Рішення № 53039878, 29.10.2015, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Кремінна

Справа № 414/1134/15-ц

Провадження № 2/414/445/2015

Кремінський районний суд Луганської області у складі головуючого

судді: Акулова Є.М.

секретаря: Дегтяренко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Миколаєвича про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первинним позовом посилається на те, що 20 листопада 2013 року він домовився з відповідачем ОСОБА_2М про купівлю в них з ОСОБА_3М житлового будинку № 21 по вул. Уляни Громової у с. Червона Попівка Кремінського району Луганської області та відповідно до розписки відповідач ОСОБА_2М взяла в нього завдаток за будинок у сумі 10тис. грн. Після цього відповідачі на протязі 2013 2014 років і п»яти місяців 2015 року жодних дій, щодо оформлення договору купівлі- продажу житлового будинку не здійснювали, крім того за допомогою працівників міліції виселили його з вищевказаного будинку. Тому просить суд стягнути з відповідачів безпідставно отримані кошти в зазначеній сумі.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що 20 листопада 2013 року ОСОБА_1 домовився з нею про те, що купує житловий будинок № 21 по вулиці Уляни Громової у селі Червона Попівка Кремінського району Луганської області, який залишився їй та її рідному брату ОСОБА_3 у спадщину після смерті рідної матері. Та нею було отримано від ОСОБА_1 10000 грн. завдатку, про що вона вказала в розписці, а він в свою чергу написав їй розписку про те, що купив в неї будинок та остачу грошей в сумі 15000 грн. зобов»язався занести в листопаді 2014 року. Після написання розписки та отримання завдатку вона віддала ОСОБА_1 ключі від вищезазначеного житлового будинку.

На її неодноразові прохання, в присутності свідків піти до нотаріальної контори та оформити договір купівлі-продажу він відмовився так як вказав, що на даний час у нього відсутня повна сума грошей для купівлі будинку та прохав щоб даний договір уклали пізніше.

Позаяк на початку 2015 року остаток грошей вона не отримала і незважаючи на її наполягання, договір купівлі продажу так і не був укладений, вона вирішала навідатися до свого житлового будинку № 21 по вул. Уляни Громової в с. Червона Попівка Кремінського району Луганської області. Приїхавши, побачила, що: в будинку була пожежа, лічильник був спалений, дроти та розетки оголені, поливного насосу взагалі не було, насосна станція розобрана, земельна ділянка знаходиться в непридатному для використання стані, з двору метал був вивезений та був великий безлад.

ОСОБА_1 заселився в її будинок у вересні 2013 року, проживав там до травня 2015 року та не сплачував жодних платежів, а їй довелося за весь час його проживання в будинку на вимогу «ЛЕО» заплатити за використану електроенергією, крім того, на даний час існує заборгованість і за природний газ.

Весь той проміжок часу коли в будинку проживав ОСОБА_1 вона могла здавати будинок та земельну ділянку в оренду та отримувати прибуток, але ця можливість була ним порушена, від чого вона отримала збитки.

Крім того побачене в рідному її будинку в якому вона народилася, провела все своє дитинство та в якому все своє життя прожили її батьки завдало їй душевних страждань, які позначилися на її здоров»ї.

Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його заявлених позовних вимог повністю та вважає, що діями останнього їй було завдано матеріальні збитки в сумі 17000 грн. і моральна шкода в сумі 1000 грн..

Представник позивача за первинним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилався на приписи ст. 1212 ЦК України щодо безпідставно набутого майна і просив про стягнення солідарно з відповідачів 10 тис грн.

Зустрічні позовні вимоги не визнав, бо на його переконання вони нічим не підтверджені, просив відмовити в їх задоволенні.

Відповідачі за первинним позовом надали суду пояснення щодо готовності й натепер укласти договір купівлі-продажу, і заперечували проти позову. В подальшому в судове засідання надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, просили відмовити позивачу в задоволенні його вимог. Крім того, ОСОБА_2 наполягала на задоволенні саме зустрічного позову.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 передав завдаток в сумі 10000 грн. ОСОБА_2 за купівлю будинку в його присутності, обіцяв ще 15000 грн. віддати пізніше, в листопаді-жовтні. Через деякий час ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1, щоб він віддав їй остачу грошей, але він відмовив їй, пояснюючи їх відсутністю. Проживши в будинку близько року, який він хотів купити, пошкодив лічильник, розетки, дроти, насос, зробив безлад у дворі та на земельній ділянці біля будинку.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що була присутня при розмові ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який відмовився віддавати остачу грошей в сумі 15000 грн. за купівлю будинку ОСОБА_2, пояснюючи відсутністю коштів.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 близько року проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, який хотів купити, садив там город. Бачив в вищевказаному будинку згорілий електролічильник.

Вивчивши справу, вислухавши сторони та інших учасників, суд вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до частини 1 статті 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Судом встановлено, що 20 листопада 2013 року ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_2 про те, що купує житловий будинок № 21 по вулиці Уляни Громової у селі Червона Попівка Кремінського району Луганської області, який залишився їй та ОСОБА_3 у спадщину після смерті рідної матері (а.с.67,68). Із пояснень сторін встановлено, що сторони досягли згоди з усіх суттєвих умов, про що зазначили в розписках, наданих одне одному.

ОСОБА_2 було отримано від ОСОБА_1 10тис грн. завдатку, про що вона вказала в розписці (а.с.4), а він в свою чергу написав розписку (а.с.43) про те, що купив в неї будинок та остачу грошей в сумі 15000 грн. зобов»язався занести в листопаді 2014 року.

З пояснень допитаних в судовому засіданні свідків випливає, що ОСОБА_1Б одразу ж вселився в будинок та обробляв земельну ділянку.

Після спливу строків платежу, він ігнорував неодноразові проханням ОСОБА_2 розрахуватися з нею за вищевказаний будинок, мотивуючи відсутністю коштів, тому суд вважає, що договір купівлі продажу не був укладений саме з вини ОСОБА_1

Оскільки порушення зобов»язання сталося з вини боржника - ОСОБА_1, завдаток у сумі 10000 грн. повинен залишитися у ОСОБА_2, отже у задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд вважає доцільним відмовити повністю.

Посилання позивача та його представника на нібито виселення його з придбаного ним будинку за допомогою міліції і тим самим порушення відповідачкою зобов»язання суд до уваги не приймає, оскільки з дослідженого в судовому засіданні матеріалів та висновку про результати звернення ОСОБА_2М (ас 89,98) випливає наявність цивільно-правових відносини сторін саме з приводу спірного будинку. Заявник звернулася до органів правопорядку не за виселенням, а з приводу пошкодження її спадкового майна в період проживання в будинку позивача. Окрім того, суд враховує і готовність відповідачів все ж таки укласти договір, про що було зазначено ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди суд дійшов до наступного.

Вислухані в судовому засіданні пояснення сторін, свідків та додані до зустрічної позовної заяви документи: акт обстеження матеріально побутових умов (а.с.42), фото (а.с.47,47), довідки (а.с.84,85,86) не підтверджують, що шкода як матеріального так і морального характеру, яка нібито була завдана ОСОБА_2М, заподіяна саме ОСОБА_1 в період його проживання в будинку. Такий висновок суду збігається та підтверджено і самою ОСОБА_2, що при вселені Дей сторони не складали ніякого акту щодо його (будинку) стану, стану наявного в ньому обладнання та наявності заборгованості за комунальні платежі.

Тому, суд дійшов висновку, що жодних заслуговуючих на увагу підстав та доказів, для відшкодування матеріальної та моральної шкоди зі сторони ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2М за зустрічним позовом не наведено, а судом не встановлено.

Отже, суд робить висновок про повну відмову в задоволенні зустрічних позовних вимогах ОСОБА_2, так як задоволення даного позову суперечило б положенню ст. 1167 ЦК України, якою передбачені такі підстави для її відшкодування як неправомірність та винність дій особи, яка її завдала наявність наслідків, підтверджених відповідними доказами та причинно-наслідковий зв»язок між ними.

Керуючись ст.ст.570,571, 1166,1167 ЦК України, ст. 10,60,212-215,294,295 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовити за необґрунтованістю.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити за недоведеністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Є.М.Акулов