Рішення № 5302053, 17.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.09р.Справа № 7/133-09

За позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

До Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Мірошниченко Я.В., дов. № 7/26-1343 від 30.12.2008р.;

від відповідача: ОСОБА_1;

за участю прокурора: Кутузова В.О., посвідчення № НОМЕР_2 від 28.12.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу звернувся з позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), просить:

- зобов'язати Підприємця - фізичну особу ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0051 га по АДРЕСА_1 державі в особі Криворізької міської ради;

- зобов'язати Підприємця - фізичну особу ОСОБА_1 знести самовільно побудований літній майданчик за свій рахунок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною перевіркою дотримання вимог земельного законодавства встановлено обставини користування відповідачем спірною земельною ділянкою без оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою. На спірній земельній ділянці, яка самовільно зайнята відповідачем, розміщений літній майданчик, прилеглий до торгівельного кіоску у складі торгівельно-зупиночного комплексу. Право відповідача на користування земельною ділянкою площею 0, 0040 га під торгівельним кіоском прокурор не заперечує.

Позивач заявлені прокурором позовні вимоги підтримує.

Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні відповідач послався на ті обставини, що як торгівельний кіоск, так і літній майданчик, прилеглий до торгівельного кіоску, він отримав за договором дарування від 12.09.2008р. Відповідач вважає, що оскільки літній майданчик набутий ним у власність на підставі договору дарування, то він має право і на користування земельною ділянкою під цим літнім майданчиком.

В судовому засіданні 06.08.2009р. за погодженням представників сторін, прокурора оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2009р. державним інспектором відділу з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції у Дніпропетровській області Чорною О.Ю. за участю помічника прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу Гаврилиця Д.М. у присутності Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства Підприємцем - фізичною особою ОСОБА_1 при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1 на землях житлової та громадської забудови, про що складено акт перевірки від названої дати.

Згідно з актом перевірки земельна ділянка загальною площею 0, 0040 га, яка розташована по АДРЕСА_1 на землях житлової та громадської забудови, надана відповідачу відповідно до рішення Криворізької міської ради від 21.11.2008р. № 2878 терміном на один рік для розміщення тимчасової споруди торговельного кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу. Торговельний кіоск належить відповідачу згідно договору дарування нестаціонарного кіоску павільйону від 12.09.2008р., серія ВКЕ № 422220. Прилегла до торговельного кіоску земельна ділянка площею 0, 0051 га самовільно зайнята та використовується відповідачем для розміщення літнього майданчику.

16.04.2009р. відповідачу видано припис № 1/10 про усунення порушень земельного законодавства. Припис відповідачем отриманий в цю ж дату, про що свідчить відповідна відмітка на приписі.

Також, державним інспектором 16.04.2009р. складено щодо відповідача протокол про адміністративне правопорушення № 1/10 та 22.04.2009р. винесено постанову № 6/502 про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України.

Прокурор посилається на ті обставини, що відповідач не усунув порушення земельного законодавства, самовільно займає земельну ділянку площею 0, 0051 га для розміщення літнього майданчику, що і є причиною спору.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українськогонароду. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України. Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішеннявідповіднодо закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором дарування від 12.09.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за № 4506, відповідач отримав від ОСОБА_3 у власність нестаціонарний кіоск-павільйон, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1. Обєкт дарування складається з торгівельного павільйону та літнього майданчику.

ОСОБА_3 мав в користуванні земельну ділянку під торгівельним кіоском площею 0, 0040 га на підставі договору оренди земельної ділянки, який розірвано рішенням Криворізької міської ради від 21.11.2008р. № 2878.

Цим же рішенням міської ради земельна ділянка площею 0, 0040 га по АДРЕСА_1 надана в оренду відповідачу під розміщення торгівельного кіоску.

Доказів наявності права користування земельною ділянкою площею 0, 0051 га під літнім майданчиком відповідач не надав, доводи прокурора та позивача не спростував.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обовязок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню заявлені прокурором позовні вимоги щодо спонукання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 0051 га по АДРЕСА_1, державі в особі Криворізької міської ради та щодо спонукання відповідача знести самовільно побудований літній майданчик.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача, наведенні в обґрунтування заперечень на позов.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Підприємця - фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0051 га по АДРЕСА_1, державі в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, ідентифікаційний код 24230992),

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов'язати Підприємця - фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) знести самовільно побудований літній майданчик на земельній ділянці площею 0,0051 га по АДРЕСА_1, за свій рахунок,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" через відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31211259700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяЛ.А. Коваль