Ухвала суду № 53039489, 17.09.2015, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 401/3643/13-к

УХВАЛА

"17" вересня 2015 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Нероди Л.М.,

суддів Петрової О.Ф., Тимченко Л.М.,

за участі секретаря Борозни Л.М.,

прокурора Христенка О.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в місті ОСОБА_4 кримінальне провадження стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, який проживає без реєстрації у АДРЕСА_1;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, працюючого, який фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5;

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області після зміни підсудності направлено кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачених у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій) вчинений за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище, спрямоване на заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Під час підготовчого судового засідання виникло питання про повернення обвинувального акту, так як він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Прокурор вважає, що при складанні обвинувального акту зазначені вимоги дотримані, підстав для його повернення немає.

Захисник вважає, що обставини кримінального правопорушення викладені неповно та суперечливо, відтак обвинувальний акт потребує доопрацювання.

З думкою захисника погодилися обвинувачені.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що обвинувальний акт необхідно повернути прокуророві, оскільки він не відповідає вимогам статті 291 КПК України, зокрема:

Відповідно до п. 2 ч. 2, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України: обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як зазначено в ухвалі апеляційного суду Кіровоградської області від 04.03.2015 року, у кримінальному провадженні відсутні вичерпні відомості щодо осіб обвинувачених, зокрема, відсутня інформація щодо судимості обвинувачених та звільнення їх від відбування покарання.

Крім того, відповідно до обвинувального акту від 24.01.2014 року (том 3, а.п. 122-129), дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднання із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище, спрямоване на заволодіння майном у особливо великих розмірах.

При цьому суд звертає увагу, що дане обвинувачення в частині заподіяння потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень є незрозумілим та суперечливим і викладено так: «потерпілому ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження, які відповідно до висновку СМЕ відносяться до категорії легких, нанесені потерпілому руками, ногами та молотком, тобто ОСОБА_3, разом із невстановленою досудовим слідством особою вчинено насильницькі дії, які не призвели до спричинення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя або незначну втрату непрацездатності, середньої тяжкості, або тяжкого тілесного ушкодження, але були небезпечними для життя чи здоровя в момент заподіяння, оскільки наносилися спеціальним знаряддям, а саме молотком».

В обвинувальному акті не зазначено, які саме тілесні ушкодження являються небезпечними для життя та здоровя потерпілого та відсутнє посилання на висновок судово-медичної експертизи щодо характеру та ступеню тяжкості цих тілесних ушкоджень.

Від визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, зясування фактичних обставин справи залежить правильна кваліфікація дій обвинувачених та обрання способу захисту як з боку обвинувачених, так і з боку потерпілих.

Оскільки судове провадження не закінчено, то відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобовязаний вирішити питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених.

Прокурор вважає, що необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим, оскільки обидва обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину, є мешканцями іншої області, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення в період іспитового строку.

Захисник просить обрати обвинуваченим запобіжний захід особисте зобовязання.

Думку захисника поділяють і обвинувачені.

Суд дійшов висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченим слід продовжити, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку, суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення немає.

Обвинувачені не мають постійного місця проживання в Кіровоградській області, раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності та обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину: ОСОБА_2 в період іспитового строку за попереднім вироком, а ОСОБА_3 в період умовно-дострокового звільнення.

Крім того, обвинувачені знаходячись на волі, можуть вплинути на потерпілих.

У суду відсутні дані про те, що стан здоровя ОСОБА_3 на даний час суттєво погіршився, він потребує оперативного лікування, що виключає можливість утримувати обвинуваченого під вартою.

Таким чином є необхідність продовжити строк тримання під вартою кожному обвинуваченому на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 177, 291, 314, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013120270001055 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 187 КК України, - повернути прокурору Світловодської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 для усунення недоліків.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 17 листопада 2015 року.

Копію ухвали направити в Кіровоградський слідчий ізолятор УДПтС в Кіровоградській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: Л.М. НЕРОДА