Ухвала суду № 53015742, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/55752/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 по справі № 2а-18582/11/2670

за позовом Державного підприємства "Національний центр ім. Олександра Довженка"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2011 №0029851510.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 09.07.2011 №1765/15-113/22928085 та встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягало у порушенні граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 132 904,37 грн.

На підставі акту перевірки та результатів адміністративного оскарження Державна податкова інспекція, керуючись п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, визначила позивача штраф у розмірі 10% несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем, який є державним унітарним підприємством, подано до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результати щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2010 році, в якому було задекларовано частину чистого прибутку до сплати у розмірі 149 028,00 грн.

Крім того, судами також встановлено, Підприємством до бюджету на рахунок 31112002700002 (податок на прибуток) було надміру сплачено грошові кошти у розмірі 141 346,55 грн.

Позивач, враховуючи наявність надміру сплачених коштів, 15.02.2011 звернувся до контролюючого органу з заявою про перерахування таких коштів у сумі 141 346,55 грн. з рахунку №31112002700002 (податок на прибуток) на рахунок №31117074700002 (частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету).

Проте, контролюючим органом відповіді на вказаний лист (заяву) позивача надано не було, як не було своєчасно, у визначені законодавством терміни, подано і звернення до Державної податкової адміністрації в м.Києві щодо погодження перерахування коштів з одного рахунку платника на інший.

Так, відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (ч. 2 п 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

Пунктом 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про проведення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 974/1597/499 від 21.12.2010 (далі - Порядок № 974), платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку подається заява в довільній формі, обов'язковим реквізитом якої є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково або надміру сплачені, зокрема, і погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів.

А, згідно п 7 вказаного Порядку за платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби.

Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України.

Пунктом 10 Порядку № 974 визначено, що на підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288.

Таким чином, враховуючи, що контролюючим органом своєчасно, у визначені законодавством терміни, звернення до Державної податкової адміністрації в м.Києві, щодо погодження перерахування коштів з одного рахунку позивача на інший, надано не було, а отже не було своєчасно подано і висновок до Державного казначейства України, а також враховуючи, що нормами законодавства визначено лише граничний термін, протягом якого податкова інспекція зобов'язана підготувати відповідний висновок, судова колегія зазначає, що отримавши заяву про перерахування надміру сплачених коштів в рахунок інших платежів, податкова інспекція, з метою уникнення порушення терміну сплати зобов'язання позивачем, мала змогу і була зобов'язана підготувати такий висновок раніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку, та що фактично зроблено не було, а отже висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність визначення позивачеві штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання є правильним та обґрунтованим.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 по справі № 2а-14597/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.О. Рибченко

Ю.І. Цвіркун