Постанова № 53023148, 01.11.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2015 року Справа № П/811/3298/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючої судді Кравчук О.В., суддів Дегтярьової С.В., Хилько Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Побочій О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представник відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Кіровограді адміністративну справу

за позовом кандидата у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Кіровоградської обласної ради ОСОБА_1 від Регіональної організації Політичної партії Опозиційний блок

до Кіровоградської міської виборчої комісії Кіровоградської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся кандидат у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Кіровоградської обласної ради ОСОБА_1 від Регіональної організації Політичної партії „Опозиційний блок (далі позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської міської виборчої комісії Кіровоградської області (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Кіровоградської міської виборчої комісії Кіровоградської області щодо відмови в задоволенні скарги в повному обсязі;

- зобовязати Кіровоградську міську виборчу комісію провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №350876 по виборах депутатів Кіровоградської обласної ради Кіровоградської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 жовтня 2015 року позивач звернувся до Кіровоградської міської виборчої комісії Кіровоградської області зі скаргою, у якій повідомив відповідача про ряд порушень виборчого законодавства, що відбулися на виборчій дільниці №350876. Факт вчинення таких порушень позивач засвідчив відповідними актами про виявлення порушень виборчого законодавства.

Натомість відповідач, на думку ОСОБА_1, протиправно відмовив йому у задоволенні такої скарги повністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, однак надав суду свої письмові заперечення проти позову, у яких, посилаючись на недоведення заявником порушення субєктом оскарження (ДВК №350876) законодавства про місцеві вибори, наголосив на повному невизнанні позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, показання свідків, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2015 року кандидат у депутати в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Кіровоградської обласної ради ОСОБА_1 від Регіональної організації Політичної партії „Опозиційний блок звернувся до Кіровоградської міської виборчої комісії Кіровоградської області зі скаргою щодо порушень Закону України „Про місцеві вибори, у якій просив визнати дії ДВК №350876 такими, що не відповідають вимогам Закону України „Про місцеві вибори, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси виборців, а також, провести повторний підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Кіровоградської обласної ради на виборчій дільниці № 350876 (а.с. 7-8).

Так, у вказаній скарзі мова йде про порушення дільничною виборчою комісією №350876 вимог виборчого законодавства, а саме:

-дільнична виборча комісія, всупереч вимогам частини дванадцятої статті 79 Закону України „Про місцеві вибори спершу розпочала підрахунок голосів виборців по виборах міського голови;

-на зазначеній дільниці в порушення статті 65 вказаного Закону не було зареєстровано офіційним спостерігачем від РОПП „Опозиційний Блок ОСОБА_2;

-на ДВК були факти визнання недійсними бюлетенів, проте рішення стосовно визнання бюлетенів недійсними не виносились на голосування членами ДВК, а отже до протоколу про підрахунок голосів виборців вносились недостовірні дані.

До скарги позивачем додані, зокрема: копії актів про виявлення порушень виборчого законодавства від 25 жовтня 2015 року о 13 год 40 хв. та від 26 жовтня 2015 року о 02 год. 07 хв. (а.с. 9-10)

За наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 29 жовтня 2015 року Кіровоградська міська виборча комісія винесла постанову № 100, якою відмовила позивачеві у задоволенні його скарги у повному обсязі.

Так, відповідач зазначив, що у доданому до скарги Акті про виявлення порушення Закону, складеному 25 жовтня 2015 року о 18 год. 40 хв., наявні підписи лише двох осіб. При цьому в акті відсутні місце проживання та адреси осіб, що його підписали, що не відповідає вимогам пункту 8 частини сьомої статті 65 Закону України „Про місцеві вибори.

Аналогічні зауваження висловлено і щодо Акта про виявлені порушення від 26 жовтня 2015 року о 02 год 07 хв., складеного на підтвердження факту порушення ДВК № 350876 черговості підрахунку виборчих бюлетенів.

Щодо вказаного у скарзі порушення процедури факту визнання недійсними бюлетенів відповідач встановив, що під час підрахунку голосів ДВК №350876 виборчі бюлетені, визнані недійсними, не викликали сумнівів, тому голосування по таких виборчих бюлетенях не проводилсь.

Крім того, відповідач зауважив, що на момент початку та під час підрахунку голосів виборців ДВК № 350876 ніяких скарг та заяв від спостерігачів, кандидатів у депутати, уповноважених осіб, а також членів самої ДВК щодо порушення порядку підрахунку голосів виборців не надходило. Відповідних актів про порушення виборчого законодавства складено не було.

За таких умов відповідач дійшов висновку, що субєктом звернення зі скаргою не доведено порушення субєктом оскарження законодавства про місцеві вибори, а наявних у матеріалах справи доказів недостатньо для встановлення цього факту субєктом розгляду скарги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост (далі - місцеві вибори) регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства, визначені Законом України Про місцеві вибори від 14 липня 2015 року №595-VIII (далі Закон).

Вказаним Законом, серед іншого, унормовується порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються місцевих виборів, субєктами виборчого процесу.

Так, відповідно до частини першої статті 94 Закону кандидат, його довірена особа, місцева організація політичної партії, кандидати від якої зареєстровані на відповідних місцевих виборах, її представник в територіальній виборчій комісії або уповноважена особа, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, а також виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 95 - 98 цього Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Закону скарга на рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, члена цієї комісії, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування, може бути подана до виборчої комісії вищого рівня у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 96 Закону скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі та має містити, зокрема, суть порушеного питання та виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги; у разі їх наявності зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги (або зазначення про відсутність таких осіб).

У свою чергу, за змістом частини сьомої статті 97 Закону, скарга, яка відповідає вимогам частини першої статті 96 Закону та стосується порушення, яке мало місце в день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування на дільниці, подана до територіальної виборчої комісії, розглядається відповідною територіальною виборчою комісією у дводенний строк з дня її подання.

Розгляд скарги виборчою комісією здійснюється з обов'язковим своєчасним повідомленням суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, телефонограмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги. Неприбуття на засідання суб'єкта розгляду скарги, осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги (частина девята статті 97 Закону).

Частиною першою статті 99 Закону презюмується, що рішення виборчої комісії за результатами розгляду скарги має бути законним і обґрунтованим.

Так, згідно частини третьої вказаної статті Закону під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) суб'єкта оскарження виборча комісія вирішує:

1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;

2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалася (вчинялася) суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд скарги до повноважень суб'єкта її розгляду;

4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення або відмовити в їх задоволенні;

5) чи належить поновити порушені права або законні інтереси суб'єкта звернення іншим способом;

6) які рішення слід зобов'язати прийняти або які дії, що випливають з факту визнання оскаржуваних дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.

Як вбачається зі змісту частини першої статті 98 Закону, доказами, на підставі яких виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:

1) письмові документи і матеріали (у тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

2) письмові пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, закладів, підприємств, установ, організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги, в тому числі членів виборчої комісії, на виконання повноважень виборчої комісії;

3) речові докази;

4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.

При цьому, згідно з частиною другою статті 98 Закону докази виборчій комісії надають суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження, заінтересовані особи. Водночас, виборчій комісії - суб'єкту розгляду скарги, надане право звернутися із запитом (витребувати) додаткові докази за власною ініціативою або за зверненням суб'єкта звернення, суб'єкта оскарження, заінтересованих осіб.

Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не нададуть доказів для підтвердження обставин, на які вони посилаються, виборча комісія вирішує справу на підставі наявних доказів (частина третя статті 98 Закону).

Отже, виборча комісія суб'єкт розгляду скарги має право звертатися із запитом (витребовувати) додаткові докази, проте не зобовязана вчиняти ці дії. При цьому, як суб'єкт звернення зі скаргою, так і суб'єкт оскарження, а також заінтересовані особи повинні надати відповідні докази виборчій комісії на підтвердження своїх доводів.

Вбачається, що скарга ОСОБА_1 про порушення ДВК № 350876 законодавства про місцеві вибори ґрунтується на трьох епізодах: про відмову у реєстрації офіційним спостерігачем від РОПП „Опозиційний Блок ОСОБА_2; про порушення черговості підрахунку бюлетенів (першочергово було проведено підрахунок голосів виборців з виборів міського голови) та про порушення процедури визнання бюлетенів недійсними.

Відтак, у відповідності до частини першої статті 98 Закону відповідачу належало встановити наявність чи відсутність кожної із зазначених обставин, що обґрунтовують вимоги скаржника, насамперед, на підставі поданих субєктом звернення зі скаргою доказів.

Суд наголошує, що згідно частини пятої статті 98 Закону обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, доказова інформація щодо порушень виборчого законодавства ДВК № 350876 в частині відмови у реєстрації офіційного спостерігача та порушення порядку підрахунку бюлетенів містилася у доданих ОСОБА_1 до скарги актах від 25 жовтня 2015 року та 26 жовтня 2015 року відповідно (а.с. 9-10).

Вказані акти складені ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є офіційним спостерігачем від ПП „Рідне місто у багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Кіровоградської обласної ради, а ОСОБА_3 офіційним спостерігачем від цього ж субєкта виборчого процесу у багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Кіровської районної у місті ради (а.с. 14,16).

У свою чергу, Законом передбачено, що уповноважена особа місцевої організації партії, кандидати в депутати від якої зареєстровані у багатомандатному виборчому окрузі має право в разі виявлення порушень цього Закону скласти відповідний акт, який підписується нею та не менш як двома виборцями, які засвідчують це порушення, та подається до відповідної виборчої комісії (пункт 6 частини шістнадцятої статті 61 Закону).

З урахуванням зазначених норм, акт про порушення законодавства, складений уповноваженою особою місцевої організації партії у територіальній виборчій комісії є джерелом доказування у розумінні статті 98 Закону України „Про місцеві вибори.

Оскільки зазначені акти складені одноособово та підписані лише одним виборцем, не містять даних і підписів інших осіб - виборців, суд вважає, що у спірних правовідносинах акти про виявлення порушень виборчого законодавства від 25 жовтня 2015 року о 13 год 40 хв. та від 26 жовтня 2015 року о 02 год 07 хв не можна вважати належними доказами порушення прав позивача.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили суду, що обізнані були про вимоги, які висуваються Законом до актів про порушення виборчого законодавства, однак з огляду на пізній час не могли знайти достатню кількість виборців для підписання таких актів.

Проте, ОСОБА_2 повідомила суду, що їй відмовили у реєстрації як офіційного спостерігача на виборчій дільниці №350876 близько 19-00 год., що також підтверджено у судовому засіданні позивачем.

З огляду на те, що голосування на той час ще не було закінчене, суд вважає, що свідок та позивач мали обєктивну можливість скласти відповідний акт з дотриманням вимог статті 61 Закону, а тому безпідставними є посилання на неможливість скласти акт належним чином.

Разом з тим свідки повідомили, що були присутні на засіданні Кіровоградської МВК під час розгляду скарги ОСОБА_1 та мали на меті надати усні пояснення з приводу обставин, вказаних у складених ними актах. Однак, пояснення ОСОБА_3 не були взяті до уваги відповідачем, а свідка ОСОБА_2 на засіданні не заслухали.

Суд зазначає, що усні пояснення зацікавлених осіб, якими у даному випадку є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не є належними доказами у розумінні статті 98 Закону, а відтак їх обґрунтовано не взято відповідачем до уваги при розгляді скарги ОСОБА_1

Водночас, позивач не навів суду інших доказів, якими мали підтверджуватися викладені у його скарзі обставини.

Зважаючи на викладене, суд погоджується із висновками відповідача про те, що ОСОБА_1 не доведено порушення ДВК №350876 вимог виборчого законодавства в частині недопущення офіційного спостерігача на виборчу дільницю та недотримання черговості підрахунку бюлетенів на дільниці.

Щодо зазначеного позивачем порушення ДВК №350876 порядку визнання бюлетенів недійсними, суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту оскарженого рішення, Кіровоградська міська виборча комісія не спростувала заявленого ОСОБА_1 факту, що голосування щодо визнання недійсними окремих виборчих бюлетенів дільничною виборчою комісією не проводилося. Водночас, відповідач надав власну правову оцінку таким діям ДВК №350876, зазначивши, що виборчі бюлетені, визнані недійсними, не викликали сумнівів, а тому голосування щодо визнання їх недійсними не проводилось.

Так, частиною 27 статті 79 Закону визначено, що недійсними вважаються виборчі бюлетені:на яких відсутня печатка цієї дільничної виборчої комісії; на яких зроблено більш як одну позначку; на яких не поставлено жодної позначки; в яких не відірвано контрольний талон; з яких неможливо з інших причин установити зміст волевиявлення виборця; до яких не внесено зміни, передбачені частиною тринадцятою статті 75 цього Закону, або внесено зміни без відповідного рішення чи внесено зміни невідповідно до такого рішення.

При цьому, за змістом частини 27 статті 79 Закону, визнання виборчого бюлетеня недійсним дільничною виборчою комісією шляхом голосування відбувається лише у разі виникнення сумнівів щодо дійсності виборчого бюлетеня. При цьому кожен член дільничної виборчої комісії має право особисто оглянути виборчий бюлетень. На час огляду виборчого бюлетеня підрахунок інших виборчих бюлетенів припиняється. Відповідне рішення та результати голосування фіксуються у протоколі засідання комісії.

У даному контексті суд враховує також показання свідка ОСОБА_3Є, який був присутній на засіданні ДВК №350876 при підрахунку виборчих бюлетенів та повідомив суду, що сумнівів щодо дійсності виборчих бюлетенів жоден із присутніх на засіданні не висловлював. Крім того, свідок вказав, що деякі із присутніх на засіданні осіб оглядали виборчі бюлетені, однак будь-яких зауважень чи пропозицій щодо їх дійсності не висловлювали.

За таких умов, на думку суду, оскаржений ОСОБА_1 порядок визнання бюлетенів недійсними не може бути кваліфікований як порушення ДВК №350876 вимог виборчого законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Кіровоградської міської виборчої комісії Кіровоградської області від 29 жовтня 2015 року № 100 про розгляд скарги ОСОБА_1 прийняте відповідачем обґрунтовано та правомірно, у відповідності до вимог частини третьої статті 99 Закону. Отже, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Кіровоградської міської виборчої комісії Кіровоградської області щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Як встановлено у судовому засіданні, позовна вимога щодо зобовязання відповідача провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №350876 по виборах депутатів Кіровоградської обласної ради Кіровоградської області ґрунтується на тих самих доводах позивача, що були зазначені у скарзі ОСОБА_1 та є похідною від позовної вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача про відмову у задоволенні такої скарги.

Зважаючи на встановлені вище обставини щодо недоведення фактів порушення виборчого законодавства ДВК №350867, суд не вбачає підстав для задоволення такої вимоги позивача.

За змістом статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у сувязі з приписами частини девятої статті 172 цього Кодексу, з позивача належить стягнути несплачений ним при поданні адміністративного позову до суду судовий збір у розмірі 974,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 160-165, 167, 172, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 974,40 грн. (девятсот сімдесят чотири гривні, сорок копійок) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31210206784002, отримувач коштів: УК у м.Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016; Код ЄДРПОУ: 38037409; Код класифікації доходів бюджету: 22030001).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у дводенний строк з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Головуючий суддя О.В. Кравчук

суддя С.В. Дегтярьова,

суддя Л.І. Хилько