Ухвала суду № 53026216, 07.10.2015, Бершадський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Справа № 126/3052/15-к

Провадження № 1-кс/126/672/2015

07 жовтня 2015 року м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

із секретарем Дончик О.А.

за участі прокурора Собчука В.В.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з транспортного засобу, накладеного в рамках кримінального провадження № 12015020090000178, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12015020090000178 про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3,4 ст. 185 КК України.

6 жовтня 2015 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1, в якому він просить скасувати арешт автомобіля ЗАЗ DAEWOO Т-13110, 2005 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 та передати йому на відповідальне зберігання, як законному представнику власника. Дане клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 будучи власником автомобіля ЗАЗ DAEWOO Т-13110, 2005 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, надав йому довіреність, якою уповноважив його бути представником у справах щодо даного транспортного засобу.

24.05.2015 року він за проханням ОСОБА_4 передав йому у тимчасове користування вищевказаний автомобіль, про що останній надав письмову розписку. 27.05.2015 року ОСОБА_4 було затримано у зв'язку з вчиненням крадіжки, а описаний транспортний засіб визнано речовим доказом, як засіб вчинення діяння. В подальшому ухвалою слідчого судді на даний автомобіль було накладено арешт, без відома власника, а тому він вважає, що у відповідності до вимог ст. 100 КПК України його слід як найшвидше повернути володільцю.

Вищевказане клопотання ОСОБА_1 підтримав в судовому засіданні з вищевикладених підстав та просив задовольнити.

Прокурор Собчук В.В. заперечував проти задоволення даного клопотання, оскільки вищевказаний автомобіль будучи знаряддям кримінального правопорушення, регулярно використовувався злочинною групою для прибуття на місце злочину, перевезення викраденого майна тощо, а тому визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та на нього накладено арешт. Зняття арешту з вищевказаного транспортного засобу може призвести до того, що його в подальшому не можна буде використати як речовий доказ.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд встановив, що відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. При цьому, саме ст. 170-174 КПК України описує порядок та підстави накладення арешту на майно.

Арешт на автомобіль ЗАЗ DAEWOO Т-13110, 2005 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 було накладено на підстави ухвали слідчого судді № 148/1166/15-к в травні 2015 року. Ухвали даної категорії можуть бути оскаржені в апеляційній інстанції, однак суду не надано відомостей про те, що вказана ухвала була оскаржена власниками чи володільцями даного транспортного засобу, що вказує на те, що обставини, які передували накладенню арешту на даний автомобіль встановлені та ніким не оспорені. На даний час в провадженні Бершадського районного суду перебуває кримінальне провадження № 12015020090000178 про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3,4 ст. 185 КК України.

Ч. 1 ст. 174 КПК України визначає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Ч. 4 цієї ж статті говорить те, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Отже, аналізуючи вищевказане в сукупності, суд вважає, що скасування арешту на транспортний засіб, який є речовим доказом у даному кримінальному провадженні є передчасним, оскільки речові докази судом не досліджувались, кримінальне провадження по суті не розглядалось, що не дає змогу суду визначитись чи виникне в подальшому потреба у дослідженні даного автомобілі. При цьому його подальше використання може призвести до зміни, чи пошкодження, а тому не дасть змоги в повній мірі оцінити вказаний речовий доказ. Крім того, заявником не надано суду правовстановлюючого документа, який би підтвердив право власності на описаний транспортний засіб.

Тому суд вважає, що клопотання ОСОБА_6 є передчасним та необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 100, 170-174, 350, 373,

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з транспортного засобу, накладеного в рамках кримінального провадження № 12015020090000178 - відмовити.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Суддя Р. В. Хмель