Ухвала суду № 53023660, 21.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 876/10632/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання:Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд ОСОБА_1» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд ОСОБА_1» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, з участю прокурора м. Івано-Франківська, про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_2 «Трейд ОСОБА_1» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення відповідача №0016201503 від 28.08.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 74448,46 грн., у тому числі за основним платежем - 59286,77 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 15161,69 грн..

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята із порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує, що відповідач провів документальну невиїзну перевірку позивача за відсутності для цього підстав, не повідомив позивача про проведення такої перевірки і не витребовував у позивача жодних документів. Також апелянт зазначає, що земельна ділянка, на якій розміщена будівля дитячого садочку орендувалася ТОВ «Турбота» у Івано-Франківської міської ради. Після купівлі позивачем приміщення дитячого садочку у ТОВ «Турбота» позивач звертався до Івано-Франківської міської ради про укладення договору оренди земельної ділянки, але з вини Івано-Франківської міської ради договір оренди не був укладений. Згідно договору купівлі-продажу дитячого садка від 13.10.2011 року площа дитячого садка становить 1989,7 кв.м., а тому до Товариства переходить право на користування земельною ділянкою площею 1989,7 кв.м.. Згідно самостійно проведеного позивачем розрахунку розмір плати податку на землю може становити 12137,42 грн.. На думку апелянта суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що при придбанні приміщення дитячого садка до позивача перейшло право користування земельної ділянкою площею 0,9585 га. і що позивач повинен сплачувати земельний податок за цю земельну ділянку.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 21.10.2014 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та зявились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено, що 02.08.2013 року відповідачем ДПІ у м. Івано-Франківську проведена документальна невиїзна перевірка позивача ОСОБА_2 «Трейд ОСОБА_1» щодо сплати земельного податку, за результатами якої складений акт від 02.08.2014 року за №834/1503/36322071 (а.с. 8-9).

Перевіркою встановлені порушення: п.49.1, п.49.2 ст. 49, п.63.3 ст.63, п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287 ПК України, внаслідок чого Товариством не подано податкову звітність зі сплати земельного податку за 2011, 2012, 2013 роки та занижено земельний податок за період з 13.10.2011 року по 2013 рік на загальну суму 85710,96 грн.

На підставі вказаного вище акта перевірки відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення №0016201503 від 28.08.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 74448,46 грн., у тому числі за основним платежем - 59286,77 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 15161,69 грн. (а.с. 7).

Із змісту акту податкової перевірки та із наданих розрахунків видно, що розмір грошового зобов'язання зі сплати земельного податку у ППР визначено за період із 13.10.2011 року по 17.12.2012 року, тобто за період дії договору купівлі-продажу будівлі дитячого садка, в тому числі за 2011 р. у сумі 10864,77 грн., за 2012 рік у сумі 48422 грн., разом складає 59286,77 грн..

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що згідно договору оренди землі від 24.11.2005 року Івано-Франківська міська рада передала ОСОБА_2 «Турбота» в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку на вул. Січових Стрільців, 76-б в м.Івано-Франківську площею 0,9585 га., для обслуговування приміщення дитячого садка (а.с. 30, 35-36).

13.10.2011 року між ОСОБА_2 «Трейд проперті груп» (покупець) та ОСОБА_2 «Турбота» (продавець) укладено договір купівлі-продажу дитячого садка, відповідно до умов якого покупець придбав у продавця будівлю дитячого садка за адресою по вул. Січових Стрільців 76-б у м. Івано-Франківську, загальною площею 1989,7 грн.. У пункті 1.5 цього договору вказано, що будівля дитячого садка знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 2610100000:06:003:0037 (а.с. 56-58).

Вказаний договір купівлі-продажу від 13.10.2011 року було розірвано 17.12.2012 року (а.с. 59, 91).

Матеріалами справи, в тому числі технічною документацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.04.2013 року підтверджується, що площа земельної ділянки під забудовою по вул. Січових Стрільців 76-б у м. Івано-Франківську за кадастровим номером 2610100000:06:003:0037 становить 9587 м.кв., а нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки під забудовою становить 520,47 грн. (а.с. 62, 90).

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до ст. 377 ЦК України (тут і надалі в редакції на час розглядуваних правовідносин), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Відповідно до п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктами п.49.1, 49.2 ст.49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.п.271.1.1, 271.1.2 п.271.1 ст.271 ПК України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п.286.1, п.286.2 ст.286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок позивача сплачувати земельний податок виник з дня фактичного правомірного користування земельною ділянкою, оскільки закон не передбачає звільнення від сплати цього податку землекористувачів у разі відсутності документів, що підтверджують право користування. Тобто, з моменту набуття права власності на будівлю дитячого садка у набувача ТОВ «Трейд ОСОБА_1» виникло право (власності чи користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об'єкт, а з ним і обов'язок сплачувати земельний податок (орендну плату).

З врахуванням площі земельної ділянки 0,9587 га. під забудовою по вул. Січових Стрільців 76-б у м. Івано-Франківську за кадастровим номером 2610100000:06:003:0037, яка перейшла до позивача згідно договору купівлі-продажу від 13.10.2011 року, та нормативної грошової оцінки 1 кв.м. цієї земельної ділянки 520,47 грн., відповідачем вірно проведено розрахунок розміру земельного податку за період дії цього договору із 13.10.2011 року по 17.12.2012 року, в загальному розміру 59286,77 грн..

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що розмір земельного податку слід визначати із площі 1989,7 м.кв., оскільки це є площа приміщення дитячого садка, а не площа земельної ділянки.

Крім цього, суд першої інстанції вірно врахував відсутність доказів того, що земельна ділянка за кадастровим номером 2610100000:06:003:0037 протягом розглядуваного періоду зазнавала поділу і перебувала в користуванні інших осіб.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 21.10.2014 р. винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд ОСОБА_1» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд ОСОБА_1» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.10.2015 року.