Постанова № 530306, 06.03.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.тел. 230-31-77

І м е н е м України

ПОСТАНОВА

"06" березня 2007 р. Справа № 593/7-06

За позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Черкаській області, м. Черкаси

до відповідача ВАТ „Бориспільська автобаза”, м. Бориспіль

про стягнення 31781,36грн.

Суддя Чорна Л.В.

Представники:

від позивача: Нечаєнко Т. А. довір. №01-13/311 від 02.10.2006р. нач. юр. від. упр-ня;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 31781грн. 36коп. в порядку регресу.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.

Згідно відгуку на адміністративний позов (в порядку регресу) відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що відповідальним за відшкодування шкоди, у звязку з ушкодження здоровя ОСОБА_1 визнано ПНУ-202 тресту „Укрспецводомонтаж”, з якого, за рішеннями Бориспільського районного суду Київської області та Харківського районного суду м. Києва стягувались кошти на утримання ОСОБА_1, у звязку із ушкодженням здоровя.

Також відповідач посилається на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.12.2004р., яке залишено без змін відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2005р., в якому встановлена вина позивача, тому відсутні підстави для застосування ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Стосовно відшкодування моральної шкоди відповідач посилається на те, що позивач виплатив моральну шкоду тільки через 3-и роки та 9-ть місяців після смерті ОСОБА_1 та рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.12.2004р., тому позов не визнає в повному обсязі.

Позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено:

01.10.1985р. на будівельному майданчику під час роботи стався нещасний випадок з працівником ВАТ „ПНУ-202” ОСОБА_1, в результаті якого ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Згідно висновку ВТЕК внаслідок нещасного випадку йому було встановлено 80% втрати загальної та 100% професійної працездатності, був визнаний інвалідом 1 групи безстроково. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, причиною смерті вказано апостоматизний пієлонефрит, таке захворювання виникло внаслідок отриманої раніше травми хребта в 1985році, тобто смерть ОСОБА_1 наступила внаслідок причинно-наслідкового звязку із тяжкими ушкодженнями, отриманими ним внаслідок нещасного випадку на виробництві у 1985р. Зазначене також встановлено в рішенні Дарницького районного суду. м. Києва від 26.12.2004р., залишеного в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2005р.

Згідно вироку Бориспільського районного суду Київської області від 17.12.1985р. визнано винним водія тресту „Київводоканал”, правонаступником якого є ВАТ „Бориспільська автобаза” ОСОБА_2 у скоєні нещасного випадку на будівельному майданчику, в результаті якого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

26.12.2004р. рішенням Дарницького районного суду м. Києва за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ВАТ „Бориспільська автобаза”, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області, третя особа: управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві про стягнення матеріальної та моральної шкоди, у звязку із втратою годувальника позов задоволено частково.

Відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.12.2004р. позивач виплатив сімї та утриманцям померлого ОСОБА_1:

-одноразову допомогу в розмірі пятирічного заробітку в сумі 9723,00грн.;

-на користь ОСОБА_4 заборгованість за щомісячними страховими виплатами в сумі 768,68грн., моральну шкоду в сумі 10000,00грн., всього в сумі 10768,68грн.;

-на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 10000,00грн., витрати за проведення експертизи в сумі 975,01коп., всього в сумі 10975,01грн.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України - відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Право регресу це вимога кредитора до боржника про повернення сплаченого за його вини відшкодування потерпілому. На боржника за зворотною вимогою покладається обовязок відшкодувати кредитору сплачений ним третій особі платіж у повному обсязі.

Виплата позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується постановами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відділення виконавчої дирекції Фонду у Черкаському районі №1240 від 19.08.2005р. та №1241 від 19.08.2005р. про призначення страхової виплати у разі смерті потерпілого ОСОБА_1 та платіжними дорученнями №1357 від 09.09.2005р. та №1358 від 098.09.2005р. всього на суму 31781,36грн., з врахуванням послуг банку.

Доказів оплати відповідачем до суду не подано.

Щодо заперечень відповідача про те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.12.2004р. позивача зобовязано понести відповідальність за відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника, оскільки по його вині не проведені відповідні виплати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тому у позивача відсутне право регресу. Зазначене судом до уваги взяте бути не може з огляду на вищевказане та положення ст. ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України, так як позивач не є особою, яка завдала шкоди.

За таких обставин вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 94, 158, 161, 162, 163 та п.п. 3, 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Стягнути з ВАТ „Бориспільська автобаза” (р/р 260001157 в філія АППБ „Аваль”, МФО 321789, код 01035006, 08300, вул. Запорізька, 2, м. Бориспіль, Київська область) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві та професійних захворювань в Черкаській області (р/р 37172041230004 в УДК в Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 22808168, 18008, вул. Вернигори, 4, м. Черкаси) 31781(тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят одна)грн. 36коп. сума відшкодованих страхових виплат в порядку регресу.

Стягнути з ВАТ „Бориспільська автобаза” (р/р 260001157 в філія АППБ „Аваль”, МФО 321789, код 01035006, 08300, вул. Запорізька, 2, м. Бориспіль, Київська область) в доход державного бюджету України 317(триста сімнадцять)грн. 81коп. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

СуддяЧорна Л. В.