Ухвала суду № 53015651, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/58360/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 по справі № 2а-4147/09/1770 (13159/10/910)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів"

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання рішення нечинним,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнень, про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 06.04.2009 № 0000052342/0 в частині визначеної суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 816 039,21 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що порушення позивачем встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності підтверджена належними та допустимими доказами.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, визнано неправомірним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 408 982,72 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення в частині задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі ввезення товару на територію України, що підлягає митному оформленню, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції Державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційні вимоги, податковий орган послався на те, що належним документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортною операцією є належно оформлена вантажно - митна декларація (далі - ВМД).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами, державним податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства, за наслідками якої складено акт від 31.03.2009 №352/22/30923971.

У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 та ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185/94-ВР), що полягало порушенні 180-денного терміну імпортування товарів (несвоєчасне надходження імпортного товару) за імпортними контрактами від 25.04.2008 №1-В1, укладеного з "ВІNDER+Gо АG" (Австрія), від 06.06.20008 № 47, укладеного з ЗАО "СТЕКЛОПАК" (Росія) та від 17.12.2007 № 9-МТ, укладеного з фірмою "МАUL ТECHNOLOGY" (США).

На підставі акту перевірки відповідачем ухвалено оскаржуване в частині податкове повідомлення - рішення від 06.04.2009 № 0000052342/0, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 982 238,60 грн.

Так, відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР при імпорті на умовах відстрочення поставки відстрочення поставки не повинне перевищувати 180 календарних днів із моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції, що імпортується.

Згідно ст. 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Тобто для цілей валютного контролю при здійсненні імпортних операцій має відбутися саме факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма ст. 2 Закону № 185/94-ВР є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар.

Термін "момент перетину товаром митного кордону України" конкретизується існуючими нормами у митному законодавстві, зокрема у Митному кодексі України (Кодекс).

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV межі митної території України є митним кордоном України, який збігається з державним кордоном України. Статтею 43 Кодексу передбачено, що митний контроль здійснюється в разі ввезення товару на митну територію України (фактичне перетинання митного кордону) та розпочинається з моменту перетинання товаром митного кордону України. Товар, що перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на товаросупровідних документах з відповідною датою.

У відповідності до п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Слід зазначити, що дата оформлення ВМД не завжди збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама ВМД є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі і права та обов'язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій (п. 8 Положення № 574). Прийняття ВМД для оформлення - закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на ВМД штампа "Під митним контролем" та реєстрації декларації у журналі обліку ВМД (п. 2 Положення). Тобто дата оформлення ВМД - це дата випуску товару у заявлений митний режим, а не дата фактичного перетину митного кордону і, як наслідок, не дата імпорту товару.

Таким чином, оформлена ВМД не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України та засвідчує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Як висновок, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відбитка штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави стверджувати, що у разі ввезення товару на територію України, що підлягає митному оформленню, фактом поставки можна вважати товаросупровідні документи з відбитком штампа "Під митним контролем".

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що граничні строки надходження імпортного товару за контрактом від 25.04.2008 №1-В1 - 10.12.2008, за контрактом від 06.06.20008 № 47 є період з 04.01.2009 по 14.02.2009, а за контрактом від 17.12.2007 - 29.11.2008.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених обставин, товар який був поставлений згідно імпортного контракту від 25.04.2008 №1-В1, укладеного з "ВІNDER+Gо АG" (Австрія) фактично перетнув митний кордон України 08.11.2008, що підтверджується проставленим на міжнародній товарно - транспортній накладній відтиском штампу митниці "Під митним контролем", а отже враховуючи граничні терміни поставки товарів (10.12.2008), позивачем не було порушено вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Щодо контракту від 06.06.20008 № 47, укладеного з ЗАО "СТЕКЛОПАК" (Росія), на суму 590 382,34 грн. то як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, товар по контракту був поставлений частково та фактично перетнув митний кордон України 26.11.2008, тобто межах граничного строку поставки, що підтверджується проставленим на міжнародній товарно - транспортній накладній відтиском штампу митниці "Під митним контролем", а отже, штрафні санкції мають розраховуватись виходячи із суми вартості недопоставленого товару. Таким чином, нарахування штрафних санкцій у розмірі 183 325,85 грн. є безпідставним.

Щодо отримання позивачем імпортного товару по контракту від 17.12.2007 № 9-МТ, укладеного з фірмою "МАUL ТECHNOLOGY" (США), то як вбачається з матеріалів справи товар фактично перетнув митний кордон України 31.12.2008, що підтверджується проставленим на товаросупроводжувальному документі відтиском штампу митниці "Під митним контролем". Таким чином, враховуючи граничний термін поставки товару по зазначеному контракту (29.11.2008), прострочення перетину кордону складає 32 днів.

Проте, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи (а.с.20), за результатами перевірки Товариства, позивачу було нараховано пеню за прострочення термінів розрахунків за контрактам від 17.12.2007 № 9-МТ (з 30.11.2008 по 26.03.2009) строком 117 днів, а не 32.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції, що застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності згідно податкового повідомлення - рішення від 06.04.2009 № 0000052342/0 у сумі 408 982,72 грн. є безпідставним.

За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанції у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 по справі № 2а-4147/09/1770 (13159/10/910) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.О. Рибченко

Ю.І. Цвіркун