Рішення № 53031071, 08.10.2015, Суворовський районний суд м.Херсона

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/7943/15-ц

Пров. №2/668/2254/15

08.10.2015 р.

Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючий суддя Гаврилов Д.В.,

присекретарі Підгрушко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8, про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки, визнання недійсним доручення, зняття заборон на відчуження майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав власності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Під час розгляду справи за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3.

У позовній заяві позивачем заявлено наступні вимоги:

- визнати недійсною довіреність від 22.05.2014 року, надану директором ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» ОСОБА_9 представнику ОСОБА_2, посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7;

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 23.05.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» в особі представника ОСОБА_2;

- визнати недійсним договір поруки, укладений 23.05.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» в особі представника ОСОБА_2;

- визнати недійсними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 від 01.06.2015 року щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_1;

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 09.06.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

- зняти заборони на відчуження торгово-офісного центру із продажу, обслуговування та проектування теплотехнічного обладнання, що розташований за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 31, та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію іпотек.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 23.05.2014 року між ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» та ОСОБА_1 укладено договори поруки та іпотеки. Від імені позивача на підставі доручення від 22.05.2014 року діяв ОСОБА_2.

Про існування цих договорів засновнику і єдиному учаснику ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» ОСОБА_4 стало відомо лише після надходження вимог ОСОБА_1 про сплату заборгованості за договором позики. Жодних рішень щодо надання згоди на укладання цих договорів засновником не приймалось.

Доручення ОСОБА_2 видавалось директором ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» ОСОБА_9, який діяв з перевищенням повноважень. Тобто договори були підписані неуповноваженою особою без погодження із засновником. В подальшому ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» не схвалював укладення спірних договорів.

Після укладання спірних договорів ОСОБА_1, при наявності заборон на відчуження предмета іпотеки, звернув на нього стягнення шляхом набуття його у власність на підставі неправомірного рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Після чого передав спірне майно у наступну іпотеку ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги не визнали, проти їх задоволення заперечували з підстав їх необґрунтованості, надали суду свої письмові заперечення проти позову.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та треті особи в судове засідання не зявилась, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі. Відповідач ОСОБА_3 скористався своїм правом і направ на адресу суду свої письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Враховуючи те, що участь в судових засіданнях є правом сторін та інших учасників, а не їх обовязком, суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідачів, що не зявились, та за відсутності третіх осіб.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Згідно умов цього договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_10 грошову позику в розмірі 436000 дол. США.

У якості забезпечення виконання договору позики між ОСОБА_1 та ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ», від імені якого діяв ОСОБА_2 (майновий поручитель за зобов'язаннями ОСОБА_5О.) було укладено договір іпотеки від 23.05.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Крім того, 23.05.2014 року між цими ж сторонами у простій письмовій формі укладено договір поруки.

Згідно п. 1.1 договору іпотеки від 23.05.2014 року предметом іпотеки є нерухоме майно торгово-офісний центр із продажу, обслуговування та проектування теплотехнічного обладнання, загальною площею 1973,1 кв.м., що розташований за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 31.

У звязку з невиконанням ОСОБА_5 своїх зобовязань за договором позики та на виконання умов договору іпотеки від 23.05.2014 року ОСОБА_1 направлялись вимоги до боржника та іпотекодавця, які вони отримали 05.01.2015 року, 13.02.2015 року, 22.01.2015 року та 20.02.2015 року.

01.06.2015 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8, як спеціальним суб'єктом, який здійснює функції державного реєстратора, було зареєстровано право власності на предмет іпотеки за ОСОБА_1.

В подальшому за договором від 09.06.2015 року ОСОБА_1 передав спірне нерухому майно в іпотеку ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобовязання за договором позики від 09.06.2015 року, укладеного між ними.

Пунктом 7.2 Статуту ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» передбачено попереднє погодження рішенням загальних зборів учасників товариства дій директора щодо укладання правочинів на суму 10000 грн. і більше.

Згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» від 22.05.2014 року № 22/1-1 ОСОБА_4, як єдиний його учасник (засновником), вирішив виступити майновим поручителем по зобов'язаннях ОСОБА_5 за договором позики, укладеного з ОСОБА_1, та передати в якості забезпечення виконання зобов'язання спірне нерухоме майно та надав право підписувати усі документи пов'язані з договором іпотеки директору товариства - ОСОБА_9. Зазначене рішення підписане ОСОБА_4 та скріплене печаткою Товариства. На час розгляду справи воно є чинним та в судовому порядку не оскаржувалось.

Директор ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» ОСОБА_9 на підставі рішення загальних зборів учасників товариства підписав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 бути представником ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» з питань укладання договору іпотеки.

Приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу ОСОБА_7 перевірені повноваження директора та посвідчена довіреність від 22.05.2014 року.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 перевірені повноваження ОСОБА_2 і директора товариства та на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» посвідчено договір іпотеки від 23.05.2014 року.

Поняття та зміст представництва визначено у ст. 237 ЦК України, згідно якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ч.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, а також акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Таким чином, директором ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» ОСОБА_9 при видачі довіреності для підписання договору іпотеки були додержані усі вимоги ст.ст. 92, 244, 246 ЦК України, а доводи щодо перевищення повноважень директором товариства є безпідставними.

Крім того, правові наслідки вчинення правочинів з перевищенням повноважень визначено ч. 1 ст. 241 ЦК України, де зазначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Зі змісту наведених положень ч. 1 ст. 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 19.08.2014 року у справі 3-59гс14.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» (Іпотекодавець) зобов'язався застрахувати предмет іпотеки на суму оціночної вартості (п.п. 3.4.9 п. 3.4 договору іпотеки від 23.05.2014 року). На виконання своїх зобовязань 23.05.2014 року між ПрАТ «Страховою компанією «АХА Страхування» та ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» укладено договір добровільного страхування майна підприємств та підприємців № 225ип/14к-08 предмету іпотеки. Умовами зазначеного договору страхування передбачено порядок, розмір та строки сплати страхового платежу, а також визначено те, що вигодонабувачем є ОСОБА_1

Як вбачається з додатку до договору добровільного страхування майна підприємств та підприємців від 23.05.2014 року, страховий платіж складає 21133 грн. Зазначена сума ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» була сплачена.

Представник відповідача ОСОБА_1 пояснила суду, що останній страховий платіж був зроблений ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» наприкінці 2014 року, жодних доказів на спростування цих доводів представником позивача суду не надано. На думку представника відповідача, позивач не міг не знати про сплату страхового платежу, оскільки зазначені суми повинні були бути наявні у річних балансових звітах при здійсненні контролю за діяльністю директора товариства.

Безпідставними є також доводи представника відповідача про необізнаність ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» про укладення спірного договору іпотеки, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Отже, директор товариства мав повноваження на підписання договору іпотеки і в подальшому самим товариством було схвалено укладання договору.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з положень ст. 215 ЦК України та згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 7 постанови № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про. визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Враховуючи те, що позивачем не зазначено інших підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 23.05.2014 року, крім перевищення повноважень директором, а також не зазначено будь-яких підстав для визнання договору поруки від 23.05.2014 року недійсним, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Згідно вимог ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про іпотеку» та аналогічних вимог ст. 576 ЦК України предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, зокрема, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності, а також таке нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно вимог ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 590 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 12 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі.

Частиною 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2 договору іпотеки від 23.05.2015 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса. В п. 6.6 міститься іпотечне застереження, яке надає право іпотекодержателю набувати право власності на предмет іпотеки без укладення окремого договору.

У звязку з невиконанням ОСОБА_5 своїх зобовязань за договором позики та після направлення відповідних вимог боржнику та іпотекодавцю, ОСОБА_1 набув право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття у його власність, що він і зробив звернувшись до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8, яким було зареєстровано право власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Доводи представника позивача відносно того, що нотаріус не має повноважень реєструвати право власності в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, не ґрунтуються на вимогах закону.

Суд не приймає до уваги також доводи представника позивача відносно того, що реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_11 не можна було проводити за наявності постанови державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ в м. Херсоні про арешт майна ТОВ «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» від 27.03.2015 року. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про чинність арешту на час винесення рішення про реєстрацію права власності.

Враховуючи те, що вимоги про визнання недійсною довіреність від 22.05.2014 року, визнати недійсними договорів іпотеки та поруки від 23.05.2014 року та про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_1 є необґрунтованими, не підлягають задоволенню і вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 09.06.2015 року та вимоги щодо зняття заборони на відчуження майна, які є похідними.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 33, 36, 37 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 203, 215, 237, 238, 241, 525, 526, 530, 589, 590, 658 ЦК України, 3, 10, 11, 60, 61, 169, 209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОН-ЕКОТЕРМ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8, про визнання недійсними договорів поруки та іпотеки, визнання недійсним доручення, зняття заборон на відчуження майна, скасування рішень про державну реєстрацію прав власності відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяОСОБА_12