Рішення № 53016844, 29.09.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11893/15-ц

н/п 2/640/2823/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Лях М.Ю.,

при секретарі Холявка Т.В,.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, треті особи Київський районний відділ у м. Харкові Державної міграційної служби України, служба у справах дітей Київського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою в якій просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є власником квартири № 86 в будинку № 125, розташованому по вул. Гвардійців Широнінців у м. Харкові, за вказаною адресою зареєстровані батько та мати позивача, а також племінник позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначає, що вона як єдиний власник вказаної квартири не надавала дозволу на його реєстрацію, про факт реєстрації неповнолітнього вона дізналась 30.06.2015 року після смерті її брата ОСОБА_4, який також був зареєстрований за вказаною адресою та був батьком неповнолітнього ОСОБА_3 Фактично відповідач проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Також зазначає, що у звязку зі скрутним матеріальним становищем має намір реалізувати належну їй квартиру, проте не може це здійснити у звязку з тим, що в квартирі зареєстрована неповнолітня особа. Обґрунтовуючи своє право звернення до суду положеннями статей 319, 321, 391 Цивільного кодексу України просить вирішити питання про користування втрату права користування неповнолітньої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства України.

В судове засіданняпозивач та їїпредставник не зявились, від представника позивача ОСОБА_5, який діє на підставі перевірених судом повноважень, надійшла до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представник, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити на підставах, викладених в позовній заяві, не заперечували проти винесення заочного рішення.

В судове засіданнявідповідач ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 не зявились, були належним чином повідомлені про дату, часта місце судового розгляду справи, в тому числі шляхом оголошення про виклик до суду через газету «Слобідський край» за № 11(22231) від 17.09.2015 року, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч. 1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

В судове засідання представник Київського районного відділу у м. Харкові Державної міграційної служби України не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, начальник Київського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, ухвалити рішення на розсуд суду.

В судове засідання представник служби у справах дітей Київського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, заступник начальника управління служб начальник служби у справах дітей Київського району ОСОБА_6 надав до суду заяву про розгляд справи без представника органу опіки та піклування, просить ухвалити рішення з урахуванням інтересів дитини.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_7 є власником 1- кімнатної квартири АДРЕСА_2, що підтверджується копію нотаріального посвідченого договору купівлі-продажу від 12.10.2007 року (арк. справи 5-6).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 07.06.2013 року вбачається, що позивач після реєстрації шлюбу змінили прізвище з «Варава» на «Лемента», на підставі актового запису № 354 від 26.07.2008 року (арк. справи 7).

Зі змісту довідки КП «Жилкомсервіс» № 1845 від 30.06.2015 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано три особи: ОСОБА_8 (мати позивача), зареєстрована з 14.11.2007 року, ОСОБА_9 (батько позивача), зареєстрований з 14.11.2007 року, ОСОБА_3 (племінник позивача), зареєстрований з 10.09.2014 року. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, був зареєстрований за вказаною адресою 03.12.2013 року, помер 27.06.2015 року (арк. справи 8).

Згідно довідки КП «Жилкомсервіс» № 2798 від 10.08.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 не зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, особовий рахунок відкрито на ОСОБА_1, в житловому приміщенні прописана ОСОБА_10 з 28.07.2015 року (мати).

Згідно довідки КП «Жилкомсервіс» № 2799 від 10.08.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає та постійно прописана в АДРЕСА_3, що складається з однокімнатної квартири, в цьому житловому приміщенні проживають пять осіб: ОСОБА_1, 16.10.1976 року (власник) з 17.07.2015 року, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 (батько) з 14.11.2007 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 (племінник) з 10.09.2014 року, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7 (донька) з 17.07.2015 року, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8 (донька) з 17.07.2015 року.

Згідно акту від 11.08.2015 року, складеного начальником дільниці № 16 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_13В, за участю сусідів ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в тому, що в квартирі АДРЕСА_4 прописані: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1, 16.10.1976 року, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6. Фактично з 15 березня 2014 року по теперішній час за вказаною квартирою проживають без реєстрації ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_10. В квартирі АДРЕСА_4 ніколи не проживали: ОСОБА_2, 29.09.1987року народження, ОСОБА_3, 11.07.2011 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно акту від 11.08.2015 року, складеного начальником дільниці № 16 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_13В, за участю сусідів ОСОБА_19, ОСОБА_20 в тому, що в квартирі АДРЕСА_5 прописана ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11. Фактично з 25 травня 2013 року по теперішній час в квартирі АДРЕСА_6 проживають: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1, 16.10.1976 року, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_2, 29.09.1987року народження, ОСОБА_3, 11.07.2011 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (помер 27.06.2015 року).

Зі змісту копії свідоцтва серії 1-ВЛ № 248773 вбачається, що ОСОБА_3 народився 11.07.2011 року, батьком дитини ОСОБА_4, мати дитини ОСОБА_2 (арк. справи 9).

Згідно свідоцтва І-ВЛ № 498216 вбачається, що ОСОБА_4 помер 27.06.2015 року у віці 35 років, про що складено відповідний актовий запис № 10044.

Згідно відповіді адресно-довідкового бюро підрозділу ГУДМС України в Харківській області вбачається, що місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрованим або знятим з реєстрації не значиться.

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Відповідно до ст.ст.71, 72 Житлового кодексу України, в разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.85 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 2 від 10.03.89 р., № 13 від 25.12.92 р., № 15 від 25.05.98 р.), у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Наявність рішення суду про право громадянина користуватися жилим приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився.

Статтею 78 Житлового кодексу України передбачено, що тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов'язки за договором найму жилого приміщення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідачі по справі не проживають більше шести місяців за зареєстрованою адресою місця проживання в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1, проте фактично вже протягом тривалого часу проживають за іншою адресою: АДРЕСА_7.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною відповідачів до суду не надано жодногодоказу, того,що позивачка перешкоджала їм користуватись спірною квартирою,абощо вони намагались вселитись в дану квартиру, або існували інші перешкоди для користування спірним жилим приміщенням. Окрім цього, суду не надано доказів, що відповідачі несуть витрати по утриманню спірної квартири, сплачують квартплату чи за надані послуги, або там знаходяться їх речі і вони не втратили інтерес до даного житла, також відповідачем не надано доказів в спростування відомостей, викладених в складених директором КП «Жилкомсервіс» актах до суду не надано.

Згідно ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члені сімї наймача або власника житлового приміщення мають право користування займаним приміщення нарівні з власником або наймачем.

Згідно ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоровя, в якому вона проживає.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на час розгляду справи проживає разом з матірю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_7, що підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, у звязку з чим приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, повязані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі наведеного, керуючись статтями71,72, 132 Житлового кодексу України, статтями 16, 383 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, статтями 11, 60, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, треті особи Київський районний відділ у м. Харкові Державної міграційної служби України, служба у справах дітей Київського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою за адресою: АДРЕСА_8.

Відповідачам, які не приймали участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимогст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях