Вирок № 53027708, 15.10.2015, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/556/15-к

В И Р О К

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Карікової Л.В.,

при секретарях Кописєвої О.Л., Шилан Д.О.,

за участю прокурорів Тірона С.О., Задришко О.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши 15 жовтня 2015 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за підозрою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: м. Миколаїв, пр.. Жовтневий, 53-А, кв. 29,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2014 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин ОСОБА_3 зайшов до приміщення Заводського районного суду м. Миколаєва, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Радісна,3 та пройшов до службового кабінету №15 заступника голови Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 - своєї колишньої дружини, з якою у останнього виник словесний конфлікт.

В ході конфлікту, обвинувачений ОСОБА_3ВА. перебуваючи у кабінеті судді Заводського районного суду м. Миколаєва Бобрової І.В., розуміючи, що з`ясування особистих стосунків відбуваються у громадському місці, в робочий час та вийшли за межі особистих, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на вчинення хуліганства, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, почав погрожувати ОСОБА_1 та іншим особам, які перебували в той час в кабінеті останньої застосовуванням навчальних гранат типу РГД-5 та Ф-1, які приніс з собою і на попередження присутніх осіб про припинення хуліганських дій не реагував. Вказані хуліганські дії ОСОБА_3 в послідуючому потягли за собою тимчасове припинення нормальної діяльності установи, а саме - Заводського районного суду м. Миколаєва, роботу якого було припинено на одну годину у звязку з евакуацією всіх працівників суду та громадян та зриву судових засідань.

Тобто, вказані дії обвинуваченого вийшли за межі особистих стосунків, які склалися між обвинуваченим та потерпілою, оскільки одночасно були поєднані з грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Згідно висновку експерта №105 від 31.12.2014 року на дані на експертизу вилучені у ОСОБА_3 предмети №1, №2 є учбові підшивачі типу УЗРГМ(УЗРГМ-2) вибуховою речовиною не споряджені; предмети №3, №4 є корпусами навчальних гранат типу Ф-1та РГД-5, виготовлені промисловим способом та не містять вибухових речовин; при конструктивному зєданні предметів №1, №2 з предметами №3, №4, являються навчальними гранатами типу РГД-5 та Ф-1 та не являються вибуховими пристроями ( боєприпасами).

Встановлені судом обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні вироку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав суду, що був мобілізований та проходив службу в 79 аеромобільній бригаді на посаді офіцера інструктора та був мобілізований. Він проживав з ОСОБА_1 разом до листопада 2014 року і за пропозицією останньої почали проживати з цього часу окремо, а розлучилася вона з ним, коли він перебував в СІЗО. ЇЇ не влаштовувало те, що він не має роботи та не має можливості забезпечувати її, а інший чоловік одразу купив їй норкову шубу. 25 грудня 2014 року він приїхав додому та виявив наявність вдома чужих речей речей шанувальників дружини. Крім того, від дітей він дізнався, що дружина водила до дому сторонніх чоловіків. Він подзвонив ОСОБА_1 на роботу і домовилися зустрітися за місцем роботи останньої. Зустрітися на роботі була пропозиція самої ОСОБА_1 Також він помітив, що хтось брав учбові гранати, які забрав з собою, щоби спитати у неї навіщо вона брала гранати. Однак, коли він приїхав ОСОБА_1 на роботі не було. Вона приїхала на роботу на початку другої години. Він її спитав чому вона водить сторонніх чоловіків додому, а вона відповіла, що це не його справа і зараз вона його викине. Він їй відповів, що нехай спробує та дістав сувенірну гранату та переклав з однієї руки в іншу. Вона знала, що це сувенірна граната. Він нікому не погрожував і окрім як з дружиною у нього конфлікту ні з ким не було . Після того як приїхали робітники міліції він одному з них видав учбові гранати, після чого він був затриманий. Просив його виправдати, оскільки ніяких хуліганських дій він не вчинював.

Незважаючи на невизнання своєї вини вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства, тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, виходячи з наступного.

Зокрема, показами потерпілої ОСОБА_1, яка показала суду, що 25 грудня 2014 року в обідню перерву, яка триває з 12 до 13 години зателефонував обвинувачений та повідомив її що має намір приїхати на роботу до неї та сказав « бажаєш щоб був цирк, буде тобі цирк». Вона почала готуватися до розгляду підготовчого судового засідання, щодо обвинуваченого, який тримається під вартою, розгляд якої був призначений на 13 годин 30 хвилин. В цей час до неї в кабінет зайшов обвинувачений. Спочатку він нічого не говорив. Потім почалася сварка, під час якої він декілька разів вдарив її по лицю, намагався порвати одяг. Потім він з кишені куртки дістав гранату та сказав, що зараз всіх підірве. В цей час до неї в кабінет зайшов прокурор прокуратури Заводського району м. Миколаєва ОСОБА_4 спитати чи буде у них засідання. Обвинувачений повернувся до прокурора спиною та поклав руки одну з гранатою, другу з чекою в кишеню куртки. Вона повідомила прокурора проте, що її чоловік озброєний і потрібно викликати охорону. ОСОБА_4 запропонував обвинуваченому вийти з кабінету і витягти гранату. В цей час зайшов працівник грифону, підійшов до обвинуваченого і сказав йому щоби він дістав руки з кишені. Коли обвинувачений дістав руки з кишені, то продемонстрував в одній руці гранату, в іншій чеку. Прокурор та працівник грифону одразу вийшли з кабінету. Вона залишилася з обвинуваченим і продовжувала говорити з ним, про те, що їй необхідно провести засідання, оскільки особа тримається під вартою. Потім обвинувачений пересів до крісла, а вона вийшла з кабінету та побачила, що почалася евакуація працівників суду. Чітко сформульованої мети приходу до неї у обвинуваченого не було. Між нею і обвинуваченим були неприязні стосунки і були питання, які необхідно було з`ясувати, оскільки вони припинили шлюбні відносини. Обвинувачений дійсно декілька разів вдарив її по лицю і по голові, у неї були подряпини на рухах і на обличчі, однак вона до експертної установи не зверталася, оскільки вимушена була поїхати в лікарню до батька в м. Очаків. Погрозу вона сприйняла реально. Він казав, що нехай приїде син і він їх обох підірве. Дійсно була паралізована робота усього суду протягом однієї години. Було зірвано засідання по кримінальній справі і конвой був вимушений вивести на вулицю обвинуваченого. Вважає, що якщо обвинувачений бажав з`ясувати стосунки з нею, він це повинен був зробити вдома, а не на роботі.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що 25.12.2014 року в обідню перерву вона разом із колегою спустилися до внутрішнього двору. Біля кабінету ОСОБА_1 стояв обвинувачений, який голосно розмовляв по телефону. Вона спустилася до кабінету ОСОБА_1 В цей час до кабінету зайшов ОСОБА_3, а вона вийшла. Знаходячись біля кабінету вона чула що вони дуже емоційно і голосно сварилися. Чула також приглушені схлипи та декілька ударів. Заглянувши до кабінету вона побачила, що обвинувачений однією рукою тримав ОСОБА_1 в області тулуба за її шубу, а іншою за плече. Побачивши її ОСОБА_3 відпустив ОСОБА_1, яка попросила її покликати кого небудь. Вона попросила працівника конвою зайти до ОСОБА_1 та повернулася до кабінету. Зайшовши до кабінету вона знов почула крики і побігла до працівника грифону. Коли вона знов повернулася до кабінету то побачила в руках у обвинуваченого предмет схожий на гранату, який сказав, що якщо йому не нададуть можливості поспілкуватися з ОСОБА_1 він підірве суд. Потім приїхали працівники міліції. Погрози вона сприйняла реально та вважала, що ці погрози будуть виконані обвинуваченим реально. У звязку з цими подіями було зірвано роботу усього суду протягом приблизно на півтори години, було зірвано велику кількість судових засідань. Усі були евакуйовані, в тому числі і особи, які перебували під вартою.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона працює старшим секретарем Заводського районного суду м. Миколаєва. 25.12.2014 року після обідньої перерви до канцелярії суду зайшов виконувач обовязки керівника апарату та повідомив, що в будівлі суду є чоловік з гранатою та необхідно покинути приміщення суду. Вони вийшли на вулицю де перебували приблизно одну годину. Робота суду була зірвана на цей час.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що він працює секретарем судових засідань Заводського районного суду м. Миколаєва. 25.12.2014 року їх повідомив керівник апарату про необхідність покинути приміщення суду та вийти на вулицю, де вони знаходились приблизно годину.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 25.12.2014 року зайшов колега та повідомив, що необхідно вийти на вулицю, де вони перебували приблизно одну годину. Робота суду за цей час була зірвана. Згодом йому стало відомо, що до ОСОБА_1 прийшов її колишній чоловік з гранатою.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що до її кабінету зайшов виконуючий обов`язки керівника апарату ОСОБА_8 та повідомив проте, що в приміщенні суду знаходиться особа з гранатою та необхідно вийти на вулицю, де вони перебували приблизно до 14 години 30 хвилин. У звязку з вищезазначеними подіями у них було зірвано судові засідання.

Свідок ОСОБА_10 суду показала суду, що 25.12.2014 року до кабінету зайшов виконуючий обовязки керівника апарату та сказав, що необхідно покинути приміщення суду, де вони перебували приблизно одну годину. Їм стало відомо, що до заступника голови суду приїхав її чоловік та сказав, що усіх підірве.

Свідок ОСОБА_11Ю суду показала, що вона працює секретарем суду. 25.12.2014 року вона знаходилась на своєму робочому місці. Керівник апарату повідомив, що необхідно покинути своє робоче місце та вийти на вулицю, де вони знаходились приблизно одну годину. Потім стало відомо, що до ОСОБА_1 приходив її чоловік з гранатою.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він працює міліціонером взводу спеціальної роти судової міліції. 25.12.2014 року приблизно о 13 годині 30 хвилин до нього прибігла помічник судді Бобрової І.В. та повідомила, що судді необхідна допомога. Він прийшов до кабінету ОСОБА_1 та побачив, що в кабінеті знаходились ОСОБА_1 та обвинувачений, які сварилися і вона плакала та була дуже налякана. У обвинуваченого руки були в кишені. Він за руки намагався відтягнути обвинуваченого від судді, однак останній відштовхнув його від себе та викрикнув, що у нього бойова граната і він усіх підірве. Він дістав предмет схожий на гранату, витягнув з неї кільце та тримаючи в руках цей предмет вимагав, щоби він покинув кабінет та залишив його з суддею. Він вийшов з кабінету та разом із керівником апарату почали евакуйовувати громадян та робітників суду. Повернувшись, він залишався біля кабінету до приїзду наряду міліції. Коли приїхали співробітники міліції, старший групи зайшов до кабінету, де знаходився обвинувачений та почав з останнім спілкуватися і обвинувачений видав йому гранати. Обвинувачений не проходив через головний вхід, пізніше з`ясувалося, що обвинувачений пройшов через чорний вхід.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що в грудні 2014 року він працював прокурором прокуратури Заводського району м. Миколаєва та прийшов в суд для участі в розгляді кримінального провадження, яке було призначено на 13 годину та перебував біля зали судового засідання №3. В цей час до нього підійшла помічник судді Бобровій І.В. та повідомила, що судді потрібна допомога. Коли він підійшов до кабінету судді він почув розмови на підвищених тонах. Коли він зайшов в кабінет він побачив незнайомого чоловіка та суддю Боброву І.В., яка мала переляканий вигляд. Він спитав, що відбувається. Обвинувачений відповів, що він спілкується зі своєю дружиною та нічого не відбувається. Він запропонував обвинуваченому вийти з кабінету, який відмовився. ОСОБА_1 сказала, що у обвинуваченого є граната. В цей момент в кабінет зайшли охоронець та працівник конвою. Охоронець підійшов до обвинуваченого та запропонував обвинуваченому вийти. В цей момент обвинувачений дістав руки з кишені, в одній руці якого була граната, а в іншій чека. Обвинувачений сказав, щоби усі вийшли, бо буде біда, після чого вони вдвох вийшли з кабінету. Вказаними діями обвинуваченого була паралізована робота суду на тривалий час, усі були евакуйовані з приміщення суду та судові засідання не відбулися. Він сприйняв слова ОСОБА_3 про застосування гранати реально, оскільки, якщо вони не вийшли би він застосував би гранату.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що 25.12.2014 року вона знаходилась на своєму робочому місці в канцелярії суду. Приблизно о 13 годин 45 хвилин зайшов виконуючий обовязки керівника апарату та повідомив про необхідність покинути приміщення суду, вона з колегами вийшла на вулицю. Знаходячись на вулиці вони дізналися, що в кабінет судді Бобрової Ф.В. зайшов її чоловік з гранатою, який погрожував підірвати суд. Вони перебували на вулиці приблизно одну годину.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона працює секретарем Заводського районного суду м. Миколаєва. 25.12.2014 року до кабінету зайшов виконуючий обовязки керівника апарату та повідомив про необхідність покинути приміщення суду, вона з колегами вийшла на вулицю, де перебували приблизно одну годину. Їм було повідомлено про те, що в приміщенні суду перебуває людина з вибуховим пристроєм. Протягом однієї години повністю була паралізована робота суду. Погрозу вона сприйняла реально.

Викладене свідчить про те, що з`ясування особистих відносин між обвинуваченим і потерпілою ОСОБА_1 переросло у грубе порушення громадського порядку, яке було вчинене обвинуваченим з мотивів явної неповаги до суспільства, враховуючи, те що обвинувачений перебував в приміщенні державної установи Заводського районного суду м. Миколаєва та демонстрація гранат навіть і учбових свідчить про особливу зухвалість проявлену обвинуваченим по відношенню до суспільства.

Судом також встановлено, що мотивом грубого порушення громадського порядку обвинуваченим є явна неповага до суспільства та прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві і саме такі умисні протиправні дії, які супроводжувалися особливою зухвалість викликали тимчасове припинення нормальної діяльності Заводського районного суду м. Миколаєва, в тому числі зриву судових засідань та евакуації громадян та робітників суду.

Показання наведених вище свідків та потерпілої ОСОБА_1 повністю узгоджуються з іншими доказами, а саме з протоколом огляду місця події від 26.12.2014 року , відповідно до якого оглянуто приміщення кабінету №15 Заводського районного суду м. Миколаєва, за адресою: м. Миколаїв, вул. Радісна, 3 де безпосередньо відбувалися зазначені вище події.(а.с.113-116)

Крім того, з рапорту командира роти №3 БПС ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_15 від 25.12.2014 року вбачається, що 25.12.2014 року він виїхав на місце події до Заводського районного суду м. Миколаєва. Він зайшов до кабінету де знаходився чоловік. Після нетривалого спілкування вказаний чоловік видав йому гранату, а потім дістав другу гранату та погрожував підірвати кабінет, посилаючись на конфлікт із дружиною. Однак згодом він також і другу гранату передав йому. Цім чоловіком виявився ОСОБА_3.(а.с.109)

З заяви до міліції від 25.12.2014 року потерпілої ОСОБА_1 вбачається, що 25.12.2014 року знаходячись в її робочому кабінеті за адресою:м. Миколаїв, вул. Радісна, 3 ОСОБА_3 погрожував застосуванням гранати, демонструючи її.(а.с.110).

З копії рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2009 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Дана справа розглядалася судом за участю обвинуваченого, ним не оскаржено та є чинним.( а.с.117)

З листа Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.01.2015 року вбачається, що 25 грудня в період часу з 13 години 15 хвилин по 14 годину 15 хвилин було заблоковано роботу суду (а.с.136)

Згідно висновку експерта №105 від 31.12.2014 року надані на експертизу вилучені у ОСОБА_3 предмети №1, №2 є учбові підшивачі типу УЗРГМ(УЗРГМ-2) вибуховою речовиною не споряджені; предмети №3, №4 є корпусами навчальних гранат типу Ф-1та РГД-5, виготовлені промисловим способом та не містять вибухових речовин; при конструктивному з`єданні предметів №1,№2 з предметами №3, №4, являються навчальними гранатами типу РГД-5 та Ф-1 та не являються вибуховими пристроями ( боєприпасами)(а.с. 121-134).

Виклад позицій сторони обвинувачення і захисту та мотиви, з яких суд виходив при постановленні вироку.

Як вбачається з обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, а саме у вчиненні хуліганства, тобто в порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме навчальних гранат типу РГД-5 та Ф-1, за допомогою яких створив реальну загрозу для життя та здоров`я ОСОБА_1, працівників Заводського районного суду м. Миколаєва та громадян, які сприйняли її як реальну.

Вирішуючи питання щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 в порушенні громадського порядку та правової кваліфікації його дій, суд приходить до наступного.

Громадський порядок визначається як зумовлена закономірностями соціального розвитку система правил та інститутів, що забезпечує упорядкованість суспільних відносин і надає їм певної організаційної форми.

Хуліганство є суспільно небезпечною дією, що грубо порушує громадський порядок.

Зазначений у ч. 1ст. 296 ККтермін «грубе порушення» є оціночною категорією. Його предметний зміст залежить від конкретних обставин вчинення винним діяння.

Такими закон визначає лише дії, якими спричинено істотну шкоду громадському порядку.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного суду України №10 вів 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» грубість порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру вчинених хуліганських дій, їх наслідків, місця й тривалості їх вчинення, кількості потерпілих від зазначених дій, істотності порушення їхніх інтересів або інтересів підприємств, установ, організацій. Особа, яка вчиняє хуліганські дії, грубо нехтує правилами поведінки в суспільстві, а обовязковою ознакою хуліганства є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Встановлені судом обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме - робочий час, місце вчинення, яким є приміщення Заводського районного суду м. Миколаєва, велика кількість людей, демонстрація начальних гранат, реальне сприйняття очевидцями можливості їх застосування, та наприкінці тривала, протягом однієї години паралізація роботи державної установи в своїй сукупності дають суду підставу дійти висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінально карного діяння.

При цьому, за переконанням суду, з врахуванням явною (очевидною як для обвинуваченого так і для оточуючих) неповагою до суспільства в ситуації з інкримінованим злочином стало прагнення обвинуваченого показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та протиставити себе іншим громадянам та системі соціальних правил в цілому.

Оцінюючи представлені докази в їх сукупності, суд має також всі підстави дійти висновку, що дійсно мали місце демонстрація обвинуваченим навчальних гранат під час вчинення ним хуліганства та погрози, щодо їх застосування, що підтвердили допитані судом свідки, покази яких наведені вище.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 на ту обставину, що він нікому не погрожував, а його дружині було відомо, що гранати є сувенірними спростовуються показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_12 та потерпілої ОСОБА_3 .В. , з огляду на що обрана обвинуваченим та захистом позиція розцінена судом як спроба уникнути покарання.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинуваченого кваліфікуючої ознакивчинення хуліганства із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, як він визначений органом досудового розслідування, суд наголошує про наступне.

Так, згідно пункту 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 вів 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» при вирішенні питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

В пункті 11 вищевказаної постанови зазначено, що до заздалегідь заготовлених предметів, які хоч і не зазнали якоїсь

попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були

приготовлені винним для заподіяння тілесних ушкоджень, можна віднести будь-які предмети (господарський, садовий або складний ніж, молоток, шило, ножиці, гумовий кийок, тощо), якими реально можна заподіяти тілесні ушкодження і які умисно й цілеспрямовано приховані чи принесені на місце вчинення злочину і були застосовані при вчиненні хуліганства.

Тобто, предмети, заздалегідь заготовлені для заподіяння тілесних ушкоджень, це такі, які за своїми обєктивними фізичними властивостями не піддавалися будь-якому попередньому обробленню і залишаються у первинному вигляді придатні для заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого.

Крім того в даному випадку характерним є те, застосування заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень предмета, передбачає таке умисне використання їх вражаючих властивостей, при якому потерпілому заподіюються тілесні ушкодження, або виникає реальна небезпека їх заподіяння.

Як вбачається з висновку експерта №105 від 31.12.2014 року вилучені у ОСОБА_3 предмети являються навчальними гранатами типу РГД-5 та Ф-1 та не являються вибуховими пристроями ( боєприпасами)(а.с. 121-134), тобто є такими за допомогою яких неможливо заподіяти тілесні ушкодження.

Отже, кваліфікація дій обвинуваченого за ч.4ст.296 КК Українине знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 реально не мав на меті та не міг би з врахуванням особливостей самих гранат, заподіяти будь-кому тілесні ушкодження та не міг створити при встановлених судом обставинах, реальної загрози життю або здоров'ю людей.

Крім того, стороною обвинувачення не доведено можливість заподіяння учбовими гранатами тілесних ушкоджень, або наявність реальної загрози для життя та здоров`я громадян.

Також стороною обвинувачення не доведено належними доказами наявність нанесення ударів обвинуваченим потерпілій ОСОБА_1, а тому такі твердження судом не враховуються.

З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням положеньст.337 КПК Українищодо меж судового розгляду, вважає, що правова кваліфікація дій обвинуваченого підлягає зміні в сторону її помякшення, а висунуте обвинувачення слід визнати доведеним в частині вчинення ОСОБА_3 грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та проявилось у демонстрації навчальних грант.

Таким чином, оцінюючи у сукупності зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, які повністю узгоджуються між собою, суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Також суд зазначає, що стороною обвинувачення, як доказ по даній справи надано протокол огляду місця події від 25.12.2014 року, із змісту якого вбачається, що була оглянута ділянка, яка розташована напроти будівлі Заводського районного суду м. Миколаєва де виявлено дві гранати (.а.с.111-112).

Однак, як вбачається з показів обвинуваченого ОСОБА_3 та даних, які містяться в рапорті командира роти №3 БПС ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_15 від 25.12.2014 року, гранати ОСОБА_3 передав саме ОСОБА_16

З врахуванням вищезазначеного вказаний доказ суд визнає недостовірним та не приймає до уваги.

Крім того стороною обвинувачення також надано протокол огляду предмета від 04.01.2015 року, а саме компакт-диска лазерних систем зчитування інформації без посилання на джерело його отримання, що суперечить вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства, а тому вказаний доказ суд визнає недопустимим.

Суд не бере до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_3 та твердження захисника ОСОБА_2 про те, що хуліганських дій ОСОБА_3 не вчиняв, а лише з`ясовував особисті відносини із своєю дружиною, оскільки з`ясування особистих відносин між обвинуваченим і потерпілою ОСОБА_1 переросло у грубе порушення громадського порядку яке було вчинене обвинуваченим саме з мотивів явної неповаги до суспільства, враховуючи, те що обвинувачений перебував в приміщенні державної установи Заводського районного суду м. Миколаєва та демонстрація гранати навіть і учбової свідчить про особливу зухвалість проявлену обвинуваченим по відношенню до суспільства.

Призначення покарання та інші процесуальні дії.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини справи, а також його особу.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово є працює, вчинене ним кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості відповідно до ст. 12 КК України відноситьсь до категорії середньої тяжкості, відповідно до висновку амбулаторної судово- психіатричної експертизи №38 від 30.01.2015 року ОСОБА_3 міг та зараз має віддавати звіт своїм діям та керувати ними, тобто є осудним.

Інших належних даних щодо особи обвинуваченого ані стороною обвинувачення, ані стороною захисту не надано, а тому вони судом не враховуються.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З врахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75 та 76 КК України та покладенням обов`язків.

В силу ст. 126 КПК України процесуальні витрати в кримінальному провадженні за проведення судово- вибуховотехнічної експертизи на суму 860 грн. 86 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.

В силу ст. 100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні - два підшивачі типу УЗРГ та два корпуси навчальних гранат типу Ф-1 ТА РГД-5 - підлягають знищенню.

Застава внесена заставодавцем згідно ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.12.2014 року в порядку ч.11 ст. 182 КПК України підлягає поверненню заставодавцю.

Керуючись ст. ст. 370, 373,374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначити 2 (два) роки обмеження волі.

На підставіст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1(одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язок не виїжджати без дозволу кримінально-виконавчій інспекції за межі України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово- вибуховотехнічної експертизи в розмірі 860 грн. 86 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді застави після набрання вироком законної сили скасувати.

Повернути ОСОБА_17 внесену нею заставу на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 грудня 2014 року в розмірі 24158 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївської області на розрахунковий рахунок 37312006000573, МФО 826013, код отримувача 26299835.

Речові докази у кримінальному провадженні - два підшивачі типу УЗРГ та два корпуси навчальних гранат типу Ф-1 та РГД-5, які зберігаються в камері схову речових доказів Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївської області - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів дня його проголошення.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.

Роз`яснити ОСОБА_3 та його захиснику, що відповідно до вимог ч.3 ст. 376 КПК України вони мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя Л.В.Карікова

15.10.2015