Рішення № 53022694, 26.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/150/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015 Справа № 908/5275/15

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40; адреса для листування: представник ТДВ Інтер-Ріск Україна 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, оф. 147)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А)

про стягнення 27 593,00 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА про стягнення 27593,00 грн. суми сплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 993, 1187, 1188 та ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України Про страхування, а також норми Закону України Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Вказує, що відповідно до наведених норм права до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Вважає, що в даному випадку відповідальним по відшкодуванню збитків є Приватне акціонерне товариство Українська акціонерна страхова компанія АСКА, як страховик, відповідно до положень Закону України Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів в межах, передбачених договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліси) власників наземних транспортних засобів № АВ/4449102 та АВ/4449103.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5275/15, присвоєно справі номер провадження № 30/150/15, розгляд якої призначено на 26.10.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Приватне акціонерне товариство Українська акціонерна страхова компанія АСКА відповідач у справі у відзиві на позов фактично його визнав, зазначив, що вказане ДТП було визнано страховим випадком та призначено до оплати ПрАТ СК ПЗУ Україна 27593,00 грн., яка на момент розгляду справи судом не сплачена.

Позивач у судове засідання 26.10.2015 р. не зявився, надав заяву №137372/1 від 26.10.2015 р. про розгляд справи без участі представника позивача у звязку з неможливістю явки.

Відповідач у судове засідання 26.10.2015 р. не зявився, у відзиві на позов просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі незявлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обовязком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 26.10.2015 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2012 р. між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна (Страховиком, позивачем у справі) та ОСОБА_1 (Страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту серія АМ № 043298 (надалі - Договір страхування), предметом якого є страхування автомобіля марки Hyundai Tucson, держ. реєстр. № НОМЕР_1, що належить Страхувальнику.

Термін дії договору встановлено з 27.10.2012 р. по 26.10.2013 р.

Відповідно до довідки № 9230630 від 15.08.2013 р. ВДАІ ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області, 14.07.2013 р. в м. Дніпропетровську на перехресті вулиць Набережна Заводська та Павлова сталася дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобіля марки Hyundai Tucson, д.н. № НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Iveco, д.н СВ9671АІ з напівпричепом Pacton 3142D д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.

У звязку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору серія АМ №043298 від 26.10.2012 р., Страхувальник 16.07.2013 р. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Зазначена вище ДТП відповідно до умов договору страхування та норм чинного законодавства України визнана позивачем страховим випадком, про що 22.08.2013 р. складено страховий акт № UA2013071400004/L01/02 відповідно до якого позивач визнав розмір нанесеної страхувальнику майнової шкоди у сумі 20014,90 грн. та 17.09.2013 р. складено страховий акт за № UA2013071400004/L01/03, відповідно до якого позивач визнав розмір нанесеної страхувальнику майнової шкоди у сумі 8578,10 грн.

Відповідно до Рахунку №3398 від 22.08.2013 р. ПП АЕЛІТА, враховуючи звіт №3323/13 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля автомобіля Hyundai Tucson, д.н. № НОМЕР_1 та калькуляції до нього експерта ОСОБА_4, замовлення-наряду №140587 на виконання робіт по ремонту та обслуговуванню автомобіля, фактична загальна вартість виконаних робіт з відновлювального ремонту пошкодженого в результаті ДТП, склала 28593,00 грн.

На виконання умов договору страхування на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, страхового акту та розрахунку суми відшкодування, позивач здійснив на користь Страхувальника виплату страхового відшкодування в розмірі 20014,90 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 15437 від 23.08.2013 р. та в розмірі 8578,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16094 від 18.09.2013 р.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.08.2013 р. у справі №199/8155/13-п водія автомобіля Iveco, д.н СВ9671АІ з напівпричепом Pacton 3142D д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні 14.07.2013 р. правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП внаслідок порушення Правил дорожнього руху України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який керував транспортним засобом Iveco, д.н СВ9671АІ з напівпричепом Pacton 3142D д.н. НОМЕР_2 визнаного винним у правопорушенні, на момент ДТП була застрахована відповідачем Приватним акціонерним товариством Українська акціонерна страхова компанія АСКА за полісами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/64449102 (станом на 14.07.2013 діючий) та №АВ/4449103 (станом на 14.07.2013 р. діючий).

Відповідно до полісу №АВ/64449102 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн, згідно полісу №АВ/4449103 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

За доводами позивача, оскільки в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини водія ОСОБА_3, та враховуючи, що на момент ДТП відповідальна особа мала поліс цивільної відповідальності, виданий відповідачем, обовязок відшкодувати заподіяну внаслідок ДТП шкоду покладається саме на ПрАТ «УАСК «АСКА».

23.10.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу в порядку суброгації № UА2013071400004 з повідомлення про виплату страхового відшкодування в сумі 28593,00 грн. та проханням перерахувати зазначені кошти в порядку регресу на наведені реквізити.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 27593,00 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали і фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 509 вказаного кодексу, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Кредитор у зобовязанні може бути замінений у випадках, встановлених законом, що передбачено ч. 2 ст. 512 Цивільного кодексу України.

Такий випадок встановлено ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", згідно із якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 25.12.2013 р. у справі №6-112цс13 при виплаті страховою компанією страхового відшкодування згідно ст. 993 Цивільного кодексу України до неї переходить право вимоги потерпілого, а не відбувається набуття такого права в порядку регресу.

Таким чином, зі змісту наведених правових норм, вбачається, що у звязку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобовязанні є потерпілий) до заподіювача.

Отже, вказані правовідносини за своєю природою є заміною кредитора у зобов'язанні, що передбачено п. 4 ст. 512 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд наголошує, що в даному випадку має місце заміна кредитора у зобовязанні і до позивача перейшли права в обсязі, належному первісному кредитору (потерпілому в ДТП).

Судом встановлено, що позивачем виплачено на користь потерпілого в ДТП страхове відшкодування у розмірі 20014,90 грн. та 8578,10 грн., а тому у спірному зобовязанні згідно ст. 512 Цивільного кодексу України відбулася заміна кредитора страхувальник (ОСОБА_1І.) передав страховику (ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відтак, здійснивши виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки Hyundai Tucson, держ. реєстр. № НОМЕР_1 на підставі договору добровільного страхування, позивач отримав право вимоги до страховика винної за спричинену шкоду сторони - у даному випадку до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 р. № 3-165гс-14 та постановах Вищого господарського суду України № 910/9742/14 від 11.11.2014 р. та № 905/2988/14 від 25.05.2015 р.

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована ПрАТ Українська акціонерна страхова компанія АСКА (поліс №АВ/64449102 та №АВ/4449103), а тому правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі "Закон").

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заміна кредитора в зобовязанні не змінює їх суті та норм, якими вони регулюються, а тому, страхова виплата має проводитися відповідачем на користь позивача в порядку та строки, визначені Законом та ст. 1194 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 вказаного кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону визначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Наведена норма поширюється і на позивача, який в силу проведеного відшкодування на користь потерпілого, згідно ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України став новим кредитором у зобовязанні, що виникло внаслідок заподіяння шкоди тобто особою, яка має право на відшкодування в розумінні Закону.

Згідно із п. 36.1 ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Тобто, в даному випадку строк виконання зобовязання страховика за полісом ОСЦВВТЗ обумовлений спливом визначеного Законом строку після подачі заяви.

Таким чином, момент виконання зобовязання страховика за полісом ОСЦВВТЗ (відповідача), що виникло внаслідок заподіяння шкоди при ДТП, і право вимоги, яке мав потерпілий, перейшли до страхової компанії, яка провела виплату (позивач), пов'язаний із направлення заяви в порядку п. 35.1 ст.35 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, позивач звернувся з відповідною заявою в порядку суброгації №6848-31 від 23.10.2013р. до відповідача.

Відповідач до матеріалів відзиву надав Страховий акт, в якому було визнано вказане ДТП страховим випадком та призначено до сплати ПрАТ СК ПЗУ Україна 27953,00 грн.

Разом з тим, як вказує сам відповідач на момент розгляду справи вказана сума не виплачена.

Матеріалами справи, а саме копією Витягу з БД МТСБУ стосовно інформації по полісу № АВ/4449102 підтверджується, що нарахована позивачем сума страхового відшкодування відповідає сумі матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Hyundai Tucson, д.н. № НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, який згідно з Висновком експертного дослідження склав 28593,00 грн., та ліміту відповідальності за Полісом № АВ/4449102 (50000,000 грн., 1000,00 грн. франшиза).

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 27593,00 грн. (28593,00грн. 1000,00 грн.) є обґрунтованою.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Підсумовуючи вищевикладене, здійснивши оцінку наявних у справі доказів, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, а також з огляду на відсутність заперечень відповідача щодо заявлених вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 27593,00 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна(м. Київ) до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) грошові кошти в сумі 27593 (двадцять сім тисяч пятсот девяносто три) грн. 00 коп. та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.10.2015 р.