Ухвала суду № 53022046, 03.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4798/14 Справа № 206/1511/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лисична Н.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Лисичної Н.М.

суддів Баранніка О.П., Колодяжної Н.Є.

при секретарі Яловій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 квітня 2014 р. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

12 березня 2014 р. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 квітня 2014 р. позовні вимоги Банку задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.04.2007 р., яка станом на 31.01.2014 р. становить 33.809 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за кредитом 10.037 грн. 20 коп., заборгованість по процентам 13.237 грн. 20 коп., заборгованість по комісії 8.448 грн. 73 коп., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф ( відсоткова складова) 1.586 грн. 16 коп. та судові витрати 338 грн. 09 коп.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

Відповідно до вимог ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно було встановлено, що 28.04.2007 р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н (а.с.7-13). Згідно умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 7.000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки.

Станом на 31.01.2014 р. заборгованість по кредитному договору складає 33.809,29 грн., а саме6 10.037,20 грн. заборгованість за кредитом; - 13.237,20 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 8.448,73 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; - 500 грн. щтраф (фіксована частина); - 1586,16 грн. штраф (процентна складова).

Як вбачається з наданих позивачем відомостей про стан погашення відповідачем кредиту та відсотків за його користування, то починаючи з 30 листопада 2010 р. відповідач перестав проводити погашення по кредиту (а.с. 5 звор.).

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно положень ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якої повязано його початок (ст.253 ЦК України).

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) .

За таких обставин включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону.

Отже аналіз ном ст..266, ч.2 ст.258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Відповідно до положень ч.ч.2,3,4 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

07.04.2014 р. відповідачем була подана до суду заява про застосування строку позовної давності (а.с.50-51).

Враховуючи зазначене, заяву відповідача про застосування строку позовної давності, приймаючи судом до уваги, що останній платіж на виконання зобовязань по кредитному договору відповідачем здійснено 29.11.2010 р. і строки позовної давності для позивача почали спливати з 30.11.2013 р., а до суду ОСОБА_4 звернувся лише 12 березня 2014 р., також те, що розрахунок і період за який нараховано штрафи позивачем суду не надано, а пені по розрахунку не нараховано, колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра» про стягнення боргу по кредитному договору б/н від 28.04 207 р. слід відмовити за спливом позовної давності.

Керуючись ст..ст.303, 307, 309 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 квітня 2014 р. скасувати.

В задоволенні позовних вимог ПАТ ОСОБА_4 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді