Ухвала суду № 53011420, 28.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 504/1053/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Рідник І.Ю.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.07.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення №2 від 04.02.2015 року про відмову у призначенні пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за вислугою років є незаконними, а також такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а тому з метою захисту свого права на отримання пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівник освіти з спеціальним стажем 25 років звернулась до суду.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.07.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно трудової книжки остання працювала з 15.08.1988р. по 08.08.1989р. в Свердловській ЗОШ на посаді вчителя початкових класів;

з 14.08.1989р. по 27.08.1990р. в Дмитрівській ЗОШ на посаді вчителя початкових класів;

з 28.08.1990р. по 14.01.1999р. на посаді вихователя продовженого дня Комінтернівської ЗОШ;

з 12.01.1999р. по 25.09.2000р. - керівник гуртка «Господарочка»;

з 17.11.2000р. по 31.10.2001р. працювала в Комінтернівському районному центрі зайнятості - на обліку по безробіттю;

з 01.11.2001р. по 14.11.2001р. - спортивний інструктор-методист в Комінтернівському спортивно-технічному клубі ТСОУ;

з 04.12.2001р. по 30.09.2014р. на посаді вчителя обслуговуючої праці Комітентської ЗОШ.

30.09.2014 року ОСОБА_1 на підставі наказу відділу освіти Комінтернівської районної Державної адміністрації №359-К було звільнено з посади вчителя трудового навчання Комінтернівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія» Комінтернівської районної ради Одеської області за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років у відповідності до ст. 38 КЗпП України (а.с.23-24).

З 01.10.2014 року на підставі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачці була призначена пенсія за вислугою років, оскльки на момент призначеення зазначеної пенсії спеціальний стаж становив 25 років 0 місяців та 7 днів.

В порядку ст. 58 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійна справа ОСОБА_1 була направлена в порядку контролю для перевірки до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1005/04 від 29.01.2015 року було зауважено, що управлінням Пенсійного фонду України в Комінтерновському районі Одеської області безпідставно було враховано до спеціального стажу період роботи позивачки з 01.11.2011 р. по 14.11.2001 р., оскільки посада інструктора-методиста Переліком закладів і установ освіти від 04.11.1993 р. №909 не передбачена. Також відсутні відомості, що спортивний клуб ТСОУ зареєстрований як навчальний заклад.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Комінтерновському районі Одеської області №2 від 04.02.2015 року період роботи з 01.11.2001р. по 14.11.2001р. виключено з спеціального стажу та встановлено, що спеціальний стаж становить 24 роки 11 місяців 28 днів, а тому у відповідності до ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» припинена виплата раніше призначеної пенсії.

При цьому, з листа-відповіді начальника відділу освіти Комінтернівської районної Державної адміністрації Одеської області від 06.03.2015 року за №125/01-22 на звернення ОСОБА_1 встановлено, що остання при звільненні з займаної посади за власним бажанням була попереджена про недостатність спеціального стажу, який на момент звільнення становив 24 роки 11 місяців 27 днів (а.с.35).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції зазначено, що оскаржуване рішення Пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, оскільки у позивача відсутній спеціальний стаж, прийнято на підставі діючого законодавства.

Судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, згідно з приписами ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Так, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Статею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909.

Пунктом 2 Приміток до вказаного вище Переліку визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про освіту", система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно ст. 29 Закону України "Про освіту", структура освіти включає поряд з іншими видами також позашкільну освіту.

Згідно ст.21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Відповідно до п.п.1,5 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості та в інших випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з проведенням перевірка пенсійної справи ОСОБА_1, а саме її трудового стажу було встановлено, що у її трудову книжку були внесені недостовірні відомості за період роботи з 01.11.2001р. по 14.11.2001р. посаді - спортивний інструктор-методист в Комінтернівському спортивно-технічному клубі ТСОУ.

Зазначене підтверджуєтсья довідкою Комінтернівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України від 09.10.2014 року №67 та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, зазначено, що період роботи ОСОБА_1 на посаді спортивного інструктора - методиста з 01.11.2001 року по 01.02.2002 року (наказ про звільнення №1 від 01.02.2002 року), а не 14.11.2001 року, як зазначено у трудовій книжці позивачки.

Водночас, згідно запису у трудової книжки, ОСОБА_1 з 04.12.2001 року по 30.09.2014 року працювала на посаді вчителя Комінтернівської ЗОШ. При цьму, робота за сумісництвом право на пенсію за вислугу років не дає.

Виходячи зазначеного правові підстави у Пенсійного органу для врахування до спеціального стажу позивачки періоду роботи з 01.11.2001 року по 01.02.2002 року відсутні.

Проаналізувавши зазначене, судова колегія суду апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що спеціальний стаж ОСОБА_1 на момент її звернення до відповідача становив менше 25 років, а тому рішення УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області №2 від 04.02.2015 року про відмову у призначенні пенсії за вислугою років є законним та обґрунтованим.

Стосовно заперечень ОСОБА_1 до своєї апеляційної скарги від 12.10.2015 р. (вх..№14335) на ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.06.2015 року про відмову позивачу у задоволенні клопотання про допуск до участі у справі представника ОСОБА_1 та про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2015 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.07.2015 року про відмову в задоволенні клопотання про допуск до участі у справі її представника ОСОБА_3 було відмовлено.

Відповідно до ч.4 ст.202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є зокрема порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає,що оскільки судом першої інстанції прийнято правильне та законне рішення, то обставини, викладені у запереченнях ОСОБА_1 до своєї апеляційної скарги від 12.10.2015 р., не можуть бути підставою для його скасування, оскільки питання представництва інтересів своєї дружини ОСОБА_3 не могло вплинути на рішення суду, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції в матеріалах справи були наявні всі документи та докази, які мали значення для справи та предмета доказування.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ОСОБА_1 викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в адміністративному позові, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.07.2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик