Рішення № 53032850, 27.10.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9915/15-ц

Провадження № 2/161/3189/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Плахтій І.Б.,

при секретарі Стецюку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, --

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно. Позов мотивувала тим, що 07.04.2014 року помер ОСОБА_5, з яким вона проживала однією сімєю, і даний факт встановлений судовим рішенням. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 43/100 частин будинку по вул. Роговій, 7 в м. Луцьку. Це майно ОСОБА_5 прийняв у спадок після смерті своєї матері ОСОБА_6, однак не оформив свої спадкові права. Інші спадкоємці на час відкриття спадщини проживали окремо від спадкодавця і зав про прийняття спадщини не подали. Вона зверталася з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Просила визнати за нею право власності на 43/100 частин будинку по вул. Роговій, 7 в м. Луцьку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_3 звернулась в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно. Вимоги позову мотивувала тим, що 29.09.1991 року померла її мати ОСОБА_6. На випадок смерті спадкодавець ОСОБА_6 склала заповіт, яким 5/100 частин будинковолодіння по вул. Роговій, 7 в м. Луцьку заповіла дочці ОСОБА_3 , а 46/100 частин синові ОСОБА_5, які обоє зверталися з заявами до нотаріуса, а тому прийняли спадщину. У видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено в звязку з відсутністю правовстановлюючих документів. А тому, просила визнати за нею право власності на 5/100 частин житлового будинку в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6

Ухвалою суду від 11.09.2015 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним, вимоги за позовами обєднано в одне провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вимоги первісного позову підтримав. Проти задоволення вимог зустрічного не заперечував.

Представник відповідача (позивача по зустрічному позову) ОСОБА_3 ОСОБА_8 подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Не заперечував проти задоволення вимог первісного позову. Вимоги зустрічного позову просив задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 в судове засідання не зявились.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, зустрічний підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла 29 вересня 1991 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №464827 (а.с.73).

З матеріалів інвентаризаційної справи №1224 вбачається, що на день смерті ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.1983 року належало 51/100 частина житлового будинку в м. Луцьку по вул. Пролетарській, 5 жилою площею 50.9 кв.м., розташованого на земельній ділянці 600 кв.м., з надвірними будівлями: хлів Б, підвал п/д, хлів б гараж Б1, уборна Г1.

З матеріалів спадкової справи №160/92 до майна померлої ОСОБА_6 вбачається, що на випадок своєї сперті 12.02.1991 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким належних їй 51/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями в м. Луцьку по вул. Пролетарській, 5 заповіла: кімнату 2-6 площею 12,4 кв.м., частину огорожі, що становить 5/100 частин будинковолодіння ОСОБА_3; кімнату 2-5 площею 12,6 кв.м., ванну 2-4 площею 4.2 кв.м., коридор 2-3 площею 3,2 кв.м., коридор 2-1 площею 4,6 кв.м., кухню 2-2 площею 12,1 кв.м., льох під коридором 2-1, вхідні сходи, частину огорожі, що становить 46/100 частин будинковолодіння ОСОБА_5 (а.с.105).

26.03.1992 року спадкоємці на заповітом після смерті ОСОБА_6 -- ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулися з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини (а.с.104 зворот). Однак, свохї спадкові права не оформили в звязку з відсутністю у них правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Тобто, відповідно до вимог ст.ст. 534, 548, 549 ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 прийняли спадщину в належних їм за заповітом частках: ОСОБА_5 46/100 частин будинковолодіння, ОСОБА_3Я 5/100 частин будинковолодіння в м. Луцьку по вул. Пролетарській, 5.

Рішенням Луцької міської ради від 30.11.2011 року №16/6 назву вулиці «Пролетарська» змінено на «Рогова», номер будинку «5» змінено на «7» (а.с.39-40).

ОСОБА_5 помер 07 квітня 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №156203 (а.с.5).

Після його смерті відкрилася спадщина на успадковані ним після смерті ОСОБА_6 46/100 частин будинковолодіння в м. Луцьку по вул. Роговій, 7.

З матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5 вбачається, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, яка подала заяву про прийняття спадщини після його смерті, як особа, що перебувала в цивільному шлюбі, і рішенням суду було встановлено факт проживання однією сімєю з 1979 року по день його смерті 07.04.2014 року (а.с.58, 67). Тобто, відповідно до вимог ст.1264 ЦК України позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги за законом.

Від спадкоємця другої черги, рідного брата ОСОБА_4 17.09.2014 року нотаріусу була подана заява про відмову від прийняття спадщини (а.с.69).

Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, зі спадкодавцем спільно не проживали, а відтак, не прийняли спадщину.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 у встановленому законом порядку.

В звязку з не оформленням спадкових прав після смерті спадкодавця ОСОБА_6 за нею залишалось 51/100 частин будинковолодіння.

З врахуванням прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6, а ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_1 має належати 46/100 частин будинковолодіння в м. Луцьку по вул. Роговій, 7, а ОСОБА_3 5/100 частин цього будинковолодіння.

Разом з тим, судом встановлено, що співвласник будинковолодіння по вул. Роговій,7 в м. Луцьку ОСОБА_9, якій належало 49/100 частин будинковолодіння, у встановленому законом порядку здійснила перепланування та добудову до власної частини житлового будинку, внаслідок чого збільшилася площа будинку в цілому, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи (а.с.133-134).

У звязку зі збільшенням площі житлового будинку, частки співвласників перерозподілилися в сторону збільшення частки співвласника ОСОБА_9, що підтверджується розрахунком визначення ідеальних долей між співвласниками від 10.10.2003 року (а.с.135).

Відповідно до вказаного розрахунку співвласник ОСОБА_6 займає такі приміщення: коридор 2-3, кладову 2-4, кімнату 2-5, кімнату 2-6, сіна а1, погріб а1/пг, сходи а1/сх., гараж Д-1, літню кухню Д-1, сходи д/сх., ворота, що складають 43/100 частин до всього домоволодіння (а.с.135).

Зі свідоцтва про право власності на обєкти нерухомого майна від 01.06.2004 року, що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи, вбачається, що за ОСОБА_6 зареєстровано 43/100 частини житлового будинку м. Луцьку по вул. Пролетарській, 5 (Роговій, 7) (а.с.138).

Тобто, станом на день розгляду справи судом, виділу спадкоємцям в належних їм частках підлягає в цілому 43/100 частин будинковолодіння.

Якщо 51/100 частинах будинковолодіння ОСОБА_1 мало належати 46/100 частин, а ОСОБА_3 5/100 частин, то пропорційно в 43/100 частинах (430/1000) будинковолодіння ідеальна частка ОСОБА_1 становить 383/1000 частини, а ОСОБА_3 47/1000 частин.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 383/1000 частини спадкового будинковолодіння, а за ОСОБА_3 на 47/1000 частин будинковлодіння, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рогова, 7.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.534, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 1264, 1268, 1270, 1297 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 383/1000 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рогова, 7.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 47/1000 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рогова, 7.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій