовий збір 7308,00 грн. ( сім тисяч триста вісім гривень 00 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя