Рішення № 53032761, 07.10.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4849/15-ц

Провадження № 2/161/2083/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Олексюка А.В.

при секретарі Шумиводі О.І.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.08.2007 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7 укладений кредитний договір № 647/ФКВ-07, за яким останньому наданий кредит розміром 35554,00 грн., з розрахунку 9,5 % річних за користування кредитом на строк з 30.08.2007 року по 29.08.2013 року.

30.06.2010 року між ТзОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТзОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до п. 4.1. якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТзОВ «Укрпромбанк» предає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань перед Національним банком України, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТзОВ «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а згідно п. 4.2. внаслідок передачі ТзОВ «Укрпромбанк» АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Однак, відповідач ОСОБА_7 належним чином не виконав взяті на себе зобовязання.

Станом на 10.04.2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 283402,63 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 214468,34 грн., заборгованість за відсотками 58739,20 грн., заборгованість по комісії 10195,10 грн.

На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 283402,63 грн. та понесені судові витрати по справі в розмірі 2834,03 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2014 року залучено правонаступників ОСОБА_7 ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4

В ході судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги, просив суд суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за вищевказаним кредитним договором на загальну суму 283402,63 грн. в межах вартості спадкового майна ОСОБА_7 та понесені судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги. Просив суд, позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали. Просили суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявилась, проте належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомила.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності ОСОБА_6по наявних матеріалах справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 554, 651, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ст. 1048 ЦК України, передбачено право позикодаваця на одержанння від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

30.08.2007 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7 укладений кредитний договір № 647/ФКВ-07, за яким останньому наданий кредит розміром 35554,00 грн., з розрахунку 9,5 % річних за користування кредитом на строк з 30.08.2007 року по 29.08.2013 року (а.с. 5-11 том 1).

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2.4. кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами у розмірі не менш як 493,81 грн. по 20 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного з отримання кредиту (а.с. 6 том 1).

П. 2.7 договору передбачено, що нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку (а.с. 6 том 1).

Відповідно до п. 4.3.4 кредитного договору банк має право при настанні будь-якого з випадків, передбачених п.6.2 цього договору призупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за фактичний період користування ним, комісій та штрафних санкцій (за наявності) та інших платежів позичальника за договором (а.с. 9 том 1).

З метою забезпечення зобовязань за кредитним договором між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7 було укладено договір застави транспортного засобу № 647/Zфкв-07 від 30.08.2007 року, згідно якого в іпотеку банку передано автомобіль марки MITSUBISHI OUTLANDER XL, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 45-51 том 1).

Згідно п. 1.4. договору застави сторони оцінюють предмет застави 199500,00 грн. (а.с. 45 том 1).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_7 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Правління НБУ №369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 року між TOB «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань TOB «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ОСОБА_8 передає (відступає) ОСОБА_9 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_10 замінює ОСОБА_8 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_8 банку прав вимоги до боржників, ОСОБА_9 переходить відступається право вимагати (замість ОСОБА_8» від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Отже, відповідно до даного договору про передачу активів та кредитних зобовязань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 647/ФКВ-07 від 30.08.2007 року.

02.12.2010 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕГ №103638 від 02.12.2010 року.

З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 вбачається, що спадщину прийняли ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (а.с. 62-132 том 1).

Стаття 1268 ЦК України визначає, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Згідно з вимогами статей 1268, 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ту обставину, що вимога банку про стягнення з них заборгованості є безпідставною, оскільки вони не отримали свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Згідно з вимогами ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Норми статей 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Крім того ч. 3 ст. 1231 ЦК України передбачає, що до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 32 постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30.03.2012 року №5 з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Відповідно до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30.03.2012 року №5 якщо боржник та іпотекодавець -одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.

З розрахунку заборгованісті вбачається, що станом на 10.04.2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 283402,63 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 214468,34 грн., заборгованість за відсотками 58739,20 грн., заборгованість по комісії 10195,10 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 15 том 1).

Вказана у розрахунку сума відсотків в розмірі 6005,90 доларів США та сума комісії в розмірі 7944,42 грн. спадкодавцю ОСОБА_7 за його життя присуджена не була, тому підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 647/ФКВ-07 від 30.08.2007року в розмірі 230010,82 грн., з яких: 26832,02 доларів США, що еквівалентно в національній валюті по курсу НБУ станом на 10.04.2013 року 214468,34 грн. тіло кредиту; 1662,93 доларів США, що еквівалентно в національній валюті по курсу НБУ станом на 10.04.2013 року - 13291,80 грн. нараховані відсотки; 2250,68 грн. комісія.

Отже, солідарно з відповідачів слід стягнути в користь позивача заборгованість в розмірі 230010,82 грн. в межах вартості спадкового майна ОСОБА_7: автомобіля марки MITSUBISHI OUTLANDER XL, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 199500 грн. згідно договору застави транспортного засобу № 647/ ZФКВ-07 від 30.08.2007 року.

Оскільки, клопотання про призначення експертизи для визначення вартості іпотечного майна під час розгляду справи сторонами не заявлено, вартість спадкового майна: автомобіля марки MITSUBISHI OUTLANDER XL, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, слід визначити згідно з його заставною вартістю, зазначеною в договорі застави транспортного засобу № 647/ ZФКВ-07 від 30.08.2007 року (а.с. 45 том 1).

В задоволенні решти вимог слід відмовити за безпідставністю.

Крім того, в порядку ст. 88 ЦПК України підлягає до стягнення з відповідачів в користь позивача сума в розмірі 2300,11 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість згідно кредитного договору № 647/ФКВ-07 від 30.08.2007року в розмірі 230010 (двісті тридцять тисяч десять) гривень 82 копійки в межах вартості спадкового майна ОСОБА_7: автомобіля марки MITSUBISHI OUTLANDER XL, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 199500 (сто девяносто девять тисяч пятсот) гривень згідно договору застави транспортного засобу № 647/ ZФКВ-07 від 30.08.2007 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2300 (дві тисячі триста) гривень 11 копійки, тобто з кожного по 766 (сімсот шістдесят шість) гривень 70 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк