Постанова № 53020947, 29.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Справа № 876/3330/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні.

Позивач просив скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області від 01.10.2014 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин ВП № 44808312.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2015 року позов задоволено.

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерня В.М. від 01.10.2014 року у виконавчому провадженні ВП № 44808312 про накладення штрафу на ОСОБА_1

Постанову суду першої інстанції оскаржив відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що постанова про накладення на ОСОБА_1 (керівника боржника) штрафу винесена правомірно, оскільки боржником у визначений державним виконавцем строк рішення суду з приводу поновлення особи на роботі не виконано та не повідомлено про причини такого невиконання.

Крім того, звертає увагу на те, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області не може виступати відповідачем у справі, тому що не є юридичною особою.

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

У справі встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області перебувало виконавче провадження № 44808312 з примусового виконання виконавчого листа № 308/2599/14-а, виданого 03.06.2014 року Ужгородським міськрайонний судом Закарпатської області про поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника відділу землекористування виконавчого комітету Ужгородської міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць. Боржником у виконавчому провадженні визначено виконавчий комітет Ужгородської міської ради.

22.09.2014 року головним державним виконавцем Секерня В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка того ж дня була надіслана сторонам виконавчого провадження.

У супровідному листі до постанови про відкриття виконавчого провадження № 44808312 від 22.09.2014 року державним виконавцем було зазначено, що виконавчий документ боржник зобов'язаний виконати негайно, повідомити відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області до 29.09.2014 року та надати підтверджуючі документи про виконання.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2014 року боржником отримано 24.09.2014 року, підтвердженням чого є копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яка долучена апелянтом до матеріалів справи.

Станом на 01.10.2014 року боржником рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на роботі не виконано, про причини невиконання судового рішення, у встановлений державним виконавцем строк, не повідомлено.

У зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин, 01.10.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області винесено постанову про накладення на керівника боржника виконавчого комітету Ужгородської міської ради в.о. міського голови ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні прийнята безпідставно та підлягає скасуванню як протиправна, оскільки відповідачем не було дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, не з'ясовано причин невиконання боржником рішення суду, які були поважними.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» .

Як передбачено ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу», державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 11 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 75 цього ж Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 - в.о. міського голови Ужгорода, в період з 24.09.2014 року по 26.09.2014 року перебував на листку непрацездатності, в період з 30.09.2014 року по 03.10.2014 року та в період з 06.10.2014 року по 10.10.2014 року - у щорічній відпустці .

Однак, як видно з матеріалів справи, постанову відповідача від 22.09.2014 року про відкриття виконавчого провадження № 44808312 з приводу негайного виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на роботі боржником отримано 24.09.2014 року.

Станом на 01.10.2014 року (на момент винесення постанови про накладення штрафу) боржником не було виконано рішення суду та не повідомлено державного виконавця про причини такого невиконання.

ОСОБА_1 як в.о. міського голови - керівник боржника, незважаючи на періоди його перебування на листку непрацездатності та у відпустці, 29.09.2014 року мав об'єктивну можливість виконати вимоги державного виконавця, зазначені в постанові про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2014 року № 44808312, або повідомити про причини такого не виконання.

Враховуючи те, що боржником - виконавчим комітетом Ужгородської міської ради вимог державного виконавця щодо негайного поновлення на роботі ОСОБА_3 виконано не було, відповідачем обґрунтовано та за наявності законних підстав накладено на керівника боржника ОСОБА_1 штраф у розмірі 340 грн. відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позов подано до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у справі є управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного дослідження усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення, тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2015 року в справі № 308/13006/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський