Ухвала суду № 53015631, 27.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року м. Київ К/800/12626/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у адміністративній справі № 814/4544/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ),

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №0000461702 від 15.10.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

31 жовтня 2013 року ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду позовна заява залишена без руху у зв'язку з порушенням вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

3 грудня 2013 року ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року, позовна заява повернута у зв'язку з невиконанням вимог ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою про скасування ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року і направлення адміністративної справи для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви суди зазначили, що ОСОБА_2 не були виконані вимоги ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про повернення позовної заяви обґрунтованими з таких підстав.

Суди встановили, що при подачі адміністративного позову до суду ОСОБА_2 не був в повному обсязі сплачений судовий збір.

Відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (чинної з 1 листопада 2011 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 19 вересня 2013 року) передбачено, що за подачу позову до адміністративного суду - ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Суди правильно зазначили, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.

Суди обґрунтовано зазначили, що ОСОБА_2 не були виконані вимоги ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року щодо сплати судового збору, що є підставою для повернення даного адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.