Ухвала суду № 53011495, 28.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р.Справа № 818/2015/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання РезніченкоЮ.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2015р. по справі № 818/2015/15

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

третя особа Управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області, про визнання протиправною та скасування відмови ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладеної у листі від 25.05.2015 № ДС-31-18-0.7-155/25-15, у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту; про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області розглянути його заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2015 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм процесуального та матеріального права, а саме: ч.2 ст.255 КАС України, норм Земельного кодексу України та зазначає, що лише в процесі розробки та погодження проекту землеустрою можливо з'ясувати чи відноситься частина земельної ділянки до земель водного фонду.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20 жовтня 2014 року ОСОБА_2 подав до ГУ Держземагенства у Сумській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

За результатами розгляду вказаної заяви, ГУ Держземагенства у Сумській області листом від 20.11.2014 р. № 0-262/21-14-СГ повідомило позивача про відсутність правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через те, що бажане місце розташування земельної ділянки порушуватиме вимоги раціональної організації території.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держземагенства у Сумській області, викладену у листі від 20.11.2014 р. № 0-262/21-14-СГ, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною (орієнтовною) площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

На виконання вказаної постанови суду, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області (правонаступником Головного управління Держземагенства у Сумській області) повторно розглянута заява ОСОБА_2 і листом № ДС-31-18-0.7-155/25-15 від 25.05.2015 р. управління повідомило позивача про відсутність правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через те, що землі, де розташована бажана до відведення земельна ділянка, частково відносяться до земель водного фонду (низинні відкриті заболочені землі).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що частина земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою якої звернувся позивач, є державною власністю і належить до земель водного фонду, а тому у відповідача відсутні повноваження щодо надання дозволу на розроблення проекту відносно тієї частини земельної ділянки, яка належить до водного фонду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства визначається Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Сумській області відноситься вирішення питань щодо передачі у власність лише земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, а тому розгляд клопотань про надання у власність земельних ділянок, які належать до водного фонду, не відноситься до компетенції відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, частина земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою якої звернувся ОСОБА_2, відноситься до земель водного фонду, що підтверджується інформаційною довідкою Управління Держземагентства у Сумському районі Сумської області від 19.05.2015 року №7076-1.

Таким чином, передача у власність, у тому числі і розгляд клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, частина якої належать до водного фонду, не відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Посилання апелянта, що у постанові Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року, якою визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держземагенства у Сумській області щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, угіддя-сіножаті, не є підставою для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як зазначено вище, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, ГУ Держземагенства у Сумській області листом від 20.11.2014 р. № 0-262/21-14-СГ повідомило позивача про відсутність правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через те, що бажане місце розташування земельної ділянки порушуватиме вимоги раціональної організації території.

Скасовуючи відмову Головного управління Держземагенства у Сумській області щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладену у листі від 20.11.2014 р. № 0-262/21-14-СГ, суд прийшов до висновку, що відповідач відмовив в наданні такого дозволу з підстав, не передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Окрім того, з вказаної постанови суду вбачається, що питання щодо віднесення чи не віднесення частини земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою якої звернувся ОСОБА_2, до земель водного фонду не розглядалося та ці обставини не досліджувалися у судовому засіданні.

Твердження апелянта, що лише в процесі розробки та погодження проекту землеустрою можливо з'ясувати чи відноситься частина земельної ділянки до земель водного фонду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у ГУ Держгеокадастру у Сумській області відсутні повноваження щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відносно тієї частини земельної ділянки, яка належить до водного фонду.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2015р. по справі № 818/2015/15 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 28 жовтня 2015 року. У повному обсязі буде складена 30 жовтня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.