Постанова № 53034824, 30.09.2015, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1227/15-а

Провадження № 2-а/188/26/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Полубана М.П.,

при секретарі Філіповій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2015 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є зять ОСОБА_3, а матір'ю її донька ОСОБА_4, якій після укладенні шлюбу 28.07.2012 року присвоєне прізвище чоловіка ОСОБА_3. Ці обставини підтверджуються копією довідки № 23 від 11.03.2013 року виконавчого комітету Південноміської ради Харківської області, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії УІ-НО № 263574, виданого Кіровським відділом ЗАГС м. Донецька 06.07.1984 року, копією свідоцтва про шлюб серії 1-ВЛ № 187483, виданого Дзержинським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 28.07.2012 року .

Після закінчення відпустки по вагітності і народженню 08.04.2013 року її донька ОСОБА_5 приступила до виконання службових обов'язків за місцем роботи і не оформляла відпустку по догляду за дитиною, що підтверджується копією довідки № 46 від 15.04.2013 року інженерно-виробничого підприємства «Спецтехстрой».

Тому відпустку по догляду за дитиною оформила позивачка, як баба дитини.

06.05.2013 року позивачкою на підставі ст.13 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» та пунктів 17-20 Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, як бабусею, яка фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була подана до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (відповідач по справі) заява за формою, затвердженою Мінсоцполітики України, для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

До заяви мною були додані всі документи, передбачені пунктом 20 Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми.

11.07.2014 року на платіжну картку позивачки надійшла грошова сума 1769,68 гривень, походження якої на той час було невідомо.

Звернувшись у відділення обслуговуючого платіжну картку «ПриватБанку» вона 19.07.2014 року отримала витяг про рух коштів на цій картці, з якого взнала, що вищевказана сума є соціальною допомогою.

21.07.2014 року позивачка звернулася до відповідача і його представник надав їй повідомлення № 1329 від 05.06.2014 року про призначення їй допомоги по догляду за дитиною до трьох років непрацюючим жінкам з 13.05.2013 року по 14.02.2016 року в розмірі 130 гривень на місяць.

12.01.2015 року позивачка звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06 травня 2013 року до 01 липня 2014 року в розмірі 130 гривень на місяць та зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вул. Радянська, 53 смт. Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 03192555, здійснити ОСОБА_1, зареєстрованій за постійним місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перерахунок та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 06 травня 2013 року до 01 липня 2014 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.07.2014 року до 12.01.2015 року.

Зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вул. Радянська, 53 смт. Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 03192555, здійснити ОСОБА_1, зареєстрованій за постійним місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перерахунок та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.07.2014 року до 12.01.2015 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до років, встановленого законом.

Відповідач не тільки не виконує добровільно вказану постанову, як це рекомендує державним органам Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, а й продовжує порушувати право позивачки на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплачує їй допомогу на онука в розмірах, менших ніж передбачено законодавством України.

Посилаючись на ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», позивачка просить суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 13 січня 2015 року до 13 вересня 2015 року в розмірі 130 гривень на місяць та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вул. Радянська, 53 смт. Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 03192555, на користь ОСОБА_1, зареєстрованої за постійним місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб за період 13 січня 2015 року до 13 вересня 2015 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, в сумі 8704 (вісім тисяч сімсот чотири) гривні.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, зазначила у позові про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача надала суду заяву про слухання справу у її відсутність.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтували свої позиції, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з оглядом на наступне.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є зять ОСОБА_3, а матір'ю її донька ОСОБА_4, якій після укладення шлюбу 28.07.2012 року присвоєне прізвище чоловіка ОСОБА_3. Ці обставини підтверджуються копією довідки № 23 від 11.03.2013 року виконавчого комітету Південноміської ради Харківської області, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії УІ-НО № 263574, виданого Кіровським відділом ЗАГС м. Донецька 06.07.1984 року, копією свідоцтва про шлюб серії 1-Е Л № 187483, виданого Дзержинським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 28.07.2012 року.

Після закінчення відпустки по вагітності і народженню 08.04.2013 року донька позивачки ОСОБА_5 приступила до виконання службових обов`язків за місцем роботи і не оформляла відпустку по догляду за дитиною, що підтверджується копією довідки № 46 від 15.04.2013 року інженерно-виробничого підприємства «Спецтехстрой».

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Тому відпустку по догляду за дитиною оформила позивачка, як баба дитини.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

06.05.2013 року позивачкою на підставі ст.13 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» та пунктів 17-20 Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, як бабусею, яка фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була подана до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (відповідач по справі) заява за формою, затвердженою Мінсоцполітики України, для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

До заяви мною були додані всі документи, передбачені пунктом 20 Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми.

11.07.2014 року на платіжну картку позивачки надійшла грошова сума 1769,68 гривень, походження якої позивачці на той час було невідомо.

Звернувшись у відділення обслуговуючого платіжну картку «ПриватБанку», вона 19.07.2014 року отримала витяг про рух коштів на цій картці, з якого взнала, що вищевказана сума є соціальною допомогою.

21.07.2014 року позивачка звернулася до відповідача і його представник надав їй повідомлення №1329 від 05.06.2014 року про призначення їй допомоги по догляду за дитиною до трьох років непрацюючим жінкам з 13.05.2013 року по 14.02.2016 року в розмірі 130 гривень на місяць, що підтверджується копією повідомлення.

12.01.2015 року позивачка звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06 травня 2013 року до 01 липня 2014 року в розмірі 130 гривень на місяць та зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вул. Радянська, 53 смт. Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 03192555, здійснити ОСОБА_1, зареєстрованій за постійним місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перерахунок та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 06 травня 2013 року до 01 липня 2014 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 року, копія якої долучена до позову і мається в матеріалах справи, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.07.2014 року до 12.01.2015 року.

Зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вул. Радянська, 53 смт. Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 03192555, здійснити ОСОБА_1, зареєстрованій за постійним місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перерахунок та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.07.2014 року до 12.01.2015 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до років, встановленого законом.

Однак відповідач, не виконавши постанову суду, продовжує виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до трьох років в розмірі 130 гривень на місяць.

Суд вважає такі дії протиправними з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахування складу сім'ї, її доходів та віку дітей, спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми, у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сімям з дітьми"(Закон № 2811-XII), тобто, цей закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач v справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України, при цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно - курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" (Закон № 2240-111).

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування v зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньої дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням стразового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України" було внесено зміни до Закону № 2240-ІІІ та виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу ІІ Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ ІІ цього Закону діє до 31 грудня 2008 року. Отже, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, азі січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-XII.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-УІ не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-111 на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки ні Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ні Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» не встановлювалось на 2011 рік та на 2012 рік інший, ніж у Законі № 2240-ІІІ розмір допомоги, а положення постанови КМУ № 1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 27.12.2001 р. було затверджене саме на виконання Закону № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2012 року: «Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також не встановлювався інший розмір вказаного виду допомоги, ніж у Законі України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням».

Аналізуючи встановлені обставини та приведену норми закону, які врегульовують спірні

правовідносини, суд вважає, що оскільки спір виник щодо виплати допомоги особі, яка

застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то

на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми

спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з

тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням»,

відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму,

встановленого законом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги слід задовольнити повністю, визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення, нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 гривень та стягнути з відповідача на користь позивачки не доплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 13 січня 2015 року до 13 вересня 2015 року у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якою є застрахована особа - позивачка, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України від 17 вересня 2015 року № 704-VIII в розмірі з 01.01.2015 року 1218 гривень х вісім місяців = 9744 гривні, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, в розмірі 130 гривень х вісім місяців = 1040 гривень, всього 8704 гривні.

Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд враховує наявність у позові вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру, відстрочку ухвалою суду сплати позивачкою судового збору до ухвалення судового рішення, та що відповідно до пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, відповідно до пп. 2 п.3 ч.2 ст.4 цього Закону розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тому судовий збір на підставі ч.2 ст.88 КАС України необхідно стягнути на користь держави з відповідача в розмірі 974 грн. 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 88, 94, 159, 160, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 13 січня 2015 року до 13 вересня 2015 року в розмірі 130 гривень на місяць.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вул. Радянська,53, смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 03192555, на користь ОСОБА_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 13 січня 2015 року до 13 вересня 2015 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, в сумі 8704 (вісім тисяч сімсот чотири) гривні.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 974 (девятсот сімдесят чотири) грн. 40 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отриманий копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді,то десятиденний строк, на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_6