Рішення № 53018653, 29.09.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8495/15-ц

н/п 2/640/2226/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Лях М.Ю.,

при секретарі Холявка Т.В,.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача Ґава Н.О.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з вимогою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у сумі 41425,56 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 11.06.2011 року по 27.05.2013 року перебувала у шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2013 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 16.11.2011 року у твердій грошові сумі в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 19.04.2013 року до її повноліття. Позивач зазначає, що 28.07.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 45209524 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2013 року про стягнення з відповідача аліментів, проте останній не своєчасно та не в повному розмірі сплачує аліменти на утримання доньки, внаслідок чого станом на 24.04.2015 року виникла заборгованість за 10 місяців (з червня 2014 року по березень 2015 року) в сумі 7256,67 грн. Зазначає, що відповідач будучи обізнаним з приводу свого обовязку з утримання доньки від їх сплати ухиляється, винні дії відповідача призвели до виниклої заборгованості через несвоєчасну сплату відповідачем аліментів на дитину.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Ґава Н.О., яка діє на підставі довіреності підтримали позові вимоги, просили позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, та його представник ОСОБА_3 заперечували проти заявлених позовних вимог та пояснили, що відповідач не має заборгованості по сплаті аліментів, від свого обовязку по сплаті аліментів не уникав, виконував та продовжує його виконувати належним чином, в підтвердження вказаних доводів надав копії квитанцій про сплату аліментів. Зазначив, що він не працює, тому сплачує аліменти коли у нього є така можливість. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог за недоведеністю та необґрунтованістю.

Суд, заслухавши думки присутніх сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.06.2011 року по 27.05.2013 року, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2013 року (арк. справи 8). В період шлюбу в них народилась дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 7). Вказаним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 16.11.2011 року у твердій грошові сумі в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 19.04.2013 року до її повноліття.

Постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 28.07.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 45209524 з примусового виконання виконавчого листа, виданого ні підставі рішення рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2013 року (арк. справи 11).

Згідно довідки Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 28.07.2015 року № 1905/8 вбачається, що станом на 31.03.2015 року борг ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 7256,67 грн., сума сплачених аліментів за період з 19.03.2013 року по 31.03.2015 року складає 9100 грн. (арк. справи 83).

Згідно письмового розрахунку позивача загальний розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату відповідачем аліментів на утримання дитини за період з 19.04.2015 року по 31.03.2015 року становить 41425,56 грн. (арк. справи 10).

В судовому засіданні оглянуто оригінали квитанції про сплату відповідачем аліментів на утримання дитини, копії яких знаходяться в матеріалах справи, пересилання та отримання грошових коштів за якими сторонами не заперечуються, а саме: 31.12.2013 року на суму 1422 грн. (аліменти в розмірі 1400 грн.), 01.12.2014 року на суму 2836 грн. (аліменти в розмірі 2800 грн.), 02.12.2014 року на суму 4957 грн. (аліменти в розмірі 4900 грн.) (арк. справи 12).

Під час судового розгляду позивач заперечувала отримання грошового переказу за квитанцією від 01.12.2013 року на суму 2836 грн., оскільки зазначені грошові кошти повернуто відповідачу за закінченням терміну для їх отримання у відділенні звязку, що підтверджується довідкою розрахунком державного виконавця. Не заперечувала проти отримання грошового переказу згідно квитанції від 04.05.2015 року в розмірі 3543 грн. (аліменти в розмірі 3500 грн.) та від 25.06.2015 року в розмірі 1000 грн., проте зазначила, що вказані суми не було включено до розрахунку заборгованості неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, оскільки були здійснені відповідачем після звернення до суду з позовною заявою, а тому виходять за межі позовних вимог.

Виходячи із змісту ст.196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, якому не проводилось стягнення аліментів; що сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 р. (справа №6-81цс13), висновки якого є обовязковими до застосування судами України згідно ст.360-7 ЦПК України.

Відповідно до розяснень викладених у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утримання.

Факт наявності заборгованості по сплаті аліментів підтверджується відповідними розрахунками державного виконавця, тому суд вважає, що заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, який не мав об'єктивних перешкод для своєчасної сплати аліментів.

Суд погоджується з розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, запропонований позивачем оскільки вказаний розрахунок відповідає обставинам справи, положенням статті 196 Сімейного кодексу України та узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 року.

Відповідно до ч. 2ст. 196 Сімейного кодексу України суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Враховуючи, що заборгованість значно перевищує розмір пені та виходячи із засад розумності і справедливості, з огляду на матеріальний і сімейний стан платника аліментів, суд вважає за необхідним зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів до 30 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно від задоволеної частини позовних вимог. Виходячи з цього, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 300,00 грн.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 3, 10, 15, 16, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на дитину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2) пеню за прострочення сплати аліментів на дитину в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 300 (триста) гривень на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача: 31219206700004, кодкласифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 37999675.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частина судового рішення виготовлена в нарадчій кімнаті 29 вересня 2015 року. Повний текст рішення суду виготовлено 05 жовтня 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях