У Х В А Л А
1 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Кривенди О.В.,
суддів: Коротких О.А., Маринченка В.Л., -
розглянувши заяву Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України (яка є правонаступником Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів України; далі - Митниця) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Митниці про визнання протиправними і скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року, позов задовольнив частково.
Вищий адміністративний суд України постановою від 25 березня 2015 року рішення суду апеляційної інстанції скасував, а постанову суду першої інстанції змінив в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та порядку її виконання.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Митниця звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У заяві Митниця посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Кодексу законів про працю України, Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 28 травня, 30 червня, 1, 14 липня 2015 року (справи №№ К/9991/1765/11, К/9991/45955/12, К/9991/10245/11, К/800/37534/14 відповідно), які, на думку Митниці, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Проте долучені ухвали суду касаційної інстанції від 1, 14 липня 2015 року не можна вважати такими, що дають передбачені пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки цими рішеннями у частині, що стосується стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (про що йдеться у заяві) не вирішено спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи, а відтак, ухвали не містять висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права, про які йдеться у заяві.
Аналіз же судового рішення, про перегляд якого подано заяву, та наданих для порівняння ухвал Вищого адміністративного суду України від 28 травня та 30 червня 2015 року не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними і скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії за заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: О.А. Коротких В.Л. Маринченко
Судове рішення № 53026137, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 01.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/1454/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: