Рішення № 5301300, 27.07.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”23” липня 2009 року справа № 11/111

Позивач: Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Відповідач: Лемешівське споживче товариство

17052, Чернігівська область, Козелецький район, с. Лемеші, вул. Жовтнева, 3

Про стягнення 2091,58 грн. заборгованості

Суддя Ю.М.Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: ОСОБА_2, довіреність від 23.07.2009р.

Від Відповідача: Ремез М.І. голова правління.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 подано позов до Лемешівського споживчого товариства про стягнення 2091,58 грн. заборгованості, в тому числі основного боргу в сумі 1717,90 грн., пені в сумі 193,16 грн., розміру індексу інфляції в сумі 156,38 грн. та 3 % річних в сумі 24,14 грн.

У позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу б/н від 03.01.2007 р., свої зобовязання не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив.

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача у судовому засіданні повідомив про сплату основного боргу в сумі 1717,90 грн., про що свідчать надані суду копії платіжних доручень № 449 від 21.06.2009р., № 487 від 01.07.2009р., та № 492 від 03.07.2009р., та просить суд відмовити позивачу в іншій частині позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив сплату відповідачем основного боргу та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 193,16 грн., розмір індексу інфляції в сумі 156,38 грн. та 3 % річних в сумі 24,14 грн.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між СПД ОСОБА_1 (Продавець) та Лемешівським споживчим товариством (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу від 03.01.2007р. (далі Договір), згідно умов якого Продавець передає, а Покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку, визначених даним Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до даного договору або накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Продавця до Покупця та є невідємними частинами даного Договору. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору Покупець зобовязаний здійснювати оплату товару не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання товару.

Договір, згідно п.9, діє з 03.01.2007р. до 31.12.2007р.

Якщо на протязі 10 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не попередила другу сторону про його припинення, Договір вважається пролонгованим на той самий строк на тих самих умовах.

Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за Договором, а саме, передав відповідачу товар в асортименті на суму 1717,90 грн., що підтверджується наданою позивачем копією видаткової накладної № РН-0008592 від 27.11.2008р., підписаної уповноваженою відповідачем особою.

Відповідач, в порушення вимог Договору, оплату за поставлений товар не здійснив.Станом на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 1717,90 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Враховуючи те, що відповідачем в судовому засіданні надані докази сплати основного боргу в сумі 1717,90 грн., а саме копії платіжних доручень № 449 від 21.06.2009р., № 487 від 01.07.2009р., та № 492 від 03.07.2009р., провадження у справі в частині стягнення 1717,90 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобовязаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано за період з 12.12.2008р. по 31.05.2009 р. пеню в сумі 193,16 грн., 3% річних в сумі 24,14 грн., індекс інфляції в сумі 156,38 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, 3% річних та розмір індексу інфляції, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1717,90 грн. основного боргу.

2. Стягнути з Лемешівського споживчого товариства (17052, Чернігівська область, Козелецький район, с. Лемеші, вул. Жовтнева, 3, р/р 26007300125 в Ощадбанку смт. Козелець, МФО 343079, код ЄДРПОУ 03352679) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ФВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, МФО 353649, ІПН НОМЕР_1) пені в сумі 193,16 грн., розміру індексу інфляції в сумі 156,38 грн. та 3 % річних в сумі 24,14 грн., 102,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 23.07.2009р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 27.07.2009р.

Суддя Ю.М. Бобров

27.07.09