Ухвала суду № 53020968, 21.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 876/4899/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременецької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року в адміністративній справі № 819/448/15-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Кременецької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2О.) звернулася до Тернопільського окружного суду із вказаним позовом та просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Кременецької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (надалі Кременецька ОДПІ) за № НОМЕР_1 від 19 лютого 2015 року про застосування щодо неї штрафної санкції в сумі 17000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що перевірка, за результатами якої було прийнято оскаржуване рішення, була проведена незаконно. Крім того, застосована штрафна санкція не відповідає правопорушенням, які встановлені актом перевірки.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Кременецька ОДПІ, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що доказами, які були отримані в ході перевірки і досліджені в ході судового розгляду справи, повністю підтверджується вина позивача у вчиненні правопорушення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте повноважним органом, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (надалі ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пунктів 80.1 та 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, працівниками Головного управління ДФС у Тернопільській області було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво і обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), про що складено акт від 03.02.2015 р. за № 0035/19/19/22/НОМЕР_2 (надалі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв, не внесених до Єдиного реєстру, а саме: однієї пляшки горілки «Олександрія» ємністю 0,5л, міцністю 40%, а також відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на торговому обєкті, чим порушено вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень Кременецькою ОДПІ 19 лютого 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1, яким щодо ОСОБА_2 застосовано штрафну санкцію в сумі 17 000 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що за висновками Акта перевірки в ході такої було встановлено факт зберігання алкогольних напоїв, не внесених до Єдиного реєстру, натомість, як видно із розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду цього Акта перевірки, позивача притягнуто до відповідальності за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій, що також було підтверджено запереченнями представника відповідача. Разом тим, перевіркою не встановлено факту здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Тобто, позивача було притягнуто до відповідальності за правопорушення, якого вона не вчиняла, а штрафні санкції застосовані не на підставі висновків Акта перевірки.

Крім того, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням неправильно визначено розмір штрафної (фінансової) санкції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції правильними.

Згідно із частиною дванадцятою статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі Закон № 481/95-ВР) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною тридцять пятою статті 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого субєкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За приписами абзаців пятого та одинадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР (у редакції, яка була чинною у спірний період) до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;

зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Законом України від 12.08.2014 р. № 1638-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» було внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема підпунктом 9 пункту 2 розділу I цього Закону у статті 17 у частині другій в абзацах пятому, одинадцятому, дванадцятому та вісімнадцятому цифри « 1700» замінено цифрами « 17000».

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців одинадцятого чотирнадцятого підпункту 9 пункту 2 розділу I цього Закону (щодо внесення змін до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону.

Оскільки цей Закон набрав чинності 04.09.2014 року, то вказані зміни набули чинності лише 04.03.2015 року.

Аналізуючи вказані обставини та норми законодавства, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивача притягнуто до відповідальності або за правопорушення, якого та не вчиняла (здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій) або за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру згідно із редакцією Закону № 481/95-ВР, яка не була чинною на час вчинення правопорушення.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ФОП ОСОБА_2 щодо визнання податкового повідомлення-рішення протиправним і його скасування та правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кременецької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року в адміністративній справі № 819/448/15-а без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

ОСОБА_3

Ухвала в повному обсязі складена 26 жовтня 2015 року.