Постанова № 53042175, 28.10.2015, Володимирецький районний суд Рівненської області

П ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 556/1700/15-а

28.10.2015 року.

Володимирецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Іванків О.В.,

при секретарі Кньовець Н.П.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі про визнання відмови незаконною та зобовязання до вчинення дій, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та незаконними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі, якими йому відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на шість років, як особі, що постраждала від аварії на ЧАЕС з 09 серпня 2015 року. Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач незаконно відмовив йому у зниженні пенсійного віку, просив зобовязати відповідача призначити йому пенсію з дня досягнення пенсійного віку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення в межах позову.

Представник відповідача проти позову заперечила, пояснила, що відмова у призначенні пенсії позивачу є законною, ґрунтується на вимогах закону і матеріалах пенсійної справи, оскільки ОСОБА_1 не надав достатніх доказів, які б підтверджували його право на пільгову пенсію. Тому просила відмовити у задоволенні позову.

Проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які постійно проживали або працювали у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки, та додатково на 1 рік за кожні 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

За змістом даної норми Закону, право на пенсію із зниженням пенсійного віку мають особи, які або працювали, або постійно проживали на територіях радіологічного забруднення, про що, на думку суду, свідчить сполучник «або» у тексті статті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є постраждалим від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченнями серії Б №172975.

08 серпня 2015 року позивачу виповнилось 54 роки, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні паспортом серії СР №209867.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся до Управління Пенсійного фонду з приводу призначення пенсії відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку. Відповідач відмовив в призначенні пенсії з тих підстав, що права на зниження пенсійного віку на шість років позивач ОСОБА_1 не набув.

Така відмова відповідача у призначенні пенсії є неправомірною, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15 вересня 1983 року прописаний та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, в т.ч. проживав в даному населеному пункті і на час аварії на ЧАЕС. Дана обставина підтверджується довідкою Великоцепцевицької сільської ради №3173 від 18.08.2015 року.

Відомості про період проживання ОСОБА_1 в с.Великі Цепцевичі Володимирецького району включено у довідку на підставі записів у книгах погосподарського обліку, які є книгами первинного обліку, таким чином довідка, надана відповідачу, повністю відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. N 22-1.

Як вбачається зі ст.17 Цивільного Кодексу України 1963 року, яким було врегульовано цивільні відносини до 01.01.2004 року, місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає. Аналогічно, у відповідності до ст..29 діючого Цивільного Кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Будь-яких доказів, які-б засвідчили факт проживання ОСОБА_1 у інших населених пунктах, відповідачем не надано.

Таким чином, із досліджених судом письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживав на території радіоактивного забруднення як на момент аварії на ЧАЕС, так і в подальшому, в т.ч. станом на 01.01.1993 року прожив в зоні гарантованого добровільного відселення понад 6 років.

Всього, станом на 24.05.2015 року, ОСОБА_1 постійно прожив в зоні посиленого радіоекологічного контролю понад 28 років, і набув право на отримання пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , тобто по досягненню 54 років.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 впротягом 1988-1992 рр працював в Російській Федерації та в м.Рівне, не спростовують висновків суду, оскільки дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та поясненнями встановлено, що така робота ОСОБА_1 в Російській Федерації носила тимчасовий, сезонний характер, позивач не відлучався з постійного місця проживання більше як на 2 місяця, і свого постійного місця проживання в с.Великі Цепцевичі.Володимирецького району не змінював. Що стосується роботи позивача на підприємстві УМБ "Рівнеагробуд", то з довідки №25 від 04.08.2015 року вбачається, що фактична робота ОСОБА_1 відбувалась на територіаях радіоактивного забруднення, куди він відряджався протягом робочого періоду. Крім того, під час роботи на вказаному підприємстві ОСОБА_1 також не змінював постінйого місця проживання.

Будь-яких доказів на спростування цих висновків суду відповідач суду не надав, правомірності своїх дій всупереч вимогам ст.71 КАС України представник управління ПФУ не довів.

Також судом встановлено, що заяву про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 подав до управління ПФУ у Володимирецькому районі 24.09.2015 року, тобто до спливу трьохмісячного строку з дня настання пенсійного віку.

У відповідності до вимог ст.45 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З урахуванням досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 своєчасно та у встановленому порядку звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку, та надав на підтвердження такого права відповідні документи, а саме чорнобильське посвідчення та довідку місцевої ради, якою підтверджено періоди проживання на територіях радіологічного забруднення.

З урахуванням викладеного, відмова управління ПФУ у призначенні позивачу пенсії не ґрунтується на законі, і є протиправною.

У відповідності до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

З урахуванням викладеного, з метою поновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати відмову відповідача управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на шість років протиправною та зобовязати відповідача призначити позивачу таку пенсію, починаючи з 09 серпня 2015 року.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.17, 21, 104, 159, 162 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на шість років.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію із зниженням пенсійного віку на шість років відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 09 серпня 2015 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі в користь ОСОБА_1 понесені ним при подачі позову та документально підтверджені судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя: