Ухвала суду № 53015467, 28.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/20573/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Голубєвої Г.К.,

Вербицької О.В.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Лучко О.М.

відповідача Лисенко О.В.

третьої особи 1 не з'явився

третьої особи 2 не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної службина постановуЗапорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 рокута ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 рокуу справі808/9132/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»до треті особиСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби Головне управління Державного земельного агентства у Запорізькій області Запорізька міська радапровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Запоріжабразив») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі), треті особи: Головне управління Держземагентства у Запорізькій області (далі по тексту - третя особа 1, ГУ Держземагентства у Запорізькій області), Запорізька міська рада (далі по тексту - третя особа 2, Запорізька міськрада), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04 жовтня 2013 за №0000672500.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року, позов задоволено.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 06 по 16 вересня 2013 року СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Запоріжабразив» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати грошового зобов'язання орендної плати за період з 01 серпня 2010 року по 31 липня 2013.

За результатами перевірки податковим органом 16 вересня 2013 року складено акт №126/25-00/00222226 (далі - акт перевірки № 126).

Під час перевірки податковим органом встановлено порушення ПАТ «Запоріжабразив» частини 1 статті 7 Закону України «Про плату за землю», статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми орендної плати у розмірі 1969199,75 грн. за період з серпня 2010 року по липень 2013 року.

04 жовтня 2013 року СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі, на підставі акта перевірки № 126, винесено податкове повідомлення-рішення №0000672500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 2673265,59 грн., у тому числі за основним платежем - 1969199,72 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 704065,87 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що хоча зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його сторонами, у той же час не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами, на підставі рішення міської ради № 25/10 від 20 січня 2003 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (від 29 травня 2003 року), який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 286 від 02 травня 2003 року.

Відповідно до умов вказаного Договору оренди ВАТ «Запоріжабразив» отримав у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 9.9337 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дмитрова, 44, кадастровий номер 2310100000:07:036:0025, для розташування проммайданчика по виробництву шліфувальної шкурки з енергозабезпеченням. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

На підставі рішення міської ради № 16/100 від 24 листопада 2004 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ВАТ «Запоріжабразив» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (акт прийому-передачі від 04 травня 2005 року), який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040526100264 від 04 травня 2005 року.

Відповідно до умов вказаного Договору оренди ВАТ «Запоріжабразив» отримав у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,4284 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дмитрова/Виробнича, 42/1-В, кадастровий номер 2310100000:07:036:0014, для розташування будинку культури. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

На підставі рішення міської ради № 44/357 від 20 квітня 2005 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ВАТ «Запоріжабразив» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (від 28 грудня 2005 року), який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040626100094 від 10 лютого 2006 року.

Відповідно до умов вказаного Договору оренди ВАТ «Запоріжабразив» отримав у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,8511 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дмитрова, 44-А, кадастровий номер 2310100000:07:036:0016, для розташування фільтрово-очищувальних споруд. Строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років.

Однак в матеріалах справи копії відповідних документів відсутні, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості перевірити правильність правової оцінки судами відповідних обставин.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у матеріалах справи судовими рішеннями, правильність розрахунку орендної плати за названі земельні ділянки було предметом перевірки відповідача, за результатами якої за період з липня 2009 року по червень 2012 року складно акт № 287/25-0/00222226 від 10 серпня 2012 року (далі по тексту - акт №287), а за період з липня 2012 року по грудень 2012 року - акт №71/25-0/00222226 від 12 лютого 2013 року (далі по тексту - акт №71).

На підставі акта №287 запорізьким міжрайонним екологічним прокурором в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до господарського суду Запорізької області подано позов до Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2107877,31 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року відповідний позов задоволено.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджено виконання позивачем названого рішення суду та здійснення оплати заборгованості з орендної плати у відповідному розмірі.

На підставі акта №71 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000022500 від 21 лютого 2013 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб на загальну суму 545258,56 грн., у т.ч. за основним платежем - 436206,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 109051,71 грн.

За результатами оскарження в судовому порядку в скасуванні зазначеного податкового повідомлення - рішення відмовлено.

Відповідно до положень Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ з наступними змінами та доповненнями і Податкового кодексу України з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - ПК України), якими встановлювались податки та збори у період виникнення спірних правовідносин, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відносилась до загальнодержавних податків.

Положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ у відповідній редакції та ПК України закріплено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Саме на реалізацію наведених положень відповідачем були проведені перевірки позивача, складені акти та виявлено заборгованість по платежу - орендна плата за земельні ділянки.

Під час розгляду справи судами не встановлено, яким чином відповідачем, як органом контролю обліковуються суми заборгованості по орендній платі за земельні ділянки, зазначені в актах перевірок, а також яким чином враховано суму, стягнуту на підставі постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2013 року.

Зокрема, не досліджено питання подання позивачем уточнюючих розрахунків по орендній платі у розмірі, визначеній у рішенні Вищого господарського суду України із нарахуванням штрафних санкцій, тобто проведення платником податків узгодження грошового зобов'язання у визначеному Податковим кодексом України порядку за період з 01 січня 2011 року.

Також поза увагою судів залишилось питання проведення відповідачем нарахування грошового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за один і той самий період податковими повідомленнями - рішеннями №0000022500 від 21 лютого 2013 року та №0000672500 від 04 жовтня 2013 року, а саме за період з липня по грудень 2012 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі №808/7398/13, предметом розгляду в якій, зокрема, було податкове повідомлення - рішення від 05 вересня 2013 року №0000482500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за період з січня по червень 2012 року.

З огляду на викладене, для повного та об'єктивного вирішення справи по суті обов'язковій перевірці та встановленню підлягає питання розрахунку грошового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за спірний період.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Згідно частин 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 236, частиною 6 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі №808/9132/13-а скасувати.

3. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Г.К. Голубєва

О.В. Вербицька