Вирок № 53016622, 30.10.2015, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2008/15-к

1-кп/405/79/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді Майданнікова О.І.,

при секретарях Сидоренко Ю.П., Волошиній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровограді кримінальне провадження №12015120000000023 від 28.01.2015 року у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого менеджером ПП "Рембуддизайн", зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого в силу ст.ст.85, 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурорів Гончаренко Р.Ю., Вергелеса В.В.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, за таких обставин:

28.01.2015 року близько 06 год. 40 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_7, рухаючись по вул. 40 років Перемоги в м.Кіровоград зі сторони пров. Першотравневого, в напрямку пров. Поштового, з шириною проїзної частини в місці ДТП, що складає 14.5 м., тобто призначена для руху транспортних засобів щонайменше по двом смугам в одному напрямку (згідно п. 1.10 ПДР України: смуга руху - повздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2.75 м., що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів), в порушення п. 11.4 ПДР України відповідно до якого "на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги", наближаючись до перехрестя вул. 40 років Перемоги та вул. ОСОБА_8, ігноруючи розташовані перед вказаним перехрестям дорожні знаки 5.35.1, 5.32.2 (пішохідний перехід) та дорожню розмітку 1.14.1 ("зебра" - що позначає нерегульований пішохідний перехід), в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б, д) ПДР України, згідно яких:

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху,

рухаючись із перевищенням швидкості та порушуючи вимоги п. 12.1 ПДР України, відповідно до якого "під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним", та п. 12.6 ПДР України, згідно з яким "у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.", не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу та маючи реальну можливість знизити швидкість руху, не вжив заходів для зупинки транспортного засобу, а навпаки в порушення п. 12.3 ПДР України, згідно якого "у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди", на перехресті вищевказаних вулиць проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим створив небезпеку для дорожнього руху, яка виражалась у зміні напрямку руху та виїзді на зустрічну смугу для здійснення обгону автомобіля, котрий рухався попереду у попутному з ним напрямку, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 14.6 (а, е) ПДР України, згідно яких:

п. 10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 14.6 Обгін заборонено:

а) на перехресті;

е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку.

У наслідок грубого порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху, ОСОБА_1, рухаючись по зустрічній смузі руху, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9, яка переходила проїзну частину на межі перехрестя вул. 40 років Перемоги та вул. Паризької Комуни в м. Кіровограді, зліва на право, щодо напрямку руху автомобіля.

Після наїзду на пішохода, ОСОБА_1 першу медичну допомогу постраждалій не надав, не повідомив про пригоду правоохоронні органи та медичні установи, а навпаки діючи з особистих спонукань залишив місце пригоди та поїхав у невідомому напрямку, після чого залишив автомобіль в лісосмузі, а сам в свою чергу зник, чим намагався приховати сліди злочину та уникнути відповідальності, чим грубо порушив вимоги п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР України, згідно яких:

п. 2.10 У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, отримала тілесні ушкодження у вигляді: а) закритої тупої травми голови: обширної рвано-лоскутної рани правої тім'яної області (1), рани тім'яно-скроневої області справа (1), рани (2) проекції гілки нижньої щелепи справа і лівої щочно-вилицевої області з переходом на середню частину гілки нижньої щелепи, саден правої вушної раковини (1), саден щочно-вилицевої області справа (1), множинних дрібних саден в області спинки носа з переходом на праве крило носа і верхню губу справа, а також в області підборіддя справа і правої вилицевої області; б) закритої тупої травми грудної клітини: повного двійного поперечного перелому хребцевого стовпа, на границі шийного і грудного відділів і на рівні 9-10 грудних хребців з порушенням цілісності спинного мозку з вираженим крововиливом в оточуючі м'які тканини, переломів ребер зліва: 10 ребра по лопаточній лінії з пошкодженням пристіночної плеври, 11 ребра по навколохребцевої лінії з пошкодженням пристіночної плеври, переломів ребер справа: 3 ребра по передній - підпаховій і лопаточній лініям, 11 ребра по навколохребцевій і лопаточній лінії з пошкодженням пристіночної плеври, 12 ребра по лопаточній і біля хребцевої лінії з пошкодженням пристіночної плеври, з наявним крововиливом в оточуючі м'які тканини, крововиливу в м'які тканини середостіння, крововиливу, надриви і розриви в області нижніх долей і коренів легень, крововиливу задньобокової поверхні грудної клітини зліва (1), в проекції задньопідпахової лінії; в) закритої тупої травми живота: розриву правої долі печінки, розриву селезінки, крововиливу в брижейку тонкого кишківника, крововиливу епігастральної області; г) закритої тупої травми тазу: перелому правої повздовжньої і сідалищної кістки, об'ємної садини і рани проекції гребня правої повздошної кістки; д) закритої тупої травми забрюшного простору: розриви обох нирок з масивними крововиливами в біля ниркову клітчатку, крововиливу центральної частини попереку; е) тупої травми верхніх і нижніх кінцівок: закритого перелому середньої третини правого плеча, крововиливу (1) нижньої третини лівого плеча по задній поверхні, крововиливу (1) тильної поверхні правої кістки з переходом на зап'ястя, відкритого перелому середньої третини правого стегна і кісток обох голеній, переломів які супроводжуються вираженими крововиливами в навколишні м'які тканини. Наявні у ОСОБА_9 тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвели до смерті останньої і знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину визнав частково, погодившись з кваліфікацією вчиненого ним діяння. Обвинувачений пояснив, що 28.01.2015 року зранку він, вийшовши з АДРЕСА_1, виїхав на роботу на автомобілі "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, маючи при собі водійське посвідчення, технічний паспорт та страховий поліс на вказаний автомобіль. Він рухався по вул. 40 років Перемоги в м. Кіровограді зі сторони пров. Першотравневого, в напрямку вул. ОСОБА_8, коли перед собою побачив сірий автомобіль, який рухався з ним в одному напрямку зі швидкістю 60 км/г. Сафаров Р.П вирішив його випередити та почав маневр вліво зі швидкістю 75 км/г. Наближаючись до перехрестя вул. 40 років Перемоги та вул. Паризької Комуни йому здалося, що сірий автомобіль, з яким вони порівнялися під час випередження, почав робити маневр в його бік, тому він різко виїхав на зустрічну смугу, та майже відразу десь через 10 метрів після перехрестя відчув хлопок, від якого він підкидаючи руки до голови включив дальнє світло, побачивши розбите лобове скло він проїхав близько 50 метрів та зупинився. Оглянувшись назад, він побачив, що сірий автомобіль загальмував позаду на незначний проміжок часу, а потім різко поїхав. Він дуже злякався та не розуміючи до кінця, що трапилось, поїхав повернувши направо, далі заїхав в лісосмугу, за автозаправкою «WOG» по вулиці 40-років Перемоги в місті Кіровограді, вийшов з автомобіля та побачив частину куртки в капоті, зрозумів, що збив людину та злякався ще більше, тому не пішов надавати цій людині допомогу. Так як він не був ніколи в таких ситуаціях, він не знав, що йому робити, тому вирішив розповісти все ОСОБА_10, у якого він проживав декілька днів АДРЕСА_2. Прийшовши за вказаною адресою, він розбудив ОСОБА_10 та розповів йому про те, що з ним трапилось. ОСОБА_10 вказав на необхідність перевірити, що трапилось, і якщо він (ОСОБА_1П.) збив людину, то йому необхідно з'явитись до міліції. Вони попрямували до того місця, де трапилась подія. Коли вони йшли, то біля магазину «Альф» поряд з ними зупинились працівники ДАЇ на службовому автомобілі та покликали до себе ОСОБА_10 Про що вони розмовляли близько 3-х хвилин він не чув, однак здогадався, що це з приводу ДТП, тому після цього вирішив поїхати до дому за грошима для оплати послуг адвоката. Потім заїхав до адвоката ОСОБА_11, та поїхав до міліції, де розповів як все сталось. На запитання суду ОСОБА_1 не зміг пояснити, чому він не підійшов до працівників ДАЇ та не розповів їм про ДТП. Крім того, пояснив, що відразу після хлопка він подумав, що можливо сталось зіткнення з сірим автомобілем, від чого і було розбите лобове скло у його автомобіля. В автомобілі під час ДТП він був сам, він їхав з ближнім світлом та світло зустрічних автомобілів йому не заважало оглядати дорогу перед собою. Він знав, що перед перехрестям вул. 40 років Перемоги та вул. ОСОБА_8 є пішохідний перехід та усвідомлював, що під час здійснення маневру перевищував дозволену швидкість руху автомобіля.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що о 06 год. 15 хв. 28.01.2015 року його дружина вийшла з дому на роботу. Через 15-20 хвилин він по дорозі на перехресті просп. ОСОБА_8 з вул. 40 років Перемоги побачив чобіток та накрите тіло своєї дружини. Після цього він сходив до дому за паспортом дружини для працівників міліції. Він бачив поряд з місцем дорожньо-транспортної пригоди свідка. Просив призначити найсуворішу міру покарання обвинуваченому. Крім того, потерпілий підтримав цивільний позов та зазначив, що матеріальну шкоду обвинуваченим було повністю добровільно відшкодовано.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що 28.01.2015 року о 07 годині ранку з телефонного номеру його сестри (ОСОБА_9В.) зателефонувала співробітниця швидкої допомоги, яка повідомила, що його сестру збив темний автомобіль та уїхав. Коли він приїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди швидка допомога вже уїхала, він побачив накрите тіло сестри та пластмасові уламки машини. На місці дорожньо-транспортної пригоди він бачив ОСОБА_2, співробітників ДАІ та свідка. Просив призначити найсуворішу міру покарання обвинуваченому. Також, потерпілий підтримав цивільний позов та зазначив, що матеріальну шкоду обвинуваченим було повністю добровільно відшкодовано. Крім того, потерпілий суду пояснив, що зі своєю сестрою - померлою потерпілою він разом не проживав та не вів спільного господарства.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 28.01.2015 року вона знаходилася в Черкаській області в м. Каневі, коли їй зателефонував батько (ОСОБА_2П.)та повідомив, що маму (ОСОБА_9В.) збили о 07 годині ранку. Просила призначити найсуворішу міру покарання обвинуваченому. Крім того, потерпіла підтримала цивільний позов та зазначила, що матеріальну шкоду обвинуваченим було повністю добровільно відшкодовано.

Суд, незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, заслухавши його показання, а також показання потерпілих, свідків та дослідивши інші докази у справі, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачених ч.2ст. 286 КК України, доведена та підтверджується такими доказами.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що на початку 2015 року приблизно о 06 год. 30 хв. він бачив, що по вул. 40 років Перемоги в напрямку «центра» рухалися в попутному напрямку два легкові автомобіля, один був темного кольору, а інший сірого кольору. На вулиці було темно, однак дорога в місці ДТП освітлювалася ліхтарем з майстерні по виготовленню пам'ятників навпроти. У автомобілів були ввімкнені фари. Чорний автомобіль, зі швидкістю приблизно 80 км/г, на пішохідному переході почав обганяти сірий автомобіль по зустрічній смузі руху. Потерпіла переходила дорогу десь за метрів 10 до пішохідного переходу, вона пройшла декілька метрів по дорозі до моменту зіткнення. Після ДТП автомобіль темного кольору трохи проїхав, а потім зупинився на декілька секунд та поїхав з місця ДТП, при цьому світло його фар вже було тусклим. Сірий автомобіль після ДТП теж зупинився на 3-4 секунди, а потім поїхав. Від місця ДТП він (ОСОБА_12Ю.) знаходився приблизно в 15 метрах. Одразу після ДТП він зателефонував до міліції та швидкої допомоги. Десь через одну хвилину після ДТП біля місця описуваної пригоди зупинився автобус, а за ним «маршрутка».

Свідок ОСОБА_13, який працює водієм маршрутного таксі, суду показав, що близько 06 год. 35 хв. 06 год. 40 хв. після новорічних свят на початку 2015 року він керував маршрутним таксі та рухаючись по маршруту № 115 зі сторони Залізничного вокзалу до мікрорайону Масляниківка по вул. 40 років Перемоги під'їжджаючи до перехрестя з вул. Паризької Комуни побачив труп людини, який знаходився за напрямком його руху за декілька десятків метрів до перехрестя. Поряд з трупом був хлопець, на вигляд якому було десь 30-35 років, повненький, низької статури. Цей чоловік йому повідомив, що людину на великій швидкості збила чорна машина, яка не зупиняючись повернула в провулок. Хлопець йому повідомив, що вже викликав міліцію та швидку, та попросив подивитись, чи буде хтось виїжджати з провулка. З приводу дорожніх умов на місці дорожньої пригоди повідомив, що дощу не було, дорога була суха без снігу чи льоду, було темно, в зв'язку з чим він їхав з включеним ближнім світлом фар, туману не було. На узбіччі біля місця дорожньо-транспортної пригоди було декілька людей.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона знаходячись за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_7 на початку 2015 року близько 6 год. 30 хв. почула з вулиці сильний звук нібито щось «гуркнуло», після чого вона виглянула у вікно, але нічого не побачила, а лише почула, як хтось викрикнув: «Вбили!», а через деякий час коли розвиднилося вона побачила з вікна на дорозі жіночий одяг, а трохи далі побачила швидку та міліцію. Саме ДТП та хто його скоїв вона не бачила.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що 28.01.2015 року близько 6 год. 30 хв. перебуваючи за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_8 почула з вулиці звук хлопок, побачила, що у вікно світять фари, після чого вона виглянула у вікно, але нічого не побачила, так як було темно. Через хвилин 10-15 вона виглянула у вікно і помітила, що машини об'їжджають тіло людини, яке лежало на дорозі.

Свідок ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка є дружиною обвинуваченого, суду показала, що о 06 годині 28.01.2015 року чоловік поїхав на роботу, а о 08 годині їй співробітник ДАІ повідомив, що її чоловік (ОСОБА_1П.) потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Повідомила, що у них з чоловіком є автомобіль темно-синього кольору «Мітсубісі Лансер». Зі своїм чоловіком вона познайомилася в травні 2012 року та 17.05.2013 року вийшла за нього заміж. Зараз вона знаходиться в декретній відпустці та отримує 810 грн. допомоги на дитину. Свого чоловіка охарактеризувала наступним чином: не курить, не п'є, неконфліктний. Їй невідомо чи притягався її чоловік раніше до адміністративної відповідальності. Наразі у них з чоловіком немає свого житла. Зі слів чоловіка вона дізналася, що коли він їхав на роботу було темно, він обганяв «маршрутку» та одразу не зрозумів, що трапилося та злякавшись уїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, але згодом сам поїхав в райвідділ. Вони разом з чоловіком вирішили добровільно відшкодувати завдану шкоду.

Свідок ОСОБА_10 суду показав що він проживає ІНФОРМАЦІЯ_10. На протязі останніх приблизно 3 днів до ДТП з ним за вищевказаною адресою проживав його давній знайомий ОСОБА_1, так як посварився зі своєю дружиною. У ОСОБА_1 в приватній власності є легковий автомобіль «Мітцубісі», синього кольору. Вранці 28.01.2015 року, коли він ще спав його розбудив ОСОБА_1 та сказав, що на своєму автомобілі начебто когось збив. ОСОБА_1 був в пригніченому, стресовому стані. Він намагався його заспокоїти, та сказав, що треба перевірити чи збив він людину, якщо так, то йому потрібен адвокат. Вони пішли до місця ДТП, котра була година у цей час він сказати не може, бо не звернув на це уваги, додав, що на вулиці почало розвиднюватися. ОСОБА_1 також сказав йому, що його автомобіль знаходиться в лісопосадці за автозаправкою «WOG» по вулиці 40-років Перемоги. Коли вони йшли біля магазину «Альф» зупинились біля них машина ДАЇ. Працівник ДАЇ попросив його підійти, спросив чи є у нього автомобіль та записав його номер мобільного телефону. ОСОБА_1 побачивши працівників ДАЇ зрозумів, що збив людину та сказав, що поїхав за грошима для адвоката, а потім в міліцію. До працівників ДАІ ОСОБА_1 не підходив та не повідомляв їм, що це він вчинив ДТП. Після цього він поїхав на роботу, а приблизно через 40 хвилин йому зателефонували з міліції та запросили його приїхати.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при встановлених судом обставинах, підтверджується також іншими дослідженими судом доказами, а саме:

Рапортом помічника начальника-оперативного чергового Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області майора міліції ОСОБА_17 від 28.01.2015 року, згідно якого 28.01.2015 року о 06 год. 41 хв. до чергової частини Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області надійшло повідомлення по лінії «102» від невідомого громадянина про те, що по вул. 40 років Перемоги, 77 невідомий автомобіль темного кольору скоїв наїзд на жінку, та поїхав в невідомому напрямку (т. І, а.к.п. 3). Вказаний рапорт підтверджує, що саме 28.01.2015 року приблизно о 06 год. 40 хв. в м. Кіровограді по вул. 40 років Перемоги мало місце діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_1

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 28.01.2015 року з фототаблицею до протоколу, відповідно до якого на перехресті вул. 40 років Перемоги та пров. Кавказький в м. Кіровограді в присутності понятих з 07 год. 05 хв. до 07 год. 35 хв. було проведено огляд місця дорожньо-транспортної події із схематичним відображенням з відповідними фото таблицями: місця наїзду транспортного засобу на пішохода, уламків транспортного засобу, частин одягу пішохода, трупа ОСОБА_9, напрямків руху транспортного засобу та пішохода, дорожніх знаків. Розташування уламків фарби автомобіля вказує на те, що ОСОБА_9 була збита на зустрічній смузі автомобілем під керуванням ОСОБА_1 (т. 1, а.к.п. 5-20).

Протоколом огляду трупа від 28.01.2015 року з фототаблицею, згідно якого в присутності понятих проведено огляд трупа ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, виявленого на проїзній частині вулиці 40 років Перемоги навпроти будинку № 77 в м. Кіровограді (т. 1, а.к.п. 21-26).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.01.2015 року з фототаблицею до протоколу, відповідно до якого в м. Кіровограді по вул. 40 років Перемоги біля АЗС «WOG» в лісосмузі в присутності понятих було проведено огляд місця дорожньо-транспортної події із схематичним відображенням з відповідними фото таблицями: транспортного засобу "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1 (з урахуванням постанови про уточнення моделі автомобіля від 28.01.2015 року (т. 1, а.к.п. 53), з пошкодженнями капоту, переднього бамперу, лівої передньої фари, лобового скла, декоративна решітка радіатора відсутня, та наявністю мозкової речовини на лобовому склі, обривку синтетики від куртки на лобовому склі. У ході огляду транспортного засобу "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, було вилучено капюшон синього кольору (т.1, а.к.п. 28-37).

Висновком експерта № 108 від 03.03.2015 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_9 було виявлено тілесні пошкодження у вигляді:

а) закритої тупої травми голови: обширної рвано-лоскутної рани правої тім'яної області (1), рани тім'яно-скроневої області справа (1), рани (2) проекції гілки нижньої щелепи справа і лівої щочно-вилицевої області з переходом на середню частину гілки нижньої щелепи, саден правої вушної раковини (1), саден щочно-вилицевої області справа (1), множинних дрібних саден в області спинки носа з переходом на праве крило носа і верхню губу справа, а також в області підборіддя справа і правої вилицевої області;

б) закритої тупої травми грудної клітини: повного двійного поперечного перелому хребцевого стовпа, на границі шийного і грудного відділів і на рівні 9-10 грудних хребців з порушенням цілісності спинного мозку з вираженим крововиливом в оточуючі м'які тканини, переломів ребер зліва: 10 ребра по лопаточній лінії з пошкодженням пристіночної плеври, 11 ребра по навколохребцевої лінії з пошкодженням пристіночної плеври, переломів ребер справа: 3 ребра по передній - підпаховій і лопаточній лініям, 11 ребра по навколохребцевій і лопаточній лінії з пошкодженням пристіночної плеври, 12 ребра по лопаточній і біля хребцевої лінії з пошкодженням пристіночної плеври, з наявним крововиливом в оточуючі м'які тканини, крововиливу в м'які тканини середостіння, крововиливу, надриви і розриви в області нижніх долей і коренів легень, крововиливу задньобокової поверхні грудної клітини зліва (1), в проекції задньопідпахової лінії;

в) закритої тупої травми живота: розриву правої долі печінки, розриву селезінки, крововиливу в брижейку тонкого кишківника, крововиливу епігастральної області;

г) закритої тупої травми тазу: перелому правої повздовжньої і сідалищної кістки, об'ємної садини і рани проекції гребня правої повздошної кістки;

д) закритої тупої травми забрюшного простору: розриви обох нирок з масивними крововиливами в біля ниркову клітчатку, крововиливу центральної частини попереку;

е) тупої травми верхніх і нижніх кінцівок: закритого перелому середньої третини правого плеча, крововиливу (1) нижньої третини лівого плеча по задній поверхні, крововиливу (1) тильної поверхні правої кістки з переходом на зап'ястя, відкритого перелому середньої третини правого стегна і кісток обох голеній, переломів які супроводжуються вираженими крововиливами в навколишні м'які тканини.

Тілесні ушкодження утворилися при житті постраждалої і могли мати місце при дорожньо-транспортній пригоді, в результаті контакту о виступаючі частини автомобіля, з подальшим переїздом. Дані тілесні ушкодження, у своїй сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_9 був травматичний шок, який виник в результаті закритої тупої травми хребцевого стовпа з порушенням цілісності спинного мозку, забиття та набряку спинного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та даними судово-гістологічної експертизи. На думку експерта судово-медичної експертизи постраждала в момент контакту могла бути звернена до транспортного засобу правою стороною. Згідно результату судово-токсикологічної експертизи крові трупа ОСОБА_9 етиловий алкоголь не знайдено (т. 1, а.к.п. 118-121).

Висновком експерта № 399 від 30.01.2015 року, згідно якого в крові від трупа ОСОБА_9 не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий та ізоаміловий спирти (т. 1, а.к.п. 122).

Висновком експерта № 195-196 від 11.02.2015 року, згідно якого при огляді трупа ОСОБА_9 виявлені деякі морфологічні ознаки шокової реакції, забиття спинного мозку, набряк спинного мозку, розрив та забиття печінки, забиття легень, забиття селезінки (т. 1, а.к.п. 123).

Висновком експерта № 46 від 09.02.2015 року з ілюстративною таблицею, згідно якого на момент експертного огляду та на момент ДТП, з технічної точки зору рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилися в працездатному стані (т. 1, а.к.п. 143-148).

Висновком експерта № 47 від 09.02.2015 року з ілюстративною таблицею, згідно якого автомобіль "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, первинно з пішоходом контактував лівою передньою частиною в зоні лівої передньої фари (т.1, а.к.п.154-158).

Висновком експерта № 242 від 09.02.2015 року, згідно якого на момент руйнування лампочки ближнього-дальнього світла лівої фари головного світла автомобіля "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, (тобто і на момент ДТП), дана лампочка була включеною в режимі ближнього світла (спіраль ближнього світла даної лампочки перебувала в розпеченому стані) (т. 1, а.к.п. 162-164).

Висновком експерта № 340 від 09.02.2015 року, згідно якого попередні дослідження показали, що обєкт який знаходився в першому пакеті є фрагментом складової частини від автомобіля та є одним цілим з бампером автомобіля "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1. Уламки, які містяться в другому пакеті є одним цілим (фрагментом решітки радіатора від автомобіля "MITCYBISHI LANCER" 1993-1995 року виготовлення), та являються деталлю від автомобіля і за кольором барвних поверхонь схожі з іншими пофарбованими частинами представленого на дослідження автомобіля "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, та може бути решіткою від даного автомобіля (т. 1 а.к.п. 169-174).

Висновком експерта № 51 від 05.03.2015 року з фототаблицею, згідно якого, рукав, вилучений 28.01.2015 року в ході огляду ДТП в м. Кіровограді по вул. 40 років Перемоги не доїжджаючи до будинку № 56 та фрагмент коміру з пристебнутим капюшоном синього кольору, вилученим 28.01.2015 року в ході огляду місця події в лісосмузі біля АЗС «WOG», по вул. 40 років перемоги в м. Кіровограді, з капоту автомобіля "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, раніше складали одне ціле з курткою синього кольору, вилучену 28.01.2015 року в ході огляду ДТП в м. Кіровограді по вул. 40 років Перемоги не доїжджаючи до будинку № 56 (т. 1, а.к.п. 181-189).

Висновком експерта № 315 від 11.02.2015 року, згідно якого у даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля "MITCYBISHI LANCER" ОСОБА_1, що мали бути спрямовані на забезпечення безпеки і можливість уникнення ДТП, регламентувалися вимогами п.п. 10.1, 11.4 та 14.6 (е) ПДР. В розглянутій дорожній обстановці, водій автомобіля "MITCYBISHI LANCER" ОСОБА_1, при виконанні ним вимог п.п. 10.1, 11.4 та 14.6 (е) ПДР мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода. В розглянутій дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля "MITCYBISHI LANCER" ОСОБА_1 вимогам п.п. 10.1, 11.4 та 14.6 (е) ПДР (виконання маневру обгону в умовах, коли його (обгін) здійснювати було категорично заборонено), знаходяться в причинному звязку з ДТП, що сталося (т. 1, а.к.п. 193-195).

Наведені вище та досліджені в ході судового розгляду письмові докази є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Таким чином, у даній дорожній обстановці, водій автомобіля "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1 обвинувачений ОСОБА_1, рухаючись по дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку (п. 1.10 ПДР) та здійснюючи обгін іншого транспортного засобу з виїздом на смугу зустрічного руху повинен був дотримуватись п.п. 14.6 (е) ПДР, яким встановлено заборону на здійснення обгону на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку та п.п. 11.4 ПДР, яким передбачено, що на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

За таких обставин ОСОБА_1, маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, вчинив дії, які заборонені Правилами дорожнього руху не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити та його дії перебували в причинному звязку з настанням ДТП, наслідком якої стала смерть ОСОБА_9

Покази ОСОБА_1 в частині того, що виїхати його на зустрічну смугу примусив іншій водій, який керував сірим автомобілем та зробив маневр в ліво, спростовуються показами свідка ОСОБА_12, який зазначив, що темний автомобіль на пішохідному переході почав обганяти сірий автомобіль по зустрічній смузі руху. Крім того, покази обвинуваченого з приводу того, що він не зрозумів відразу, що збив людину, так як думав, що зіштовхнувся з сірим автомобілем, спростовується наступними дослідженими доказами, зокрема: 1) висновком експерта № 47 від 09.02.2015 року, згідно якого автомобіль "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, первинно з пішоходом контактував лівою передньою частиною в зоні лівої передньої фари; 2) протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.01.2015 року з фото таблицею, відповідно до якого, лобове скло розбите з боку водія; 3) висновком експерта № 108 від 03.03.2015 року, згідно якого тілесні ушкодження утворилися в результаті контакту о виступаючі частини автомобіля з подальшим переїздом. Аналізуючи та оцінюючи зазначені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинен був відчути, що після контакту з потерпілою, переїхав її на автомобілі, та побачивши відразу розбите скло з боку водія, у нього не було підстав вважати, що він зіткнувся з сірим автомобілем з права, а не збив людину.

Суд розцінює дані показання обвинуваченого як спосіб захисту, які були дані ним з метою пом'якшити покарання за вчинений злочин.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. ст. 50 та 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ч. 4 ст. 12, ст. 25 КК України є тяжким необережним злочином, особу обвинуваченого, який відшкодував потерпілим матеріальну шкоду, тобто добровільно частково відшкодував завдану шкоду (т.2 а.к.п. 28, т.3 а.к.п.79), за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується відповідними характеристиками (т. 2, а.к.п. 24, 25) та показаннями під час судового розгляду свідків ОСОБА_16, яка є дружиною обвинуваченого, ОСОБА_18, яка є знайомою обвинуваченого, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, яким обвинувачений приходиться зятем, відповідно до показів яких обвинувачений не вживає алкоголь та наркотики, неконфліктний, сім'янин, займається вихованням дитини, любить та поважає дружину, матеріально забезпечував сім'ю, час від часу займається спортом. Обвинувачений на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не значиться (т. 2, а.к.п. 36, т. 4 а.к.п.106), офіційно працевлаштований, перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16 (т. 2, а.к.п. 26), має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_12 (т. 2, а.к.п. 27).

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, обставин справи, відповідно до яких, зокрема: 1)ОСОБА_1 відразу після наїзду на потерпілу з місця злочину зник, не пересвідчившись у необхідності надання допомоги останній; 2) на протязі значного часу, маючи реальну можливість, ОСОБА_1 не повідомляв працівників міліції про те, що він здійснив наїзд на людину; 3) вчиненню злочину сприяли дії самої потерпілої, яка переходила дорогу у забороненому місці не на пішохідному переході, в порушення вимог п. 4.7., згідно якого пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіччю, та п.п. «г» п. 4.14., який вказує на те, що пішоходам забороняється, зокрема, переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, що підтверджується показами свідка ОСОБА_12, показами самого обвинуваченого та протоколом огляду місця ДТП від 28.01.2015 року, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1, який вчинив злочин з необережності та частково відшкодував завдану ним шкоду, має на утриманні малолітню дитину, працює, слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, яке за розміром наближене до середнього строку, передбаченого законом.

Враховуючи ці ж викладені обставини справи та особу обвинуваченого, який знаючи, що у нього недостатньо досвіду у водінні легкового автомобіля (приблизно 1,5 року за категорією «В») вчинив ряд порушень правил дорожнього руху, які призвели до смерті людини, та зник з місця ДТП, суд вважає необхідним призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в максимальних межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

Саме таке покарання (основне та додаткове), на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.

Крім того, суд не встановив підстав для застосування ст.ст.75, 69 КК України при призначенні покарання.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили слід залишити без змін у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті Кодексу цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_22 був заявлений цивільний позов про відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди. Обґрунтовуючи свій позов в частині матеріальної шкоди понесеними витратами на поховання в сумі 8091,30 грн. та в частині моральної шкоди спричиненням їм моральних стражданнях, сильних душевних хвилювань, істотним погіршенням їх життя та нормальної життєвої діяльності, в зв'язку із смертю близької особи ОСОБА_9, та які вони оцінюють в 300 000 грн.

В судовому засідання потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_22 уточнили свої позовні вимоги, вказавши, що просять стягнути моральну шкоду в розмірі 100000грн. на кожного та відмовились від вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди, так як її в повному обсязі було відшкодовано обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку судового розгляду визнав уточнений цивільний позов потерпілих повністю, однак під час судового засідання 12.10.2015 року він змінив свою позицію, визнавши позов потерпілих частковою. Мотивував це тим, що виплатив би потерпілим по 100 тис. грн. кожному за завдану моральну шкоду, однак у нього не має таких грошових коштів, крім того йому необхідно допомагати матеріально малолітньому сину, тому просив стягнути на користь потерпілих по 10 тис. гривень кожному.

Враховуючи встановлення судом вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України, в результаті якого загинула ОСОБА_9, позовні вимоги потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_22 слід задовольнити частково виходячи з наступного.

За змістом ст. ст. 1167, 1168, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, незалежно від вини такої особи (дана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постановах: від 5 березня 2012 року у справі № 6-96цс11; від 17 жовтня 2012 року у справі № 6-114цс12; від 5 грудня 2012 року у справі 6-145цс12).

Крім того, суд зазначає, що до вказаних правовідносин потрібно також застосовувати положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при цьому необхідно з'ясувати, хто саме є власником джерела підвищеної небезпеки і хто повинен відшкодовувати моральну шкоду потерпілим, а також розмір останньої, чи є в наявності у обвинуваченого поліс.

Як зазначалось вже вище, особою, відповідальною за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка володіє таким джерелом на відповідній правовій підставі. У ч.2 ст.1187 ЦК України під джерелом підвищеної небезпеки вже розуміється не діяльність, як у ч.1 цієї статті, а об'єкт. Правовою підставою володіння, яке є критерієм визначення особи, відповідальної за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути будь-яка правова підстава, що передбачена чи допускається актами цивільного законодавства.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 на час вчинення ДТП та по час винесення вироку мав право керування транспортними засобами категорії «А», «В», «С1», та «С», що підтверджується, зокрема, копією посвідчення водія №ВАН 893918 (т.1 а.к.п.44). Також сторони не заперечували, що під час ДТП ОСОБА_1 крім прав на водіння мав при собі свідоцтво за номером САК712844 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер АВ 6881ВМ, на імя ОСОБА_7 (т.1 а.к.п.45).

В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що автомобіль "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, він придбав за грошові кошти, однак не зареєстрував на себе право власності у встановленому законом порядку. Дані обставини також в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_16 та не оспорювались сторонами.

Відповідно до довідки ДАЇ від 07.07.2015 року автомобіль "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, 1995 року випуску, не перебуває у розшуку та зареєстровано на праві власності ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_13 (т.4 а.к.п. 107).

Відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ від 10.10.2001 №1306 (в редакції, яка діяла на час ДТП), власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Враховуючи викладене, та те що обвинувачений мав під час ДТП посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на автомобіль "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, суд приходить до висновку, що у момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 правомірно володів транспортним засобом, що жодним з учасників судового розгляду не заперечується.

Відповідно до страхового полісу №AI/2204291 від 25.07.2014 року, строк дії якого з 26.07.2015 року по 25.07.2015 року, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував обвинувачений підчас ДТП. Згідно умов полісу до керування допущені особи з водійським стажем менше трьох років (т.3 а.к.п.188).

Відповідно до пункту 1.4 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, який правомірно володів забезпеченим транспортним засобом, є особою, відповідальність якої була застрахована під час ДТП відповідно до полісу №AI/2204291 від 25.07.2014 року.

Відповідно до пунктів 27.1 ст.27 Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. У п.27.3 ст.27 Закону зазначено, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до положень пунктів 1.4, 1.7 ст.1 Закону, п.2.2 Правил дорожнього руху, пунктів 2, 8 полісу №АІ/2204291 та враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що відбувся страховий випадок, тобто подія в наслідок якої заподіяна шкода третім особам (потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_4В.) під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.01.2015 року за участю забезпеченого транспортного засобу (автомобілю "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1) і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи (ОСОБА_1П.), відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Відповідно до ст.1187 ЦК України, п.6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Пункт 16 згаданої вище Постанови передбачає, що у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

В судовому засіданні обвинувачений вказав на те, що не повідомляв страховика проДТП та не приймав будь-яких заходів направлених на таке повідомлення.

З огляду на те, що стороною захисту не представлені докази виконання вимог пункту 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обовязкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо інформування страховика ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» про дорожньо-транспортну пригоду, звернення потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з позовними заявами безпосередньо до заподіювача шкоди ОСОБА_1 є обґрунтованим, оскільки, з огляду на вищевказані положення ЦК України та Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, саме ця особа є належним відповідачем незважаючи на те, що відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно до законодавства.

При вирішенні позовних вимог потерпілих суд також враховує положення ч.2 ст.1193 ЦК України, згідно якої, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Сторони визнали ті обставини, що ОСОБА_9 була єдиною особою, яка заробляла в сімї, так як ОСОБА_2 довгий час вже безробітній, та суттєво матеріально допомагала доньці ОСОБА_4, яка перебуває вже у другій декретній відпустці, враховуючи, що чоловік останньої теж довгий час не працює (ч.1 ст.61 ЦПК України).

Оскільки в діях ОСОБА_1, який мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, є невідповідності, зокрема, вимогам пунктів 10.1, 11.4 та 14.6 (е) ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному звязку з ДТП, враховуючи тяжкість вимушених змін, неможливість повернути близьку людину, глибину душевних та фізичних страждань, те, що, груба необережність потерпілої, яка виявилась у нехтуванні правилами безпеки руху, сприяла виникненню шкоди, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_2, який є чоловіком загиблої, та ОСОБА_4, яка є донькою померлої, в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди підлягає стягненню по 80000 грн. на кожного. Суд прийшов до переконання, що між винними діями обвинуваченого та негативними наслідками, які настали для потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_4 існує причинний зв'язок, а тому потерпілі могли переносити моральні страждання і мають право на звернення до суду з позовом про стягнення моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_3, який згідно його показів в судовому засіданні з рідною сестрою померлої ОСОБА_9 не проживав однією сім'єю і дана обставина учасниками судового провадження не ставилась під сумнів та підтверджується відмітками про місце реєстрації у паспортах (т.1, а.к.п.42, оборот а.к.п.83), не належить до кола осіб, які зазначені в ч.2 ст. 1168 ЦК України, однак правові приписи не можуть застосовуватись усупереч загальному правилу ч.1 ст.23 ЦК України, яка визнає за будь-якою особою право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Тому, враховуючі ті ж встановлені обставини справи, які суд брав до уваги при вирішенні позову потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_4, тяжкість вимушених змін, неможливість повернути близьку людину, глибину душевних та фізичних страждань, те, що потерпілий не проживав разом з загиблою сестрою та матеріально не залежав від неї, як ОСОБА_2 і ОСОБА_4, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3, який є рідним братом загиблої, в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди підлягає стягненню 20000 грн. Суд прийшов до переконання, що між винними діями обвинуваченого та негативними наслідками, які настали для потерпілого ОСОБА_3, існує причинний зв'язок, а тому потерпілий міг переносити моральні страждання і має право на звернення до суду з позовом про стягнення моральної шкоди.

Суд зазначає, що вимоги ч.4 ст.1193 ЦК України не допускають можливості зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1, залежно від його матеріального становища, на яке посилався обвинувачений, так як шкоду завдано вчиненням злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути документально підтверджені витрати повязані із залученням експертів для проведення експертиз в сумі 3764,24 грн. (згідно довідок та актів про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні т. 1, а.к.п. 140, 151, 165, 175, 179, 196).

Речові докази: декоративна решітка та декоративна решітка радіатора з написом "MITCYBISHI", лампочка з лівої фари автомобіля "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, рукав від куртки, куртка синього кольору та правий і лівий черевик чорного кольору, капюшон синього кольору, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів та майна Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, після набрання вироком законної сили необхідно знищити, як такі що не мають матеріальної цінності для власників.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 - з 28.01.2015 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили залишити без зміни тримання під вартою.

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди спричиненої злочином 80 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди спричиненої злочином 80 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди спричиненої злочином 20 000 гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовити у задоволенні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертиз в кримінальному провадженні в сумі 3764 (три тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 24 копійки.

Речові докази: декоративну решітку та декоративну решітку радіатора з написом "MITCYBISHI", лампочки з лівої фари автомобіля "MITCYBISHI LANCER", реєстраційний номер НОМЕР_1, рукав від куртки, куртку синього кольору та правий і лівий черевик чорного кольору, капюшон синього кольору, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів та майна Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Матеріали кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м.Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя О.І. Майданніков