Постанова № 53033507, 27.10.2015, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/12605/14-а

2-а/212/123/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. КривогоРогуДніпропетровської області в складі головуючого судді Борис О.Н., з участю секретаря Хазієвої Т.В., представника відповідача - ОСОБА_1,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до голови Жовтневої медично- соціальної експертизи м. Кривого Рогу про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом , у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо не направлення прокурору Жовтневого району м.Кривого Рогу повідомлення про направлення прокурором направлення для встановлення ступеню втрати працездатності, визнати дії держави в особі голови МСЕК такими, що порушують право на ефективний медичний та правовий захист, зобовязати відповідача направити прокурору повідомлення, зобовязати відповідача вжити заходів для повторного дослідження здоровя, стягнути з відповідача витрати, понесені на копіювання, друк, папір, поїздки, поштові послуги, стягнути завдану моральну шкоду у сумі 4000 грн., звільнити від сплати судових витрат та покласти їх на відповідача. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що у грудні 2014 року звернувся до голови МСЕК з скаргою , у якій просив направити прокурору Жовтневого району м. Кривого Рогу повідомлення про направлення прокурором направлення для встановлення ступеню втрати працездатності та провести повторний огляд у звязку з погіршенням стану здоров`я. Проте голова МСЕК не виконала своїх посадових обовязків, допустила бездіяльність, що стало наслідком порушення його прав, чим завдано моральної шкоди , розмір якої оцінює у сумі 4000 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав , просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі , надала суду пояснення, відповідно до яких при отриманні скарги ОСОБА_2 діяла у межах наданих повноважень, оскільки вимоги позивача про направлення безпосередньо головою МСЕК прокурору району повідомлення, протирічать функціональним обовязкам МСЕК. Додатково пояснила, що вперше ОСОБА_2 оглянутий Жовтневою МСЕК 21 грудня 2010 року за направленням КЗ « Міська лікарня №14». До документів був наданий Акт №1 від 14.07.2010 року форми Ф-НВП « Про нещасний випадок на підприємстві не пов'язаний з виробництвом. Згідно Постанови КМУ №1317 від 03.12.2009 року «Про затвердження положення про медико- соціальну експертизу» та Наказу МОЗ України №420 від 05.06.2012 року медико- соціальна експертиза постраждалим на виробництві для визначення відсотків втрати професійної працездатності проводиться за наявності Акту про нещасний випадок , пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства на якому потерпілий отримав травму , або робочого органу виконавчої влади Фонду СС НВВ та ПЗ , суду чи прокуратури, направлення закладу охорони здоров`я форма 088/0. Оскільки у ОСОБА_2 наявний акт форми НВП , що свідчить про травму не повязану з виробництвом , то законодавством не передбачено визначення МСЕК відсотків втрати професійної працездатності.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи , суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 листопада 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до голови МСЕК з скаргою , в якій, у порядку ЗУ «Про звернення громадян» повідомив , що не згоден з тим , що при проходженні комісії МСЕК у червні 2013 року йому не було встановлено процент втрати працездатності, у звязку з відсутністю направлення прокурора.

01 грудня 2014 року за вих.№ 152 за підписом голови МСЕК ОСОБА_2 направлено відповідь на скаргу, якою розяснено порядок встановленню ступеню втрати професійної працездатності та необхідність звернення до ЛККК лікувального закладу за місцем проживання та реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані в Законі України «Про звернення громадян» (далі - ОСОБА_3 №393). ОСОБА_3 забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до підпункту 6.13 пункту 6 та абзацу двадцять третього підпункту 8.8 пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, Міністерство охорони здоров'я відповідно до покладених на нього завдань проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи та затверджує порядок її проведення.

Медико-соціальну експертизу відповідно до абзацу першого пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні комісії (абзац третій пункту 4 згаданого Положення).

Абзац четвертий пункту 10 цього Положення визначає, що комісія складається з представників Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби, Служби безпеки України та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та, у разі потреби, працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

ОСОБА_2 звернувся до голови МСЕК 19 листопада 2014 року з скаргою в порядку ЗУ «Про звернення громадян» та просив , згідно постанови КМ України від 03.12.2009р. №1317 ( п.11), направити прокурору повідомлення, в якому зазначити , що для визначення втрати проценту працездатності необхідно направлення прокурора та провести повторний огляд стану його здоров`я.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст. 3 ОСОБА_3 №393).

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ст.7 ОСОБА_3 №393).

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст.20 Закону №393).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за скаргою ОСОБА_2 від 19 листопада 2014 року 01 грудня 2014 року за вих .№ 152 за підписом голови МСЕК направлено відповідь , якою розяснено порядок встановлення ступеню втрати професійної працездатності та необхідність звернення до ЛККК лікувального закладу за місцем проживання та реєстрації.

Зі змісту позову вбачається, позивач вважає , що головою МСЕК порушені вимоги законодавства з боку голови , яка не виконала своїх обовязків , закріплених п.11 постанови КМУ №1317 від 03.12.2009 року , тобто не направила прокурору відповідне повідомлення за його скаргою.

Такі доводи позивача спростовуються законодавством.

Відповідно до п.3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМ України №1317 від 03.12.2009р., медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Постановою КМУ №1317 від 3 грудня 2009 року закріплені обовязки і права комісій , до переліку яких не входить обовязок направлення прокурору повідомлення про обовязок прокурора видати направлення для визначення ступеню втрати у процентах працездатності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог , необхідність відмови в задоволенні позову в цій частині.

Відносно вимог позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 4000 грн. та витрат, які поніс позивач і які повязані з витратами на копіювання, друк, папір, поїздки та поштові послуги, і у звязку з провадженнями у національних судах та державних установах у сумі 100,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Позивач не обґрунтував, в чому саме полягає ця моральна шкода, не зазначено з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. ОСОБА_2 не наводить доказів наявності втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних йому незаконними рішеннями/діями/бездіяльністю відповідача; також не обґрунтована наявність причинно-наслідкового зв'язку такої шкоди з рішеннями/діями/бездіяльністю відповідача.

Отже, необхідною умовою виникнення відповідальності у вигляді обовязку відшкодувати заподіяну майнову і немайнову шкоду є неправомірність дій або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду, причинного звязку між протиправною поведінкою особи і шкодою, вини особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б однієї з обовязкових складових відповідальності за заподіяння шкоди взагалі виключає її настання.

Позивач не навів доказів причинного зв'язку між діями відповідача та завданою йому моральною шкодою, не вказав конкретно у чому полягає така шкода, не навів міркувань, з яких він виходив, визначаючи розмір завданої моральної шкоди, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав вимагати відшкодування завданої моральної шкоди, оскільки таку шкоду позивачу не завдано.В ході розгляду справи судом було встановлено відсутність ознак протиправності в діях та відсутність бездіяльності відповідача при розгляді скарги позивача від 19.11.2014 року , до позову не додані належні доказі, які б підтверджували понесені позивачем моральні чи фізичні страждання, або втрати немайнового характеру, а також витрати в розмірі 100,00 грн., які повязані з витратами на копіювання, друк, папір, поїздки та поштові послуги, і у звязку з провадженнями у національних судах та державних установах, у звязку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Оскільки позивач ухвалою суду звільнений від сплати судового збору , то судові витрати слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Положенняv про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМ України №1317 від 03.12.2009р суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до голови Жовтневої медично - соціальної експертизи м. Кривого Рогу про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьоїстатті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У зв`язку з вихідними днями повний текст постанови підписано 02.11.205 року

Суддя: О. Н. Борис