Рішення № 53024931, 27.10.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2015 р.Справа № 922/5550/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом акціонерної компанії "Харківобленерго", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, м. Харків, код 00131954; до Ізюмської районної державної адміністрації, 64300, Харківська область, м. Ізюм, пл.. Центральна № 1, код 04059527; про стягнення 3373,82 грн. за участю представників:

позивача ОСОБА_2, довіреність №01-42юр/3206 від 30.04.2015р.;

відповідача - не з"явився.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Ізюмської районної державної адміністрації, про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 3373,82 грн., з яких: сума заборгованості за перевищення договірних величин в сумі 245,19 грн., пеня в сумі 2262,74 грн., 3% річних в сумі 119,45 грн., інфляційні в сумі 746,44 грн.

Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 61-205 від 30.07.2004р. в частині не повної та не своєчасної оплати за поставлену електричну енергію, в зв'язку з чим, окрім суми основного боргу, відповідачу нарахована пеня на підставі п. 4.2.1. договору, інфляційні нарахування на суму заборгованості, а також 3% річних. В якості правових підстав позову вказує на норми ст.ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 01.10.2015 за позовною заявою порушено провадження у справі № 922/5550/15 та призначено її до розгляду на 12 жовтня 2015 року.

Оскільки, представники сторін 12.10.2015 в судове засідання не зявилися, витребувані судом докази не надали, розгляд справи було відкладено на 19.10.2015р.

В судовому засіданні 19.10.2015р. представник позивача ОСОБА_1 довіреність № 01-42 юр/3207 від 30.04.2015р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 19.10.2015р. не з'явився, свого повноважного представника у судове засідання не направив, про причини не явки суд не повідомив, витребувані документи та відзив на позовну заяву не надав, при цьому відповідач повідомлений про розгляд господарським судом справи, оскільки поштове повідомлення про направлення відповідачу ухвали суду про порушення провадження по справі повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового звязку про її отримання 07.10.2015р. Отже, відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги. У судовому засіданні представник позивача долучив до матеріалів справи докази перевищення лімітів електроенергії відповідачем в квітні 2015 року.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, в разі необхідності - ознайомлення з матеріалами справи, надання доказів на підтвердження своєї позиції по суті спору тощо).

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

30.07.2004р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач) та Ізюмською районною державною адміністрацією (відповідач) укладено договір № 61-205 про постачання електричної енергії (далі договір), відповідно до умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

У зв'язку з прийняттям нової редакції Правил користування електричної енергії згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 105 від 04.02.2010р., сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 61-205 від 30.07.2004р. та виклали його в новій редакції, а саме: за умовами п.1 договору позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а відповідач оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п.1 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору сторонами розрахунковий період встановлено відповідачу з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до п.4.5 додатку № 2 до договору відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Для проведення остаточного розрахунку відповідач, протягом трьох робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду, повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії та здійснити його оплату протягом п'яти операційних днів з дня його отримання (п.5).

За умовами п.9.4 договору, зазначений договір пролонгований сторонами на 2015 рік.

Пунктом 4.1 додатку № 2 до договору сторони передбачили здійснення оплати, зокрема, за такий вид нарахувань як підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16.06.05 р. № 743, встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме п.7 передбачає - енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.4.2 "Правил користування електричною енергією" (далі Правила), п.5.2 договору та п.7 Порядку постачання електричної енергії споживачам (далі - Порядок) між сторонами визначені договірні величини споживання електроенергії та потужності на 2015 рік, про що укладено Додаток № 1 до договору, відповідно до якого на квітень 2015р. відповідачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 3850кВт/г.

Абзацом 3 п.11 "Порядку", п.4.4 "Правил" (із змінами та доповненнями від 22.11.06 р. № 1497) та п.5.2 договору передбачено, що відповідач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Протягом розрахункового періоду відповідач із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії у квітні 2015р. не звертався.

З матеріалів справи судом вбачається, що відповідачем у квітні 2015р. була використана електрична енергія в обсягах, що перевищують договірні величини на 175кВт/г.

Відповідно до вимог п.6.14 "Правил", позивачем були складені повідомлення № 3859 від 12.05.15р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду, згідно яких споживача повідомлено про порушення ним ст.26 Закону України "Про електроенергетику", якою передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації (позивача) двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною, яка за квітень 2015р. складає 245,19 грн.

На адресу відповідача направлялися рахунки на оплату боргу за використану електроенергію з перевищенням договірних величин, які останнім сплачені не були.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за квітень 2015р. складає 245,19 грн. є обґрунтованою і підтвердженою матеріалами справи.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За змістом пункту 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3 % річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку №2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Відповідно до п.6 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії, сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, позивач проводить відповідачеві нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач зобов'язання за договором виконував належним чином та поставив відповідачу електричну енергію відповідно до умов договору.

За твердженнями позивача, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриману електроенергію своєчасно не розрахувався, у зв'язку з чим у нього перед позивачем за період з листопада 2014р. по серпень 2015р., згідно з розрахунками наведеними у матеріалах справи, утворилась заборгованість: по пені 2262,74 грн., нарахованої на підставі п.4.2.1. договору, за період травень 2015р. - серпень 2015р., по 3% річних 119,45 грн., за період травень 2015р. - серпень 2015р., та індексу інфляції 746,44 грн. за травень 2015р. - липень 2015 р.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 р., зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідач доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про своєчасну сплату вартості використаної електричної енергії за період листопад 2014р. липень 2015р. не надав, при цьому з нарахуванням розмірів індексу інфляції в сумі 746,44 грн., 3% відсотків річних у сумі 119,45 грн. та пені в розмірі 2262,74 грн., погодився, про що свідчить підписаний сторонами акт звірки розрахунків за енергопостачання станом на 01.09.2015р. (а.с.54).

Дослідивши подані позивачем розрахунки пені, річних та інфляційних, здійснивши їх перевірку, судом встановлено обґрунтованість нарахованих позивачем сум, в тому числі відповідність розрахунку пені вимогам ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», оскільки умовами договору передбачено можливість нарахування пені за порушення строків оплати використаної електроенергії понад встановлений даним Законом 6-ти місячний термін.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за нараховану пеню в розмірі 2262,74 грн., індекс інфляції в розмірі 746,44 грн., 3% відсотки річних у сумі 119,45 грн. та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 245,19грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при задоволенні позову судовий збір в розмірі 1218,00грн. суд покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ізюмської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 04059527, 64300, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", код ЄДРПОУ 00131954, 61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149:

- на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823 245,19грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії;

- на п/р 26005474695 в АТ «ОСОБА_3 Аваль" м. Київ, МФО 380805 - 746,44грн. інфляційних, 119,45грн. 3% річних, 2262,74грн. пені.

3. Стягнути з Ізюмської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 04059527, 64300, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" код 00131954, 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на п/р 26003010050912 АТ "ОСОБА_4 Ворота", МФО 351931 - 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 30.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_5